У політиці краю Ігор Чорнуха – людина порівняно нова, але на Волині про нього розповідати вже не потрібно. Будівельна компанія «Луцьксантехмонтаж №536», де Ігор Вікторович від 2011 року – генеральний директор, давно має репутацію найуспішнішої у своїй сфері, а її молодий керівник здобув славу людини слова. Коли ж розпочалася війна, про Ігоря Чорнуху дізналися ще й як про благодійника.

Сьогодні ми розмовляємо ще й про політику. Ігор Вікторович – кандидат у депутати Волинської обласної ради від Луцька. Іде на вибори у команді провладної партії – Блок Петра Порошенка «Солідарність». Але у біографії зазначено – безпартійний.

– Можна запитувати прямо?

– А як інакше?

– Тоді скажіть: навіщо бізнесменам іти в політику?

– Поки у нашій країні не буде достатньої кількості грамотних політиків, у владу, і це цілком виправдано, йтимуть люди з бізнесу. Бо закони економіки загалом доволі прості й мають «силу загальної дії». Непросто – втілювати їх у реальність. Але й то – лише спочатку. Згодом цьому «мистецтву» вчить життя, мудрі люди, котрі поруч, болючі рани та помилки, які ти згодом назвеш досвідом. Немає іншої формули успіху, як і не вигадали альтернативи руху вперед.

Та й не варто приховувати того факту, що коли ти стаєш успішним, коли досягаєш певного рівня розвитку, і матеріального в тому числі, то прагнеш допомогти іншим чи зробити щось таке, завдяки чому тебе запам’ятають.

Із дружним колективом біля новобудови на вулиці Набережній

– Іще одне запитання із розряду провокаційних. Не секрет, що підприємство Ігоря Чорнухи виступає генпідрядником на об’єктах,  де бюджет – мільйони євро. От тільки нещодавно відкривали зоопарк у Луцьку, збудований вами, знаю, що на стадії завершення – 4-мільйонний проект у Шацьку із будівництва каналізації…

– Я поясню. Бачу, у вас склалося неправильне розуміння ситуації. Поняття загальної суми гранту та вартості виконаних робіт нашим підприємством не можна ототожнювати, це кардинально різні речі.

І, що дивно: ніхто не говорить про те, що працювати під контролем європейців і освоювати грантові кошти – означає звітувати за кожну витрачену гривню, це також постійний контроль, звітність і лише найвища якість виконаних робіт у чітко зазначені терміни. Тут не пробачається навіть найменша «халтура».

Але повернемося  до вашого запитання. Нещодавно у ЗМІ озвучили загальні суми на розширення і реконструкцію каналізації у селищі Шацьк та Шацькому районі, що становить 4 мільйони євро. З цих коштів безпосередньо на виконання робіт нашим підприємством витрачено лише 25 мільйонів гривень. А решта – витрати на аналогічне будівництво та реконструкцію з польської сторони, оплата праці експертів, проведення конференцій та зустрічей, контроль за використанням інвестицій і витрати на численні аудити, а ще ж – промоція проектів в обох країнах.

Під час конференції у Шацьку.

Аналогічна ситуація – з будівництвом зоопарку у Луцьку. Тому мушу «розчарувати» заздрісників: вартість реконструкції зоокутка обійшлась у суму близько 24 мільйони гривень. До речі, ці кошти є цільовими, їх неможливо було витратити на щось інше. 

– Дякую… Змінимо тему із заробітків на… витрати. Ми говорили про благодійність. Ви не раз зізнавалися, що не любите про це багато розповідати, та зараз цієї теми не можна оминути. Наша армія досі тримається переважно на волонтерах, а захист кордонів – на відданості справжніх патріотів..

–Так, на жаль. Не можна приховати того, що держава й справді забезпечувала всім необхідним лише частково. Але приємно, що ситуація вже докорінно змінилася, і ми навчилися воювати. Також наші солдати мають зброю, одяг та взуття, отримали кращі умови перебування, а волонтери зараз долучаються з допомогою тоді, коли виникає потреба вирішувати питання терміново.

Звісно, коли розпочалася війна, ми змушені були допомагати. Та й не важливо, хто скільки грошей на це дав – у кожного різні можливості. Важливо, що ми об’єдналися.

Не стану про це багато говорити. Так, я займаюся благодійністю, але вона не любить зайвих слів.

Очевидно, вам відомо, що ми будували фортифікаційні споруди в зоні АТО – виконували поставлені державою завдання, і робили це сумлінно. Але найбільше ентузіазму додавало те, що зроблене нами збереже життя не одного солдата. Серед моїх професійних досягнень ця сторінка завжди займатиме особливу нішу.

На місці спорудження фортифікаційних споруд.

– Громадська організація «Центр реформ», яку ви створили, заручившись підтримкою однодумців, заявила про себе як платформа для нового життя.

– У «Центрі реформ» зібралися фахівці різних галузей. Під час засідань вони можуть висловити власну точку зору з приводу певних змін у державі, що згодом можуть відображатися на житті кожного.

Так було, наприклад, із прийняттям двох нормативно-законодавчих документів у Верховній Раді – Податкового та Бюджетного кодексів, які передували децентралізації. Зокрема Податковий кодекс сформував базу різних зборів та спосіб їх адміністрування на 2015-2016 роки.

Під час засідань «Центру реформ» ми неодноразово згадували, що податкова реформа прийнята поспіхом, тож має чимало недоліків.  

Команда "Центру реформ" - фахівці із різних сфер і політичних партій: народний артист України Василь Чепелюк, громадський діяч Петро Гоцалюк, фахівець у сфері дорожнього будівництва - директор ППНІІ «Гран-інвест» Віталій Почтарук, генеральний директор будівельної компанії "Луцьксантехмонтаж №536" Ігор Чорнуха, заслужений журналіст України, головний редактор "Волинської газети" Володимир Данилюк,  депутат Луцької міської ради, директор Офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархом’юк та голова Федерації футболу м. Луцьк  Василь Кохановський.

Підприємці, які чесно працювали і сплачували всі податки, у результаті  не отримали жодних пільг.

А якщо згадати про «тіньові схеми», коли (і це я кажу тільки про будівництво, бо знаю цю сферу) понад 60% робіт, наприклад, виконують люди, які ніколи ніяких податків не платили і не збираються або отримують за це мінімальну зарплатню, а інше – так звана «зарплата у конверті». Де ж тоді візьмуться гроші на тролейбуси чи дитсадки?

Про це необхідно говорити. Виносити спочатку на загал, згодом – в обласній сесійній залі, апелювати до народних депутатів.

– Ви згадали про децентралізацію. Яка від неї користь кожному окремому лучанину?

– Та люди вже її відчули! Тільки ще не зовсім зрозуміли це. На жаль, так складалося роками, що все у нас відбувається «під вибори». Тому саме так нині сприймається активний ремонт прибудинкових територій, доріг, мостів, дитячих майданчиків. Звісно, «передвиборний синдром» повністю виключити неможливо, але ми водночас маємо розуміти, що Луцьк, як і інші міста обласного значення, отримали додаткові надходження до бюджету завдяки децентралізації. Простий приклад: ви купуєте підакцизні товари – і щоразу робите 5-відсотковий внесок у будівництво ще однієї дороги.

– А нам цього досі бракує…

– Минулого тижня мав зустрічі з мешканцями на проспектах Соборності, 38, Грушевського, 18, із сусідніх будинків. Тож після розмов із людьми зрозумів, що досі актуальними є вирішення буденних питань: будівництво та відновлення доріг із твердим покриттям у дворах, дитячі майданчики, економія тепла – мається на увазі будівництво теплових пунктів, утеплення фасадів, щоб плата, особливо це стосується тих будинків, де вже є індивідуальне опалення, перекриття дахів, неякісне надання послуг жеками. Отут мають відбутися зміни, і вирішення всіх цих завдань ставлю собі як ціль.

Зустріч із виборцями на пр-ті Соборності,38

Тож питання наповнення місцевого бюджету – то і є децентралізація, відчутна на практиці для кожного. Звісно, все це має бути без шкоди для державної скарбниці, бо ж є питання, які вирішити не може навіть багата громада. Наприклад, обороноздатності та захисту кордонів, яке нині ми так гостро відчули.

– Ви говорили про цілі. Серед завдань, поставлених у вашій передвиборній програмі, – наведення порядку у правоохоронних та контролюючих органах. Що саме маєте на увазі?

– Нам терміново потрібно навести лад у діяльності правоохоронних органів та системі контролюючих структур на рівні міста, області та й загалом країни.

Покращення їхньої роботи нині важливо вже навіть у тому ракурсі, що спочатку необхідно повернути саме значення та вплив силовиків. Після Майдану, коли необхідно було зламати систему, вийшло так, що правоохоронці довгий час узагалі не могли нормально виконувати свої безпосередні обов’язки.

Іще одна проблема правоохоронних органів – корупція, яка там особливо вкорінилася. Треба змінювати систему та підходи, і все необхідно робити акуратно й поступово, бо просто одного дня по-іншому не стане. І розпочинати варто з того ж підвищення заробітної плати з одночасним посиленням методів контролю.

На нашому підприємстві, наприклад, подібна система давно діє, як і на багатьох інших. І це спрацьовує. Знаю, що на рівні державних структур буде складніше, але мусимо зробити це. Людей не можна постійно пригнічувати, треба дати можливість показати себе, а тоді робити якісь висновки.

– У пресі нещодавно була інформація, мовляв, кандидат Чорнуха використовує незаконні методи агітації. Думаю, вам варто пояснити, як так вийшло.

– Звісно, поясню. Та інформація просто була не до кінця перевірена. Тоді журналістам було потрібно запитати про це у мене, принаймні – взяти коментар. Я би розповів, що як кандидат, котрий уже знає «правила гри», перш ніж розміщувати рекламу, готував необхідні документи.

Тож офіційно заявляю: маю на руках всі погодження із КП «Луцьксвітло», «Луцькреклама», тролейбусним ДЕПО. Нині у мене в оренді ці рекламні місця, маю розроблені проекти, які погоджені в ДАІ, інших контролюючих структурах. Тож усе – абсолютно законно.

Так само необ’єктивною є інформація щодо відсутності на рекламних матеріалах вихідних даних – без проблем можна це перевірити.  Звісно, ці дані подаються дрібним шрифтом, тому одразу не помітні.

До мене зверталися слідчі, я давав коментарі. Двічі надавав пояснення щодо захисту прав виборців, тож правоохоронці в результаті переконалися: методи ведення агітації абсолютно законні. Наступного разу запросити інформацію, що стосувалася захисту моїх прав – щодо завданих збитків у результаті пошкодження агітаційних матеріалів.

Приємно, що правоохоронні органи дбають про права і виборців, і кандидатів. Іще більш приємно, що це – з власної ініціативи, бо ж навіть не давав звернення щодо порушення моїх прав на агітацію.

Розмовляла Світлана ДУМСЬКА.