Велика зачистка Державної служби зайнятості почалася з гучного арешту її керівника. Ярослава Кашубу взяли в його машині з 600 тисячами гривень. У робочому кабінеті затримали і голову тендерного комітету служби зайнятості – теж із міченими грошима, кажуть у ГПУ. Міністр соцполітики Павло Розенко, який і призначав Кашубу на посаду, оголосив про незворотню реформу держслужби зайнятості, звільнив свого ставленика, весь апарат служби, обласних керівників та їхніх заступників.

Журналісти програми ТСН.Тиждень вирішили розібратися, на чому ж можна стільки «наварити» в цій службі, яка всього-навсього має допомагати безробітним. І чому навіть радник міністра внутрішніх справ  бажає Кашубі хоча б дожити до суду і не повторити приклад його попередника.

«Бажаю затриманому... Ярославу Кашубі здоров'я і дожити живим і здоровим до вироку суду, не повторивши сумний приклад його попередника», – зазначив народний депутат Антон Геращенко.

Попередника Володимира Галицького, нагадаємо, заарештували за хабарі у 2011-му. Під час обшуків знайшли три кілограми золота і 7 млн доларів. Галицький помер у СІЗО. 

Журналісти ТСН попросилися на зйомку на семінар для безробітних у Київському міському центрі зайнятості не стільки послухати, скільки роздивитися інтер'єр. Адже все, що тут є, куплено за гроші, які щомісяця вираховують із зарплат українців. На півстіни – надсучасна система для відеоконференцій. Діагональ – 1,65 метра, три камери. Базова комплектація – 90 тисяч долларів США або ж два мільйони гривень. Для обслуговування безробітних це справді «річ першої необхідності».

Ще одне «вдале» придбання – плазма при вході, яка виконує роль чорного квадрата. Здається, її взагалі не вмикають. На відео трирічної давнини на задньому плані видно, що та сама плазма й тоді не працювала.

У наступній залі – ще три такі. Принаймні, ввімкнені. Повідомляють відвідувачам, що шанси знайти роботу – мінімальні. На діаграмах – провалля між попитом та пропозиціями на ринку праці.

«У нашій базі вакансій – більшість пропозицій за робітничими спеціальностями. Але, на жаль, у нас пошукачі приходять і більше шукають роботу для службовців», – констатує заступник начальника відділу інформроботи Київського міського центру зайнятості Наталія Петровець.   


Наскільки цікаво бути токарем, паркетником та вишивальницею, пояснює спеціальна брошюра, яку можна взяти на стенді. Тут безліч подібної поліграфії. Судячи з дати видання, не вельми популярне чтиво стоїть тут п'ять років. Більшість буклетів надрукували 2011-го. Найдавніший, який потрапив до рук, узагалі 2008 року. Уявляєте, скільки цього добра треба було надрукувати, щоб стояло роками?! Тираж не вказаний. Фірми, які заробили на цьому, як свідчать дані реєстру, вже не існують.

На такі брошюри, семінари, відеоролики, ярмарки вакансій Державна служба зайнятості витратила торік 55 мільонів гривень. І це не найбільша стаття видатків. 107 мільйонів пішло на «Розвиток та супроводження інформаційно-аналітичної системи». Простіше – на телефони та комп'ютери.

Саме на тендерах із надання телекомунікаційних послуг і погорів екс-керівник Держслужби зайнятості Ярослав Кашуба. За інформацієї Генпрокуратури, «здав» Кашубу один з його підлеглих – доповів в органи, що очільник вимагає хабарі в учасників тендеру.

«Було дві тендерні процедури. Один учасник надавав телекомунікаційні послуги. Сума закупівель перевищувала 13 мільйонів гривень. За іншою процедурою закупівлі надавалося супроводження прикладних комп'ютерних програм – сума тендеру складала понад два мільйони гривень», – зазначив прокурор відділу процесуального керівництва Генпрокуратури Владислав Фомченков.

Більше подробиць у ГПУ розголошувати не готові. Але і цих вихідних даних досить, щоб знайти інформацію на сайті держзакупівель. Лот на 13 мільйонів від служби зайнятості виграла українсько-німецька фірма «Інфоком». Найцікавіше, що ця фірма незмінно з 2001 року забезпечує зв'язком Державну службу зайнятості. І не тільки. На сайті підприємства – перелік усіх поважних клієнтів: Мінекономіки, Мінфін, податкова, фонд держмайна, МВС. Бракує лише прокуратури.

Торги, за які Кашуба нібито отримав відкат, вважаються такими, що відбулися. У ГПУ неофіційно пояснюють: це був «контрольований злочин», тобто фірма давала хабар під наглядом слідчих, тож претензій до неї немає. І свої 13 мільйонів із бюджету служби зайнятості «Інфоком» таки отримав.

Це ніщо інше, як імітація боротьби з корупцією, каже громадський активіст Віталій Шабунін.

«Боротьба з хабарником в 600 тисяч – це смішно, це не ТОП-корупція. Це називається «ритуальні жертви» для заспокоєння суспільства», – констатує Шабунін. 

«Ресурс довіри до тієї служби, яка існує сьогодні в країні, вичерпаний повністю», – наголосив міністр соцполітики Павло Розенко.

Чиновники, які раптом стали безробітними, збунтувалися: за ними бо колектив у 14 тисяч працівників. Справа не лише в тендерах. Те, що служба працевлаштувала сама в собі 14 тисяч людей, – уже безглуздя. Математика проста. Торік через центри зайнятості по всій Україні прошло 1,4 мільйона безробітних. Тобто кожен працівник служби в середньому прийняв 100 людей. Тобто двох відвідувачів на тиждень. І лише один з них знайшов роботу.

І досі служба лише розросталася. Влітку той-таки Кашуба особисто відкрив два нових «будинки праці». На Чернігівщині – 900 квадратних метрів за 8 мільйонів гривень. І трохи скромніший – на Львівщині. Добудовували приміщення вже за чинного міністра. 

Тепер Розенко запевняє, що марнотрацтву народних коштів – край. Обіцяє за десять днів подати у Верховну Раду законопроект про перетворення служби зайнятості в державне агентство. Чернетку закону вже написав, і її вже критикують.

«Законопроект, який винесений на обговорення, не є реформою. Він не вирішує питання розподілу коштів Фонду соцгарантування і бюджету, який повинен витрачатися на утримання служби зайнятості як держоргану», – говорить член правління Фонду страхування на випадок безробіття Сергій Притоманов.

Зараз служба зайнятості напряму розпоряджається відрахуваннями українців. І може освоювати стільки, скільки зможе. Торік служба «з'їла» 1 млрд 200 тис. грн. Цифри за 2015-й ще не оприлюднені. Але факт лишається фактом: Кашуба, затриманий за хабар у 600 тисяч гривень, знайшов для застави втричі більше грошей – 1,8 мільйона. Це не багато – лише одна відеосистема в одному із 600 українських центрів зайнятості.