Говорити про реальність чи ілюзорність макроекономічних показників, закладених в держбюджеті на 2016 рік, поки що зарано. Треба виходити із реальних факторів, які можуть будь-якої миті змінити усі прогнози - пишуть Факти.

2016 обійдеться без особливих економічних потрясінь, якщо депутати Верховної Ради чи Путін не дестабілізують ситуацію своїми рішенням. Таку думку висловив Фактам голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру, економіст Борис Кушнірук. Він бачить три можливі сценарії розвитку подій в економічному секторі на 2016 – реалістичний, песимістичний і оптимістичний.

Реалістичний

2016 рік для економіки України буде визначальним. Якщо вийде уникнути дестабілізації влади і досягти певного політичного компромісу, то поступово ефект від запущених реформ почне відчуватися. - Я не поділяю думки, що все погано і надалі буде ще гірше. Давайте будемо об’єктивними: вже нічого не падає. Зростання немає, що є суттєвим для нас.

Інша справа, що за таких умов і з цим урядом його й бути не може. Прем’єр-міністр із рейтингом в 1% - у межах похибки - не може бути ефективним провідником реформ. Ще якби він був таким собі камікадзе, йшов на непопулярні кроки і повне політичне спалення заради реформ, тоді можна було б уявити, що він щось зробить. Але зараз абсолютно чітко видно, що це не про Арсенія Яценюка, - вважає експерт.

Саме тому, за його словами, вірогідність дострокових виборів наступної осені зберігається на рівні 80%. Незадоволеність роботою глави уряду наростає серед його партнерів по коаліції. Не виключено, що врешті-решт буде досягнутий певний компроміс і уряд Яценюка все ж таки відправлять у відставку. Тоді на Україну чекає новий технічний прем’єр. Новий очільник Кабміну матиме імовірно більший відсоток довіри українців, тому можна говорити про суттєвіші кроки у реформуванні економічного сектору.

Якщо ми говоримо про прогнози для ВВП, то тут цілком можливий позитивний показник – приріст на 2%. Після негативних показників 2015 у – 11,6%, навіть таке несуттєве збільшення може зіграти на користь оновлення економічного сектору. Однак лише у комплексі із необхідними організаційними змінами й рішенням Кабміну, Мінфіну та Центробанку.

Після такого глибоко падіння економіки, цей показник ВВП видається стрибком на глибокому дні (с)

- Без зміни політики Центрального банку нічого не буде. Якщо ми викинемо 70-80 млн гривень на заходи із кредитування з енергозбереження та дамо податкові знижки на ці ж самі цілі, це однозначно спровокує збільшення ВВП у рази, - резюмує Борис Кушнірук. Світова індустрія знає багато прикладів, коли саме Центральний банк за рахунок поміркованої грошово-кредитної політики виконує функцію зменшення безробіття.

Так, у Франції у 2013 році, саме Центральний банк кинув усі сили на боротьбу із рекордним показником безробіття серед працездатного населення, який сягнув 10,8%, частково змінивши грошово-кредитну політику. Країни ЄС синхронно зменшували процентну ставку для бізнесу, таким чином оновлюючи та перезапускаючи економіку. Коли держава дає кредити для бізнесу під 33, 30, 27, 22, 20%, бізнес не може розвиватися (с) Це понятійна проблема Валерії Гонтарєвої (голови Нацбанку України – Ред.), вважає експерт. Коли лунає питання, кого нам кредитувати, у нас всі підприємства під кредитами проблемні, вона показує, що не розуміє, якими чином запускати механізм.

Економіст пропонує піти шляхом кредитування населення, а не бізнесу і лише на заходи з енергозбереження. Якщо ви даєте довгий і дешевий кредит під 2% річних на 10-15 років(а не 2-3), то у населення з’являється ресурс. Він потрапляє до підприємств, вони збільшують кількість товарів і послуг, здійснюючи, своєю чергою, теж заходи з енергозбереження, які починають працювати від першого дня. Таким чином з’являється нові надходження до бюджету, адже у всіх товарах і послугах "сидять" податки. Зайвих ілюзій, що всі податки однозначно повернуться в державний гаманець, плекати не варто. При цьому ви можете лишати високу ставку на поточний квітень, щоб гроші не пішли на корупційні схеми. - Кредити на енергозбереження повинні видаватися лише на безготівковій основі під документальне підтвердження видатків. Тоді вони будуть йти по банківській системі лише на ті підприємства, що виготовляють товари та послуги для широкого кола споживачів, - переконаний Борис Кушнірук.

Обсяг торговельних стосунків із РФ теж може вплинути на економіку України в 2016 році, але цей фактор буде не таким суттєвим. Після скорочення експорту у чотири рази, подальше зменшення торгівлі на взаємному рівні не виглядає настільки песимістичним. При цьому ми втратимо приблизно 1,5-2 млн грн, переконаний Борис Кушнірук. Інша проблема – падіння цін на експорт металів і сільгосппродукції на світових ринках. З 2012 спостерігається суттєве зменшення цін на так ці категорії товарів, яке згодом перекинулося і на нафту. Між ними існує зв'язок, тому через падіння цін на енергоносії (нафта у 2016 може опуститися ще на 10 доларів), Україна втратить на експорті металів і зернових.

Песимістичний сценарій

Пов'язаний із військовим фактором. Поки лідер Кремля переметнувся на Близький Схід, однак заморожений конфлікт на Донбасі може вибухнути щомиті. Ситуація загострюється кожен день, тому говорити, що буде, наразі дуже важко. - Ніхто не знає, що в голові у Путіна та його військових. Якщо у Путіна не вийде реалізувати свій сценарій на Близькому Сході, він знову може перемкнутися на Україну. Тоді може початися критична фаза військового протистояння і говорити, що буде з економікою важко, - пояснив експерт.

Оптимістично-нереалістичний

Для нього треба проводити реформу не у варіанті Мінфіну. Проте й проект Южаніної треба доопрацювати. Концепція профільного комітету загалом правильна, але не має чіткого алгоритму реалізації. По-перше, радикальну реформу слід проводити від самого початку. Виходити треба з консервативного прогнозу, що ніякого негайного покращення не буде. Податки одразу не збільшуватимуться, але система швидко почне змінюватися. По-друге, ніхто не скасовував необхідність збалансовувати усі податкові новації із витратами і надходженням у державну казну. Другий варіант для оптимістично-нереалістичного сценарію – соломонове рішення. Жоден проект під новий рік ми не проводимо. Парламент приймає бюджет, а протягом 1 кварталу ми проводимо усі необхідні зміни, аби до 3 кварталу 2016 року запустити реформу.

Систему ЄСВ треба чіпати лише у комплексі із реформою соціального страхування (с)

Для бізнесу в Україні наразі найбільша проблема - податок на прибуток та ПДВ. З останнім надто багато виключень із правил, що сприяє махінаціям і корупції. Якщо прибрати всі виключення, система стає прямолінійна, зникає можливість для зловживання. А якщо це фіксувати ще й на електронному рівні, то система фактично сама себе контролює. А якщо взяти до уваги пропозиції Южаніної про електронну систему автоматичних розрахунків, єдиного прозорого реєстру податкового відшкодування, то претензії до податкової системи буде ще менше.

- Мій варіант балансування пов'язаний з тим, що податок на нерухоме майно ви впроваджуєте протягом 5 років. Бо підприємства з великими основними фондами збиткові, податок на прибуток вони фактично не платять. Якщо ви ще й водите податок на майно, то вони взагалі перетворюються на трупи. З ЄСВ алгоритм наступний – для малого бізнесу одразу кажете, що ви будете платити мінімум. Але за 10 років ви повинні завершити реформу соцстраху. Однаковий мінімум для всіх одразу знімає будь-які питання та невдоволення. Великі, середні підприємства, які працюють на загальній системі, за рахунок того, що немає податку на прибуток, позбуваються певного тягаря. Але у них залишається ЄСВ, який протягом 10 років стає як у всіх, - пропонує Борис Кушнірук свій механізм податкових новацій.

Однак особливого оптимізму й сподівань, що податкова реформа враховуватиме ці нюанси, експерт поки не відчуває. Адже якщо ти не усвідомлюєш, куди хочеш прийти, як можна досягти якогось результату. Чисто теоретично ти кудись рухатимешся, але куди ти прийдеш – питання.