Громадянські активісти на чолі з кримськотатарським Меджлісом блокують виїзд українських вантажівок через кримський адмінкордон. Подія викликала широкий резонанс не тільки в Україні і Росії, де чиновники влаштували справжню істерію, але й у світі, - зазначає ТСН.

Міжнародні видання дають різне бачення та прогнози стосовно подій на адміністративному кордоні між  росіянами Кримом та материковою Україною.

The Independent

Блокада кордону кримськими татарами може придушити економіку та викликати силову відповідь з боку Росії. У виданні пояснили, що кордон між Кримом та Україною блокують кримські татари на чолі із Мустафою Джемілєвим, який з моменту «московської анексії півострову» став духовним лідером народу.

«Український президент Петро Порошенко, який на початку зайняв нейтральну позицію, запропонував певну підтримку «громадянському» протесту», - зауважили у виданні, пояснивши, що «держава мала забезпечити безпеку протестувальників біля кордону». Проте проблема виникла у питанні співпраці між прикордонниками та представниками ультраправих сил, які також підтримали блокаду. Джемілєв пояснив, що дії батальйонів не були скоординовані з кримськими татарами. Це було необхідно, аби «уникнути насилля та політичної агітації».

Пізніше діяльність протестувальників таки була скоординована за участі представника «Правого Сектора». Однак, наводячи думку європейських дипломатів, The Independent пише про практичну відсутність можливості повернення Криму до складу України найближчим часом.

The Telegraph

Активісти – етнічні татари- пообіцяли відрізати поставки товарів до анексованого Росією півострова у спробі привернути увагу до гонінь з-боку тамтешньої влади The Telegraph Видання не дає власних прогнозів щодо ситуацій із блокуванням півострову, пояснюючи лише розвиток подій та підтримуючи використання терміну «російська анексія», говорячи про незаконну окупацію півострова. Безпосередній ефект від татарської блокади непрогнозований.

The New York Post

У виданні надають бачення ситуації з обох боків адмінкордону. Зауважують, що «перед анексією» та громадянською блокадою більшість товарів потрапляли до Криму через Україну, проте рух потягів було зупинено, а масова перевірка на митниці завадила перевозити товари. Проте, у виданні наводять й слова так званої «влади» півострова - Сергія Аксьонова, «прем'єр-міністра» Криму. «Аксьонов сказав, що блокада матиме незначний ефект, оскільки тільки 5% товарів, якими користуються у Криму, надходили з України».

Окрім цього, у The New York Post зауважили, на чому фокусується російське телебачення, висвітлюючи громадянську блокаду. «Російське телебачення максимально фокусується на тому факті, що блокуванням доріг керують члени «Правого Сектору», українська націоналістична організація, заборонена в Росії, яку у новинах часто зображують як неонацистів», - пише видання. Одразу ж The New York Post зауважує на дискримінації кримських татар після анексії півострова, згадавши про відключення кримськотатарського телеканалу та утиски.

USA Today

Між Україною та Росією може оновитися конфлікт через Крим USA Today У виданні також наводять аргументи обох сторін, проте, надають не лише сухі факти, але й дають певні прогнози. У USA Today висловлюють здогадки, що конфлікт між Україною та агресором – РФ може отримати новий виток саме через «економічну блокаду кримськими татарами та українськими екстремістськими групами захопленого Росією півострова».

TASS

Мета організаторів акція не була досягнута. Українська продуктова блокада Криму провалилася TASS На відміну від міжнародних колег, які роблять лише несміливі спроби спрогнозувати ситуацію, англомовна версія російського видання ТАСС, яка розрахована на міжнародну спільноту, із впевненістю заявляє, що «блокада Криму провалилася», цитуючи «кримських чиновників». Використовуючи цитати так званого «прем'єр-міністра Аксьонова», видання очікувано називає блокаду Криму «дешевою комедією» та звинувачує в організації заходу «американську владу, яка прагне прийти до влади в Україні».

Нагадаємо, що безстрокова громадянська блокада окупованого Росією півострова Крим розпочалася 20 вересня. Активісти на чолі із представниками кримськотатарського Меджлісу через три пункти пропуску - Чонгар, Каланчак і Чаплинку - з Херсонської області не пропускають вантажівки, вимагаючи деокупації Криму і відновлення територіальної цілісності України.

Безпеку на адмінкордоні забезпечують прикордонники, правоохоронці області та бійці кількох батальйонів. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що блокада окупованого РФ Криму може тривати півроку, доки не будуть виконані умови активістів. Окупанти, своєю чергою, стали активно обговорювати постачання товарів до Криму із Туреччини та Греції, наголошуючи, що плани про співпрацю були давно.