Колишню в.о. голови правління СЗАТ «Нива» судять за підробку касових ордерів та розтрату 46 500 гривень, що належали господарству. В свою чергу обвинувачена переконує, що вона робила все, аби підприємство залишилося «на плаву», а працівники підприємства отримали зарплату.

В матеріалах справи вказано, що в вересні 2013 року підсудна склала кілька видаткових касових ордерів про повернення коштів позичальнику, на загальну суму 46 500 гривень. Хоча насправді ці кошти не поверталися ні позичальнику, ні його родичам.

На підставі цього правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтями привласнення, розтрата майна та службове підроблення.

Представник сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Нива» в суді вимагав покарати жінку. Попри те, що вона вже відшкодувала 8 000 гривень юрист господарства вимагав стягнути з неї ще 38 500 гривень завданих збитків.

Проте в суді жінка намагалася довести, що вона зробила все правильно і навпаки — врятувала підприємство від банкрутства.

«Колись наш голова правління вніс в підприємство позику в розмірі 50 000 гривень нібито від проданого майна товариства, але потім він ці гроші собі забрав. Після його смерті господарство залишилося з великими боргами, десь близько 100 000 гривень. В тому числі й по заробітній платі. Для того, аби розрахуватися з людьми по заробітній платі ми були змушені продати всіх свиней. А щоб гроші провести по бухгалтерії я, під диктовку головного бухгалтера, виписала кілька касових ордерів. Але навіть якщо я їх не правильно виписала, то відповідальність за це мала б нести головний бухгалтер, а не я, так як в мене немає бухгалтерської освіти і я не знаю, як правильно. А вона після мене сама все мала б перевірити. Ніяких грошей я не привласнювала, я все віддала за борги», - переконувала підсудна.

Зрештою, Луцький міськрайонний суд визнав жінку винною у службовому підробленні та призначив їй покарання у вигляді 1 700 гривень, однак за статтею розтрата та привласнення виправдав у зв'язку з недоведеністю її вини.

Втім представник СЗАТ «Нива» оскаржив вирок суду, адже переконаний, що підсудна таки скоїла злочин, за який повинна відповісти. Юрист господарства вимагав, аби справу знову скерували до суду І інстанції на новий судовий розгляд.

Натомість і підсудна, і прокурор заперечували проти задоволення скарги. Проте колегія суддів вирішила, що апеляцію потерпілого слід задовольнити, а справу скерувати на новий судовий розгляд, позаяк суддя при винесенні виправдального вироку не мотивував своє рішення.