Минулого тижня гривня різко покотилася униз. Уже минулого вівторка один долар на «чорному» ринку коштував майже 29 гривень. І поповзли чутки, що навесні може бути долар по 50.

Що ж сталося і чи треба боятися такого обвалу, як навесні торік, ідеться в сюжеті програми ТСН.

Від початку січня національна валюта просіла на 10% – до 25 гривень за долар. Зараз на «чорному» ринку за одну купюру з портретом Вашингтона просять 28 з половиною гривень. Хоча ще в грудні офіційний курс Нацбанк тримав на відмітці 22 з половиною. На «чорному» ринку долар тоді коштував в районі 25 гривень.

«Зараз немає такої паніки, ажіотажу, як це було рік тому, коли гривня була як гаряча картопля, яку хотіли швидко скинути і поміняти на тверду валюту. Бо ті, хто набралися доларів по 35, по 40, а потім він впав до 21, дуже сильно обпеклися», – говорить фінансовий аналітик Роман Петров.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко ділить причини знецінення національної валюти на два фактори: об'єктивні та суб'єктивні. До першої категорії він відносить гальмування темпів світового економічного зростання, проблеми в Китаї та Латинській Америці.

«На жаль, Україна спеціалізується у своєму експорті на товарах з низьким рівнем доданої вартості. Мова йде про метали, хімію, зерно. Це та група товарів, яка найбільш схильна до можливих цінових коливань. Очевидно, що на три-п'ять років намітився тренд і очевидно, що ми постраждаємо, і уже страждаємо від того, що нам менше надходить доходів від експорту. Але це тільки одна об'єктивна причина», – зазначає Устенко.

Ще одна причина – банки, зокрема російські. На тлі падіння рубля і гривні вони намагаються отримати якомого більше твердої валюти в Україні. А оскільки російські банки у нас належать до найкрупніших, а кількість їх минулого тижня збільшилася ще на один, вплив їх на нашу фінансову систему не критичний, але вельми відчутний.

Третя причина – обіцяний 1,5-мільярдний транш МВФ, по якому ніяк не домовляться.

Минулого тижня на Міжнародному економічному форумі в швейцарському Давосі президент України Петро Порошенко домовлявся про допомогу з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард. Після зустрічі їхні оцінки перемовин не співпали. Президент каже, що досяг домовленостей, а глава МВФ хоче зустрітися ще.

«Ми зараз обговорюємо наш майбутній меморандум з МВФ. Ми досягли усіх домовленостей. З моєї точки зору, амбітна програма реформ допоможе Україні в 2016 році. І я дякую Крістін Лагард за це», – сказав Порошенко.

«У нас була дуже хороша розмова і маю надію, що вона допоможе продовженню переговорів щодо меморандуму, над яким працюють наші команди. Якщо переговори відбудуться успішно, на що я сподіваюсь, у нас буде ще одна зустріч, щоб завершити цей процес», – наголосила Лагард.

Іншим словами, транш найближчим часом не надійде. Кінець лютого – це найоптимістичніша дата.

Експерт Ярослав Колесник не виключає, що затримка з грошима МВФ змусила владу запустити станок, тому гривня девальвувала.

«Перше, ми очікували транш від МВФ у кінці 2015 року. І ці кошти вже були закладені в бюджет. Транш не отримали. Скоріше за все, було певне заміщення коштів – державними замість МВФ», – припускає віце-президент Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник.