Перша спроба депутата Луцької міської ради вирішити господарське питання за допомогою депутатського звернення наштовхнулася на вражаючу відповідь.

Так, депутат міськради від УКРОПу Борис Смаль скерував своє перше депутатське звернення до міського голови, де просив вивчити питання щодо ремонту освітлення на вулицях мікрорайону Вересневе - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Зауважимо, що проблема освітлення у цьому мікрорайоні існує давно. А в період роботи Гнідавського цукрового заводу темрява у вечірній та нічний час на вулиці часто стає причиною аварійних ситуацій. Саме про це повідомила лучанка Тетяна Годлевська, звернувшись до одного із Офісів розвитку кварталу фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк».

Отож, аби з’ясувати, як міська влада вирішує проблему з освітленням у мікрорайоні, Борис Смаль звернувся до міського голови. І отримав відповідь: мовляв, грошей нема, але «Луцьксвітло» вже здійснює обстеження та визначення кошторисної вартості по відновленню освітлення.

Як незабаром з’ясував депутат, насправді у «Луцьксвітло» нічого про це не чули і жодних обстежень не робили. Виходить, у міськраді пишуть просто відписки під шаблон?

Про це депутат міської ради Борис Смаль розповів журналістам та надав копію відповіді на свій запит.


Подаємо текст повідомлення депутата без змін.

«Керуючись чинним законодавством, відповідно до звернення громадян (всього 119 підписів) та сповнений ентузіазму і бажання конструктивно співпрацювати з комунальними службами міста та розпорядниками бюджетних коштів, я у зверненні до міського голови (вх. №390/9-22 від 23.12.15р.) просив вивчити питання щодо ремонту освітлення на вулицях Туполєва, Далека, Далека А, Весняна, Весела, Польова, Ранкова, Ландау мікрорайону Вересневе.

Готуючи звернення, намагався якомога детальніше описати суть проблеми та становище на сьогодні. А саме: вказав, що проблема існує уже більше десяти років; відмітив, що мешканці вже зверталися до міської влади, отримували письмові відповіді з строками виконання робіт, ці роботи не виконувались, тому мешканці не довіряють більше різного роду відпискам, а хочуть конструктивної розмови; зауважив, що ситуація ускладнюється тим, що на цих вулицях відсутнє дорожне покриття, що робить їх непрохідними в негоду; зауважив, що на частині однієї з вулиць мешканці самостійно відновили освітлення, що з одного боку створює небезпеку при проведенні робіт, а з другого, свідчить про готовність населення до спільного фінансування; описав ситуацію на кожній з цих вулиць (на більшості з них присутні електроопори та ліхтарі, але немає світла).

Зауважу, що для того щоб викласти ці факти, потрібно було оглядати кожну вулицю, зустрічатися з мешканцями, вивчати їх побажання та очікування. Лише після цього було сформульоване наступне прохання:

1. Терміново (в тижневий термін) провести експертну оцінку причини відсутності освітлення на вказаній території.

2. Вказати конкретні найкоротші терміни відновлення освітлення на вказаних ділянках.

3. Вказати посадову особу, яка буде відповідати за ремонт освітлення, та її контактні дані.

4. В найкоротші терміни відновити освітлення на вулицях.

5. Про рішення та результати по пунктах 1-4 повідомити мене електронною поштою.

Очевидно, що на конкретні запитання очікував конкретну відповідь. В переддень Нового року відповідь отримав, три абзаци. Буду частково цитувати.

Перший абзац: «… в зв’язку з обмеженістю коштів відновити зовнішнє освітлення на вулицях мікрорайону «Вересневе» на даний час немає можливості»

Другий абзац: «представниками Департаменту ЖКГ та КП «… Луцьксвітло» проводяться обстеження та визначення кошторисної вартості по відновленню освітлення…».

Третій абзац: «при достатньому фінансуванні роботи будуть виконані в 2016 році»

Також був підпис міського голови та телефон секретаря Департаменту ЖКГ.

Відразу засумнівався, чи володію я елементарною логікою. Адже було незрозуміло, чому спочатку написали, що грошей не вистачає, а потім, що лише проводять обстеження та визначення кошторисної вартості. Але проковтнув це, так само як і доволі розмиту дату (2016 рік? це січень, червень чи грудень?).

Проте гадав, що справа таки зрушилася. Тому телефонував до мешканців кожної з вулиць і запитував, коли були відповідальні представники і що вони «обстежували». Відповідь трохи насторожила, бо ніхто нікого не бачив. Але надію не втрачав, бо дійсно новорічні клопоти могли заважати звертати увагу на вуличні роботи.

Наступний крок – телефоную в Департамент ЖКГ, де мене спрямовують до КП «Луцьксвітло». А вже розмова з відповідальною особою цього підприємства залишила слід розчарування від роботи нової команди, яка тепер стала ще більша, бо «як показує досвід – це дасть змогу працювати ефективніше».

Виявляється після мого звернення ніхто нікуди не виїжджав, нічого не обстежував. Більше того, такі дослідження з усіма технічними умовами та кошторисною вартістю були зроблені ще …. в 2014 році. Ми разом з співрозмовником за п’ять хвилин по телефону змогли визначити орієнтовну кошторисну вартість робіт по кожній вулиці з врахуванням інфляції.

Запитання: для чого потрібна була мені ця відповідь? Розумію, що міський голова лише поставив підпис. Але по процедурі хтось таки повинен був вивчати ситуацію, зв’язатися зі мною, виїхати на місце. Чи будемо вважати, що депутатське звернення чи запит – це лише лишній клопіт від якоїсь «сявки», яка заважає «працювати» ?

Бачу два шляхи.

Перший: звернення передбачає не відписку, а систему дій по ліквідації проблеми (визначення відповідальної особи, вивчення питання з залученням ініціатора та громади, продукування рішення (можливо компромісного), яке буде задовольняти всі сторони).

І другий: встановлюєм автоматичну розсилку відповідей на звернення депутатів з текстом, наступного змісту «Зробити не можемо. Зробимо, коли зможемо». Суть та ж сама, що на цей раз, але можна звільнити з роботи людей, які готують відповіді, і цим зекономити кошти на ремонт освітлення.

Я вибираю перший варіант. А ви ?», - написав Борис Смаль.