Уже наступного тижня уряд має подати у Верховну Раду пакет документів, серед яких – законопроекти про державний бюджет на 2016 рік та про податкову реформу. Про це у своїй колонці для «Економічної правди» написала міністр фінансів Наталія Яресько.

«Базовий» бюджет на 2016 рік, що був поданий ще у вересні, дозволяв нам виконати всі зобов'язання, взяті в рамках співробітництва з МВФ, та забезпечував подальше зменшення прірви між фінансовими потребами та фінансовими можливостями країни. Водночас, ще до подання цього базового проекту бюджету ми не приховували, що наші цілі – набагато більші, ніж цей мінімальний пакет кроків, зокрема у податковій сфері. Ще задовго до вересня ми розпочали роботу над проектом податкової реформи, яку закінчили недавно», – пояснила Яресько. Міністр наголосила, що «існуюча податкова система несправедлива, і такою її вважають більшість українських громадян. Вона нестабільна як для бізнесу, так і для економіки в цілому. Вона сприяє корупції через свою складність та вибіркове трактування і заважає створенню робочих місць. Вона неефективна, адже сприяє ухилянню від сплати податків і створює проблеми для бюджету. Тому ми розробили проект податкової реформи, який зробить систему чеснішою і знизить податковий тягар для найбідніших громадян, сприятиме ціновій стабільності та передбачуваності сум податкових зобов'язань, знизить рівень корупції – прості правила усувають вибірковий підхід».

Яресько переконана, що проект податкової реформи сприятиме зайнятості, оскільки заохочуватиме більший обсяг іноземних та внутрішніх інвестицій, буде ефективнішим, оскільки більш передбачувані доходи усунуть значні коливання бюджету.

«Завдяки цій реформі ми вирішимо велику кількість найбільших проблем у податковій системі. Ми зменшимо оподаткування зарплат для всіх підприємств та громадян в Україні. Зокрема, для зарплати співробітника 4 тис. грн на місяць вже на першому етапі реформи податкове навантаження на підприємство знизиться на 680 грн, на працівника – на 200 грн. У 2016 році ми пропонуємо вдвічі зменшити оподаткування зарплат – з середнього рівня 41% до фіксованого 20%, а ще за два роки – об'єднати ЄСВ та ПДФО і знову вдвічі знизити цей об'єднаний податок. Звичайно, цей крок створює дефіцит надходжень до Пенсійного фонду близько 100 млрд грн, який ми збираємося збалансовувати компенсаційними заходами та параметричною реформою пенсійної системи в найближчому часі», – зазначила Яресько. Мінфін пропонує запровадити податкову пільгу в розмірі однієї мінімальної зарплати для всіх громадян, що дозволить створити прогресивну систему оподаткування: бідніші громадяни будуть сплачувати менше, ніж заможні. «Аби провести нашу реформу, ми повинні були знайти можливості для зменшення видатків – приблизно понад 60 млрд грн, адже саме на цю суму ми очікуємо зменшення податкових надходжень. Скажу відверто: зробити це було дуже важко. Структура видатків бюджету така, що не дозволяє зменшити значний обсяг видатків одним простим рухом», – наголосила Яресько. Економити будуть на соцвидатках (тобто запровадять адресні допомоги тим, хто їх потребує найбільше), завдяки «ефективності використання державних ресурсів» в освіті, реструктуризації державних боргів, держапараті. Також переглядають структуру видатків щодо витрат на дороги, аграрний сектор, енергетичну галузь, охорону здоров'я. Тут також шукають шляхи оптимізації та підвищення ефективності. Скажімо, в охороні здоров'я «головний резерв для економії полягає у значному підвищенні якості державних послуг та переході на фінансування послуги і результату, а не ліжко-місця та квадратних метрів холодних і темних коридорів лікарень».

«Таким чином, коли на наступному тижні ми подамо на розгляд Верховної Ради пакет законів, що буде включати проект бюджету, проект податкової реформи та низку законодавчих актів щодо реформ у різних напрямках державних видатків, ми запропонуємо зменшувати всі ці видатки через оптимізацію та концентрацію державних ресурсів. Допомогу повинні отримати ті, хто найбільше її потребує. За результатами аналізу всіх статей бюджету разом з прем'єр-міністром та президентом ми знайшли можливості для зменшення видатків на понад 60 млрд грн порівняно з базовим проектом бюджету, але для запровадження цих змін у життя нам потрібна буде широка підтримка депутатів та громадськості», – наголосила міністр фінансів.