Директорка рекламного агентства у місті Луцьку засудила свого конкурента за комерційне шпигунство. У чоловіка арештували частину майна, для того, аби відшкодувати потерпілій завдані збитки. Проте сам засуджений подав до суду клопотання з проханням скасувати арешт.

Так, за час судового слідства з’ясувалося, що потерпілаВіта Романюк колись працювала у свого нинішнього конкурента Геннадія Хаблюка, однак звільнилася через постійні затримки по виплаті заробітної плати. Невдовзі жінка відкрила власне рекламне агентство та почала успішно працювати.

Це неабияк зачепило її колишнього директора і він вирішив помститися. Розвідавши електронну пошту колишньої працівниці Геннадій Хаблюк вдався до афери.

Спочатку він «зламав» електронку конкурентки, вилучив усю комерційну інформацію: клієнтську базу, номери рахунків та банківські реквізити, та почав потроху втілювати у життя план помсти.

Крім того, що чоловік отримав усю інформацію про роботу колишньої підлеглої, він встановив на її електронній пошті функцію переадресації і в результаті усі листи, які надходили жінці, автоматично пересилалися на його електронну пошту.

Згодом Віта Романюк помітила щось недобре та звернулася до знайомого програміста, аби той відновив роботу електронної пошти. Саме цей фахівець і виявив, що на електронці встановлена переадресація.

Жінка одразу ж зателефонувала Геннадію Хаблюку звимогою припинити будь-які шпигунські дії. Однак, це не дало ніякого результату.

Наступного дня секретний агент знову «зламав» електронну пошту жінки, та встановив функцію автовідповідача, тож клієнтам «партнерки» почали приходити листи з інформацією про те, що рекламна фірма Віти Романюк припинила свою діяльність.

Крім того, розвідавши, що рекламна агенція Віти Романюк вже розробила для однієї з фірм макети реклами для розміщення на транспорті міста, викрав їх та навіть пропонував замовнику за дешевшими цінами. Втім, клієнти одразу запідозрили, що це якась оборудка конкурентів рекламодавця і не стали укладати з ним угоду.

Зрештою жінка звернулася до правоохоронних органів, які провели обшук робочого офісу «розвідника». Крім прямих доказів комерційного шпигунства міліціянти знайшли ще й низку компакт-дисків із незаконно завантаженими та записаними комп’ютерними програмами, операційними системами та програмним забезпеченням компаній Microsoft та Adobe.

Коли справа дійшла до суду, хакеру інкримінували одразу кілька статтей – порушення авторських прав, незаконне збирання відомостей про комерційну таємницю, замах на злочин та несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж.

На судовому засіданні обвинувачений взявся заперечувати свою вину та мотивував це тим, що позивачка просто хоче «звести рахунки» із ним. Однак Феміда була до нього не надто прихильною і чоловік «влетів» у  чималу копійку.

Рішенням Луцького міськрайонного суду шпигуна засудили до п'яти років позбавлення волі з трирічним іспитовим терміном, на такий же термін позбавили його права займатися підприємницькою діяльністю. На дві його автівки марки «Mercedes Benz» та усю комп’ютерну техніку наклали арешт. Разом з тим, чоловіка зобов’язали сплатити 200 000 матеріальної та 10 000 гривень моральної шкоди позивачці, 91 980 гривень матеріальної шкоди на користь ДП «Єврософтпром» і 54 000 гривень за порушення авторських прав.

Засуджений навіть спробував оскаржити вирок суду в апеляційному порядку, проте оскільки він пропустив строки оскарження, Апеляційний суд Волинської області повернув скаргу заявнику. Після цього, держвиконавці відкрили виконавче провадження, однак за півтора року після винесення вироку, обвинувачений нічого не відшкодував потерпілій.

Натомість засуджений подав до Луцького міськрайонного суду клопотання про зняття арешту з його автомобілів марки «Mercedes Benz» та іншого майна.

Сьогодні під час судового засідання представник засудженого Олег Лягутко пояснив, що його довіритель має намір реалізувати машини і за рахунок цього відшкодувати потерпілій завдані збитки.

Втім сама потерпіла та представник її компанії заперечили проти задоволення цього клопотання посилаючись на те, що машини наразі перебувають в розшуку. Крім того, виконавча служба уже наклала свій арешт на транспортні засоби, тому в будь-якому разі засудженому не вдасться їх реалізувати.

Зрештою, суддя Луцького міськрайонного суду Ярослав Артиш відмовив засудженому у задоволенні клопотання.