Волинянина Віктора Котика з 51 ОМБ, якого звинувачують у самовільному полишенні частини, знову очікує суд. Про це у мережі Фейсбук пише правозахисник Василь Нагорний.

18 листопада 2015 року о 10 год. у Луцьку, в апеляційному суді Волинської області буде слухатись апеляція, подана військовою прокуратурою на ухвалу Володимир-Волинського районного суду, якою обвинувальний акт повернено прокуратурі.

«Не скажу, що це вирішується доля бійця (хоча і це теж), але, в першу чергу це вирішується отримання права бійців на справедливе розслідування в стінах військової прокуратури», - пише Нагорний у соцмережі.

Нагадаємо,  слухання по справі волинського бійця АТО Віктора Котика, якому інкримінують самовільне залишення частини, відбулося у Володимирі-Волинському 21 вересня. Тоді, суддя Леонтій Канівець задовольнив клопотання про повернення обвинувального акту прокуратурі «в зв'язку з порушенням права на захист та «неконкретним» формулюванням обвинувачення.

Правозахисник Василь Нагорний, своєю чергою, після рішення, яке просто таки зірвало зал оплесками, сподівався, що військова прокуратура не буде оскаржувати ухвалу і залишить Котика в спокою, щоб той зміг нормально пролікуватися.

Проте, зі слів адвоката Нагорного, була подана апеляція.

Як повідомлялося, 25 серпня волинському бійцю вручили повідомлення про підозру. Військова прокуратура Луцького гарнізону звинуватила старшого солдата в самовільному полишенні військової частини в період з грудня 2014-го по травень 2015 року.

Віктор Котик воював в Іловайську. Старший навідник протитанкової батареї Віктор Котик проявив неабияку сміливість і військові здібності, коли 24 серпня 2014 року на їхній підрозділ посунула колона російської техніки. Хлопці розбили російську бригаду. 

Протитанкова батарея протитанкового артилерійського дивізіону 51-ї ОМБР останньою залишала Іловайськ. Військові проривалися з оточення, але потрапили у пастку. У полоні пробули лише три дні – їх обміняли на полонених росіян.

Згодом він прибув до військової частини, однак у зв’язку з розформуванням 51-ої бригади, він не знайшов своїх командирів і не отримував жодних вказівок та завдань. Тож залишивши свої координати для виклику Віктор поїхав продовжувати лікування та реабілітацію. Зокрема, він перебував у медустановах Дніпропетровська, Вінниці та Луцька.