У селі Озерці Горохівського району Київський патріархат нібито намагається влаштувати черговий міжконфесійний конфлікт. Недільна служба 14 лютого в Озерцях була як ніколи велелюдною. Чутки про те, що «філаретівці» поклали око на новенький, гарно облаштований храм, змусили зібратись тут усіх небайдужих прихожан та кількох священиків Волинської єпархії УПЦ - повідомляє Інформаційно-аналітичний портал «Про Церкву».

Хрестовоздвиженський храм жителі села Озерці збудували власноруч 22 роки тому. Нинішній настоятель, протоієрей Михаїл Курпіль, живе неподалік звідси, у сусідньому селі Колпитів. Він прийшов на цю парафію 20 років тому, коли у зведеній споруді були буквально голі стіни. Нині ж храм вражає своїм убранством. Все це, каже священнослужитель, цілковита заслуга релігійної громади. А ще відчутну допомогу надали з родини керівника місцевого сільськогосподарського підприємства. До настоятеля храму Української Православної Церкви отця Михаїла претензій ні в кого у селі немає. Однак його почали активно підштовхувати до переходу до УПЦ КП.

Підбурювати людей в Озерцях почали рік тому, коли з сусіднього села сюди перебрався щойно рукоположений священик Київського патріархату. Свого приходу він не має, будувати для своєї нечисельної пастви хоча б капличку він теж не збирається. І дійсно, навіщо, якщо тут вже збудована чудова церковка? Щоправда, серед людей молодий священнослужитель вже заробив специфічну репутацію – у селі кажуть, він побив односельчанина так, що людину довелось оперувати.

Громада Української Православної Церкви зібрала на свою підтримку понад 180 підписів. Це багато для села, у котрому зареєстровано біля 400 виборців, з яких чимало людей фактично проживають в інших населених пунктах. Це довелося зробити, оскільки священик Київського патріархату, почав збирати підписи селян за «перехід» в свою конфесію. При цьому він називає цифри у кількасот прізвищ, що аж ніяк не може відповідати дійсності.

Богослужіння в Озерцях ведеться частково українською, частково церковнослов’янською. Регентка хору поки що не впевнена, що вдасться одразу перевести співання на українську, однак ніякої проблеми у цьому насправді не вбачають. Цієї неділі підбурені жителі села планували біля храму збори, які могли завершитись черговим захопленням майна УПЦ.

Однак поки що люди порозумілись, після тривалого недільного богослужіння усі спокійно розійшлись по хатах. Лише кілька «філаретівців», включно з привезеними до села «гостями», провели на вулиці ще один молебень – напевне, показово. Чи закриється на цьому конфесійне питання, стане зрозуміло згодом.