Мешканці вулиці Гущанської у Луцьку нарікають на складні умови проживання. Освітлення провели лише до половини вулиці, а далі вже й ніхто не обіцяє. Дорога – вся у вибоїнах. Так живуть молоді сім’ї в обласному центрі, а міській владі, схоже, байдуже. Про це пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Вулиця Гущанська – одна із найдовших у Луцьку, однак навряд, чи хоч кожен десятий лучанин знає, де вона розмішена, не кажучи, щоб побував на ній. Кінець цієї вулиці - одна із крайніх точок Луцька. Назвати цю вулицю забутою Богом і людьми – неправильно. Дехто живе тут з діда-прадіда, будуються й молоді сім’ї, усе частіше на вулиці лунає дитячий сміх, а от міська влада таки не часто згадує про цих лучан. Немає найнеобхіднішого, а що вже казати за якусь інфраструктуру: пасажирське сполучення, магазини чи бодай аптеку?

Голова ініціативної групи мешканців вулиці Гущанської Володимир Маць розповідає, що лікарі швидкої заледве дістаються хати, виходять за кількасот метрів від пункту призначення.

З його слів, сподівання з’явилися з обранням на дільниці депутатом у міську раду Юрія Безп’ятка.


Вулиця Гущанська. Відео зняте в січні цього року.

 

Юрій Безп’ятко, окрім того, що депутат міської ради від фракціїх «УКРОП», - ще й голова однієї із чотирьох таких ініціативних груп сорокового кварталу Луцька. Вважає, що депутат повинен завжди бути у курсі проблем своєї дільниці, не вигадувати і не будувати повітряних замків, не давати порожніх обіцянок. Система ініціативних груп йому дуже імпонує, оскільки так легше контактувати з громадами. Голови таких груп уже мають необхідні підписи для того, щоб формувати звернення від громадян. А депутат завжди може знайти час на спілкування зі своїми виборцями – було б бажання.

Досвід активіста, ще перед обранням до виконавчого органу дуже добре ознайомив Юрія із системою чиновницьких відписок.