Про негативні наслідки експлуатації земель та варіанти відновлення й збереження родючості ґрунтів говорили на науково-практичній конференції, яка зібрала людей небайдужих до цієї глобальної теми. Запросила за круглий стіл «Збереження родючості ґрунтів як основа продовольчої безпеки краю» науковців, аграріїв, держслужбовців профільна комісія Громадської ради при Волинській ОДА, приурочивши цей захід до Міжнародного дня захисту ґрунтів, який відзначається щороку 5 грудня - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Про архіважливість піднятого питання говорять кілька фактів. Зокрема, за останні 200 років площа земель у користуванні людства зменшилося у п’ять разів. Щорічно у світі деградує в середньому 12 млн. га угідь., тоді як природний темп відновлення родючого шару ґрунту – 1 сантиметр за 100 років. Якщо не призупинити ці тенденції, до середини ХХІ століття продовольства може вистачити лише для двох млрд. людей. Про можливості екологічного і продовольчого колапсу попереджують експерти ФАО ООН, Римського клубу й інших міжнародних інституцій.

Уникнути цих загроз без усвідомлення значимості правильного використання природних елементів у виробництві сільськогосподарської продукції неможливо. Низький рівень застосування органічних добрив, порушення оптимальної структури посівних площ, нехтування науково-обґрунтованими системами сівозмін та удобрення спричинює стійку тенденцію до зниження вмісту гумусу в ґрунтах. У межах Волинської області 87,9% площ володіють дуже низьким і низьким вмістом гумусу.

Директор Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Микола Зінчук зазначив, що основні причини виснаження родючості волинських ґрунтів мають природній характер (концентрація опадів зливового характеру і тривалі посушливі періоди), та стають наслідком неконтрольованої людської діяльності. Зміна клімату, зокрема спричинила цього року вигоряння торфовища у селі Видерта Камінь-Каширського району, площа якого становила більше 800 га. Якщо втрутитися у природні процеси важко, то в людську свідомість легше вкласти розуміння необхідності дотримуватися технологій, спрямованих на запобігання деградації земель, вносити рекомендовану кількість мінеральних і органічних добрив.

Зі слів Миколи Зінчука, за 20 років Волинь подвоїла врожайність сільськогосподарських культур, проте зважаючи на високу інтенсивність використання земель, посилюються процеси деградації ґрунтів та виснаження їх родючості. За багаторічними даними досліджень Волинської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» в рамках агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення виявлено низку проблем ґрунтового покриву області, у першу чергу за показниками гумусу та елементів живлення.

На думку Миколи Зінчука, назріла необхідність провести радіологічне дослідження земель Любомльського, Маневицького та Камінь-Каширського районів, щоб визначити ступінь їх забруднення після Чорнобильської катастрофи, аби встановити реальний стан та підвищити інвестиційний рівень цих територій.

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Любов Молдаван зупинилася на агроекологічних чинниках продовольчої безпеки суспільства. Зокрема агроексперт торкнулася проблем, які створив науково-технічний прогрес, який хотів «нагодувати» людство. Результатом «зеленої революції» стала, в тому числі, перевтома ґрунтів, витіснення населення з сільських територій.

- Світове сільське господарство у найближчій перспективі не буде спроможним підтримати безпечний баланс між виробництвом продовольства і людськими потребами. Деградація сільськогосподарських угідь набуває великих масштабів, підвищується дефіцит вологи, викликають тривогу технології, що базуються на інтенсифікації, підвищуються затрати на ціни на продовольство, - Любов Молдаван озвучила проблеми родючості ґрунтів, підняті під час семінару продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

- Внаслідок експлуатації земель, на території України з’явилася пустеля, - зазначила Любов Василівна, - можливо найбільша в Європі. Вона розташована в 30 км від Херсона. Пустеля простяглася майже на 30 км із заходу на схід і на 150 км з півночі на південь, і займає площу в 160 тис. га. Українська пустеля виникла внаслідок людської діяльності.

Любов Василівна ознайомила із загальними агроекологічними правилами, що стосуються підтримки родючості ґрунту, захисту навколишнього середовища та здоров’я людей і тварин, унормовані в системі законодавчих актів ЄС.

Київський науковець схвально відгукнулася на ініціативу проведення науково-практичної конференції на тему збереження родючості ґрунтів, і зазначила, що така увага до цього актуального питання привертається вперше на теренах України, хоча на Волині не найгірша ситуація з деградованими землями.

Про організацію раціонального використання та охорони земель на регіональному рівні доповів кандидат економічних наук, директор ТзОВ «Інститут земельних відносин та охорони навколишнього середовища» Анатолій Шворак. За даними обстеження закладу торік в області в середньому на один гектар посівної площі вносилося органіки лише 1,9 тонни – найменше за останні 15 років. 29 господарств, які здійснюють діяльність на більш як 400 га зовсім її не вносять. Відтак назріла пропозиція запровадити раціональні розміри агропідприємств. До речі, більше 5 тис. га використовують сім підприємств, що займає більше 24% площ усіх сільгоспугідь. Є необхідність також запроваджувати заходи з консервації малопродуктивних земель, господарське використання яких економічно неефективне, шляхом заліснення.

Заступник директора департаменту АПК Волинської ОДА Людмила Петриканин розповіла про розробку та реалізацію державних і місцевих програм, спрямованих на раціональне використання та охорону ґрунтів. За її словами, в рамках обласних програм у попередні роки заліснено 2,3 тис. га деградованих земель, залужено 2,0 тис. га малопродуктивних земель, провапновано 30 тис. га кислих ґрунтів, очищено 500 км внутрішногосподарських меліоративних каналів. В області виготовлено 41 проект еколого-економічного обґрунтування сівозмін, проведено агрохімічну паспортизацію земель на площі близько 500 тис. га, щорічно проводиться посів сидеральних культур на площі 5-6 тис. га.

Крім того, Людмила Петриканин наголосила, що в Стратегії регіонального розвитку 2020, у розділі «Волинське село» передбачено ряд заходів, спрямованих на раціональне використання природно-ресурсного потенціалу. Новим заходом у проекті Комплексної програми є підтримка органічного виробництва.

Щодо покращення родючості ґрунту шляхом застосування органічних систем удобрення та про перевагу комплексних органічних добрив над монотипними ознайомила присутніх кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Західного Полісся Оксана Пузняк.

Завідувач кафедри ботаніки і садово-паркового господарства СНУ імені Лесі Українки Михайло Шевчук звернувся до присутніх аграріїв – депутатів обласної ради – не зволікати з прийняттям регіональної Програми охорони та відтворення родючості ґрунтів на 2016-2020 рр., до розробки якої долучити всіх небайдужих до стану сільгоспугідь. Обурює науковця і той факт, що на волинські землі, які в переважній більшості є бідними, прийшов соняшник, який виснажує землю. Не хоче зрозуміти вчений і тих аграріїв, які будь-якою ціною досягають максимальний прибуток. Відтак, контроль за такими господарниками повинен бути постійним. Зі свого боку, науковці завжди готові допомогти тим, хто працює на землі. А до законотворців вони апелюють з вимогою прийняти врешті Національну «Програму охорони родючості ґрунтів» та Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості», які «зависли» у повітрі.

Про використання нетрадиційних сировинних ресурсів в деталях розповів директор Поліської станції Національного наукового центру інституту ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського Володимир Гаврилюк.

Агроном, головний технолог ПП «ДВК «Біоз-Волинь» Микола Гінайло ознайомив учасників заходу з технологією біоферментації відходів тваринництва та рослинництва, що лежить в основі виробництва органічного добрива, яке продукує підприємство. Внесення його є дієвим засобом відновлення природної родючості ґрунтів. Результати випробувань, які впродовж п’яти років проводять науково-дослідні установи України, засвідчують високу ефективність добрива в різних ґрунтово-кліматичних умовах та на різних сільгоспкультурах. Окрім комплексного органічного добрива, результатом біоферментації є утилізація відходів, які можуть спричинити великі проблеми. Якщо підсумувати відходи всіх підприємств тваринницької галузі області, згідно зі статистичними даними, і додати певну частину інертних матеріалів (таких як торф, тирса, солома) є повна можливість виробляти на кожен гектар ріллі кількість органічних добрив, достатню для підтримання бездефіцитного балансу гумусу.

Досвідом сільськогосподарських підприємств із підвищення родючості ґрунтів поділилися депутати обласної ради, керівники: ТзОВ «П’ятидні» - Валерій Діброва та ТзОВ «Романів» - Віталій Заремба.

Зокрема у «П’ятиднях», де обробляють 16 тисяч гектарів, що розташовані в межах чотирьох районів, використовують лише якісні добрива і гербіциди. Через невелике поголів’я худоби, тут брак органіки перекривають вапнуванням, сидератами та сівозміною. За словами Валерія Діброви, неочікувано високий результат дала цього року пшениця – 127 ц/га, яку посіяли після гороху. В господарстві використовують відповідну техніку, яка зменшує тиск на ґрунт під час обробітку, ведеться постійна агрохімічна паспортизація.

У Валерія Діброви свої претензії до законотворців: «Закон про сівозміни» він вважає не науково-обґрунтованим, а надто каральним. А от щодо тих, хто спалює солому, аграрій просить більший розмір штрафу, адже цього року доводилися в господарстві затрачати неймовірні зусилля аби гасити вогонь, який перекидався на поля із селянських ділянок.

– При 40-градусній температурі вогонь швидко перелітав на наші посіви, і це була просто катастрофа, - пригадує Валерій Діброва. – До відповідальності змогли притягнути лише двох людей, але штрафи – мінімальні.

Щодо допомоги у проблемах збереження родючості як депутат обласної ради, то Валерій Діброва з прикрістю констатував, що з цієї структури треба забрати політику, лише кілька аграріїв стало депутатами. Мало надії і на мізерний бюджет. Проте залишається публічна складова: роз’яснювальна робота, яка не потребує великих затрат. До теми потрібно прикути максимум уваги громадськості, адже посуха – глобальна проблема.

Зі слів Віталія Заремби, його господарство, де він керує майже 35 років, звикло досягати результатів, «не гноблячи матінку-землю». Маючи в розпорядженні не легкі ґрунти, сільгосппідприємство застосовує лише науково-обґрунтовані сівозміни.

В обговорені теми також взяли участь Дутко В.– голова постійної комісії Громадської ради при ВОДА з питань економічного розвитку, інвестицій, сільського господарства та житлово-комунального господарства, Дильов І.– голова Громадської ради при ВОДА, Василенко В. – начальник Головного управління Держземагентства у Волинській області, Тимчишин Я. - голова фермерського господарства з Володимир-Волинського району.

У результаті вивчення громадської думки щодо стану й перспектив збереження та відновлення природної родючості ґрунтів, присутні одноголосно вирішили сприяти підтримці заходів, спрямованих на зменшення деградаційних процесів у ґрунтах області, стимулювання та підтримку аграріїв, які нарощують обсяги застосування органічних добрив, створення сприятливого екологічного середовища для вирощування високоякісної екологічно безпечної сільськогосподарської продукції.

Учасники конференції прийняли резолюцію, в якій наголосили, що ідеологією нової стратегії захисту ґрунтів для забезпечення сталого землекористування, продовольчої й екологічної безпеки повинно стати розуміння того, що природний капітал не може бути повністю замінений продуктивним капіталом через його багатофункціональний характер. Антропогенні чинники впливу на природну родючість ґрунту не повинні перевищувати його здатність до саморозвитку (самовідновлення). Природні елементи є незамінними за своєю суттю, отже їх треба охороняти через свою власну цінність, а не через їхню здатність задовольняти потреби людей.

На заході вирішили максимально залучити ЗМІ та громадськість краю до вирішення зазначеної проблеми та підтримали ідею Любові Молдаван розробити та запровадити на Волині, першими в Україні, Кодекс належної сільськогосподарської практики.