Автопарк чиновників та депутатів - одна з найцікавіших тем, яку полюбляють «обмусолювати» не тільки журналісти на сторінках своїх видань, а й активні дописувачі соціальних мереж. Раз-по-раз з’являється інформація про те, що чиновника затримали нетверезим за кермом автомобіля, або ж хтось з можновладців втрапив у ДТП. Тим не менше, найбільш ТОП-овою для обговорення є тема хто з чиновників та на якій машині їздить на роботу і тим паче – скільки вона вартує. І тут можна було б послатись на те, що когось банально «душить жаба». Однак, навряд чи можна спокійно дивитись на декларацію чиновника, який заробляє в місяць 2800 гривень і їздить на новенькій «Тойоті Кемрі» чи «Mitsubishi Outlander». І в той же час, цьому ж чиновнику держава ще й дає службове авто, та ще й заправляє його щомісяця. А як же, справи державні, зустрічі, наради, доставка документації тощо – усе вимагає транспортних витрат.

Попри усе, Уряд країни кілька років тому дав чиновникам в регіонах чітку вказівку скоротити державний автопарк і розпродати автівки преміум-класу. Тим не менше, ми спробували полічити кількість транспортних засобів, які обслуговують луцьких чиновників та підрахувати у скільки обходиться щорічне утримання автопарку міської ради та її структурних підрозділів.

Таким чином, кореспонденти інтернет-видання «Під прицілом» за допомогою уніфікованої платформи «Доступ до правди» надіслали до Луцької міської ради публічний електронний запит з проханням надати інформацію про автопарк міської ради, а зокрема – скільки автомобілів знаходиться на балансі виконавчих органів влади, структурних підрозділів та комунальних підприємств. Також ми просили вказати моделі автомобілів, коли вони були придбані, за якою вартістю, та скільки в рік обходиться утримання цих автомобілів. Окрім цього, з огляду на те, що Луцький міський голова Микола Романюк користується «позиченим» автомобілем і не вбачає в цьому ніякої «корупційної складової» - ми вирішили з’ясувати чи раптом й інші чиновники не користуються «позиченими» автомобілями у службових цілях. Разом з тим, ми також намагалися з’ясувати чи не користуються луцькі владці орендованими автівками.

Варто одразу зауважити, що Закон «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Тож що-що, а службові автівки, придбані за бюджетні кошти, які возять луцьких чиновників викликають небувалий інтерес, як і особисті майнові декларації.

Ще в середині грудня ми надіслали запит і вже за кілька днів нам зателефонували з загального відділу Луцької міської ради і повідомили, що запит автоматично перенаправлено відповідним розпорядникам інформації, себто – усім структурним підрозділам міської ради та комунальним підприємствам. Варто зауважити наперед, у кожному окремому відділі, управлінні та департаменті запит зрозуміли по-своєму.

Зокрема, окремі чиновники постарались надати вичерпну інформацію про усі транспортні засоби, наявні на балансі державної структури з чіткими датами придбання, балансовою вартістю, витратами на ремонт та пальне. Інші ж – надавали просто перелік моделей і не спромоглись навіть вказати скільки щороку вони витрачають на ремонт старенького «ВАЗу». Також виявились і такі структурні підрозділи, які відповіли, що не мають на балансі жодного транспортного засобу.

Зокрема, для того, аби не сплутатись в отриманих даних, одразу зауважимо, що виконавчі органи міської ради складаються з 41 структурного підрозділу (департаменти, управління, відділи, комітети та служби). Також у Луцьку діє 16 комунальних та 1 Державне комунальне підприємство (ДКП «Луцьктепло»,  КП «Луцьке електротехнічне підприємство-Луцьксвітло»,  КП «Луцькводоканал», Луцький СКАП «Луцькспецкомунтранс», КП «Луцьке підприємство електротранспорту», «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування», КП «Парки та сквери Луцька», КП «Ласка», КП «Луцькреклама», КП «Їдальня №26» (міська рада), КП «Газета «Луцький Замок», КП «Луцький зоопарк», КП «АвтоПаркСервіс», КП «Центр туристичної інформації та промоції Луцька», ЖКП №3, ЖКП №2, ЖКП №7, ЖКП №11)

Тим не менше, інтернет-видання «Під прицілом» отримало всього лишень 17 відповідей. Зокрема, в загальному відділі повідомили, що через переадресацію запиту до всіх безпосередніх розпорядників інформації, термін підготовки відповідей дещо збільшиться. Однак, попри те, що запит було надіслано 14 грудня, окремі чиновники змогли надіслати відповідь аж 4 січня. Тим не менше – 2/3 структурних підрозділів не спромоглися надіслати жодної відповіді. Звісно, більшість таких відділів та управлінь не відповіли у зв’язку з тим, що просто не мають на своєму балансі жодного автомобіля. Тож їхні очільники, вочевидь, проігнорували запит, оскільки і сказати їм нічого.

Таким чином, у загальному відділі Луцької міської ради повідомили, що на балансi виконавчого комітету знаходиться 11 автомобiлiв  і один автомобiль в позичцi.

 

Вочевидь, саме цим «позиченим» автомобілем користується Микола Романюк, про що свого часу неодноразово писали волинські ЗМІ. Тим не менше, скільки він вартує та у скільки обходиться його обслуговування – невідомо. В той же час, утримання автомобiлiв виконавчого комітету в 2015 роцi коштувало 71,2 тис.грн. Як повідомив у відповіді на запит застyпник мiського голови, керуючий справами виконкому Юрій Вербич орендованими автомобiлями тут не користуються.

Найбільший автопарк, з огляду на відповіді луцької влади, має Комунальне підприємство «Луцькводоканал». Як виявилось, у підприємства на балансі аж 50 транспортних засобів, серед яких – «ГАЗ», «ВАЗ», «УАЗ», «ІЖ», «ЗІЛ», «МаЗ» і навіть «КамАЗ». Та серед таких, типових робочих машин (аварійна, каналопромивочна, самоскид, тощо), виявилось і кілька доволі престижних автомобілів, марки «Субару» і дещо економніша «Сітроен». Вочевидь, цими автівками користується керівництво «Луцькводоканалу».

Непоганий автопарк у комунального підприємства «Парки та сквери міста Луцька». Зокрема директор КП Анатолій Трикуш повідомив, що у них на балансі 19 транспортних засобів, утримання яких у 2015 році склало 315,5 тисяч гривень.

 

 

11 транспортних засобів має на балансі комунальне підприємство «Луцький спецкомбінат комунального та побутового обслуговування», яке займається доправленням тіл померлих на кладовище та власне, похованням. Також комунальні катафалки використовують для привезення до Луцька загиблих Героїв із зони АТО.

 

В той же час, на балансі управління освіти Луцької міської ради знаходиться 9 автомобілів. Як повідомив у відповіді на запит начальник управління Олег Гребенюк, до цього числа відносяться також автомобілі, що перебувають на балансі всіх структурних підрозділів установ і закладів управління освіти міської ради.

Дещо менше, всього 4 автомобілі, є на балансі Комбінату шкільного та студентського харчування, однак лише 2 використовується за призначенням, оскільки інші у несправному стані.

Ще менше автомобілів обслуговує КП «Ласка». Зокрема, як повідомила директор комунального підприємства Богдана Новарчук, притулок обслуговує 3 службових автівки, утримання яких в рік обходиться напрочуд дешево – 4 852 гривні.

По 2 автомобілі мають Департамент ЖКГ  та управління капітального будівництва. Зокрема, у відповіді Івана Кубіцького йдеться, що «комунальні» чиновники їздять на службових автівках марки «ДЕО» та «ВАЗ»

В той же час, Леонід Карбан повідомив, що на балансi управлiння капiтального будiвництва знаходиться 2 автомобiлi:

Також 2 автомобілі числиться на балансі ЖКП № 2. Зокрема, службовий автомобіль «ГАЗ  31105» (Волга НЗ АС 5576 ВК, 2006р.в.,), який придбали у 2014 році  за  40 000грн. За інформацією директора ЖКП Володимира Рижука, у 2015 році витрати на утримання автомобіля становили 10 300,80 грн. на ремонт та запчастини. Також, на балансі ЖКП № 2  знаходиться  «ГАЗ-2410» (1991р.в.), який у зв’язку зі 100% зносом агрегатів, корозією кузова - не експлуатується з 2014 року і підлягає списанню. 

Натомість на балансі ЖКП №7 наявний лише 1 службовий автомобіль -  «ВАЗ 2171», придбаний 30.11.2010р. за балансовою вартістю 71 525 грн. Утримання автомобіля у 2015р. становило всього 2,7 тис.грн

Також 1 службовий автомобіль має ЖКП №З. Це - «ДЕО Нубiра», 1998 року випуску «державний номер № АС2502АН». Як повідомив у відповіді на запит директор ЖКП №3 Руслан Юлдашев, даний автомобiль безкоштовно переданий підприємству з автопарку Луцької міської ради 2 вересня 2014 р.. В 2015 р. на утримання автомобiля було витрачено коштiв в cyмi 34 084,19 грн.

Має власний автомобіль і комунальна газета «Луцький замок». Зокрема, як повідомив головний редактор друкованого видання Віктор Трофимчук, це автомобіль марки «ВАЗ-2107» (номерний знак АС 0381 АВ), 2004 року випуску, білого кольору. Однак скільки коштує комунальному підприємству його утримання – чомусь ніхто не підрахував.

На диво, один службовий автомобіль має КП «АвтоПаркСервіс»:

Як ми і зазначали попередньо, багато структурних підрозділів ніколи не мали власного службового транспорту. Так зокрема, Катерина Теслюк не посоромилась надіслати відповідь, що КП «Центр туристичної інформації та послуг» не володіє жодним службовим транспортним засобом. З огляду на те, що підприємство ще досить молоде, вочевидь, йому ще не перепало ніякого службового транспорту. Чого не скажеш про інші підприємства та структурні підрозділи.

Так, зокрема, чомусь так і не дочекались кореспонденти інтернет-видання «Під прицілом» відповіді від «Луцького підприємства електротранспорту», основна діяльність якого полягає у забезпеченні громадським транспортом мешканців міста. Тим не менше, керівництво комунального підприємства чомусь проігнорувало запит, або ж не побажало відповідати журналістам скільки насправді транспортних засобів є у них на балансі, аби не викривати реальний стан справ на ЛПЕ. Однак, цим надалі вже займатиметься спеціальна депутатська комісія, яку створено у Луцькій міській раді.

Та чи не найбільше, журналістів «Під прицілом» здивувала і обурила відповідь директора ДКП «Луцьктепло» Юрія Паращія. Зокрема, посадовець надіслав цілу сторінку тексту, розписаного законодавчими термінами, суть якого можна коротко вкласти в одне речення – «публічний запит безпідставний, та хто вам дав право питати у комунального підприємства про службовий транспорт». Тож текст відповіді Юрія Паращія публікуємо повністю, та без правок:

З огляду на таку відповідь, стає очевидним, що директор підприємства Юрій Паращій, який працює на посаді менше року, не бажає оприлюднювати інформацію, на яких автівках катається керівництво, а на яких – прості комунальники, що слідкують за тепломережами.

Тож ми вирішили звернутись до спеціаліста, який міг би дати фахову оцінку правомірності такої відповіді на публічний запит і обґрунтувати його суть з юридичної точки зору. Таким чином, кореспонденти показали документ, який надіслав в електронній формі директор ДКП «Луцьктепло» Юрій Паращій виданню «Під прицілом», депутату міської ради від фракції «УКРОП» Ігорю Поліщуку. Обранець має відповідну юридичну освіту і хорошу практику, тим паче – він вже кілька років поспіль є депутатом міської ради і має досвід роботи з різного роду публічними запитами.

Таким чином, прочитавши документ Ігор Поліщук заявив, що така відповідь директора ДКП «Луцьктепло» на запит про надання публічної інформації є типовою відпискою, у якій вільно протлумачено норми закону з метою не надати запитувану інформацію.

За його словами, відповідно до п.4 ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

«Вважаю, що інформація стосовно кількості автомобілів, які знаходяться на балансі комунального підприємства, яких моделей, коли вони були придбані та за якою вартістю є інформацією, що становить суспільний інтерес. Зокрема й через те, що ДКП «Луцьктепло» отримує фінансування з міського та державного бюджетів. Окрім того, запитувач інформації не може бути певний, що придбання та утримання автомобілів здійснюється виключно з власних коштів підприємства, про що йдеться у відповіді. Таким чином, враховуючи сказане, можна зробити висновок про те, що така відповідь була дана з метою приховати та не надати запитувану інформацію», - прокоментував відповідь на запит Ігор Поліщук.

Варто зауважити, що за словами експертів, даних підстав достатньо для подання цивільного позову до суду. Тим не менше, ДКП «Луцьктепло» зі своїми борговими зобов’язаннями, вже найближчим часом знову опиниться в суді, де буде просити надати їм чергову відстрочку на погашення боргу перед НАК «Нафтогаз України». І це в той час, коли керівництво (як попереднє, так і нинішнє), дозволяє собі за кошти підприємства купувати чи орендувати престижні авто для службового користування. В той же час, міська рада вчергове виділяє «Луцьктеплу» гроші з міського бюджету на виплату заробітної плати працівникам, які місяцями не отримували її.

В результаті, з огляду на відповіді, що надійшли на публічний запит інформаційно-аналітичному виданню «Під прицілом», нам вдалось нарахувати 118 службових автомобілів, які знаходяться на балансі виконавчих органів міської ради та її структурних підрозділів. Звісно, значна частина автопарку – це вантажний або спеціалізований транспорт, який використовується здебільшого для обслуговування комунальної сфери міста. Тим не менше, левовою часткою службових автомобілів користуються власне самі чиновники та їхні клерки. Варто відмітити, що луцькі владці віддають перевагу маркам автомобілів, там як «ВАЗ», «ГАЗ» та «ДЕО». Також, наявні марки автомобілів Мерседес, «Фольксваген», «Сітроен» та «Субару» 2004 р.в. Попри усе, скільки вони вартують і в скільки обходиться бюджету їхнє утримання в рік – невідомо, адже розпорядники інформації надаючи перелік транспортних засобів «забули» вказати їхню балансову вартість.

Тож попри те, що Закон «Про доступ до публічної інформації» в Україні прийнято рівно 5 років тому – він досі працює не для всіх. Або ж простіше сказати – кожен трактує його по-своєму. І які б  поправки до нього не вносили, а чиновник, який не бажає надавати інформацію, знайде для себе виправдання і перетрактує окремі положення закону на свій лад. Як наслідок – громадськість не має можливості переконатись в тому, наскільки цільово використовуються їхні кошти зі сплати податків і комунальних послуг, чи насправді вони йдуть на придбання престижних автомобілів для чиновників і посадовців, та обслуговування їхніх меркантильних інтересів.