У Верховній Раді вирішили відкласти введення важливих ініціатив, які дозволяють знизити частку контрафактного бензину на ринку. З такою ініціативою виступив акціонер одного з найбільших українських нафтотрейдерів – компанії WOG, пише news.finance.ua.

Голова парламентської групи «Воля народу» Ярослав Москаленко та депутат з цієї групи, співвласник компанії WOG, Степан Івахів запропонували Верховній Раді відкласти запровадження акцизних накладних на нафтопродукти з 1 березня на 1 липня 2016 року. А також знизити ставки акцизу на альтернативне моторне паливо з EUR120/1 тис. літрів до EUR75/1 тис. літрів.

Відповідний законопроект №4067 зареєстрований в парламенті 15 лютого, але поки що за нього не голосували.

Нагадаємо, що в кінці 2015 року Рада підвищила акциз на альтернативне моторне паливо на 42% – з EUR99/тонн до EUR141/тонн (або EUR120 за 1 тис. літрів). Тоді ж парламент вирішив посилити контроль сплати акцизного збору з нафтопродуктів.

Центральним елементом змін є впровадження в ролі обов’язкового електронного документа акцизної накладної, яка буде складатися при здійсненні всіх операцій з реалізації палива. Акцизні накладні повинні впроваджуватися з березня, перехідний період – з 1 березня по 1 квітня.

Мова також йде про створення системи електронного адміністрування реалізації нафтопродуктів, яка повинна забезпечити контроль на всіх стадіях реалізації від НПЗ і митних кордонів України до АЗС, а також повноту сплати акцизного податку.

Як розповів аналітик консалтингової компанії Upeco Олександр Сіренко, введення податкових накладних дозволить побороти тіньовий ринок нафтопродуктів, частка якого зараз досягає третини від загального обсягу продажів. Фактично, нова система, проти якої виступили Степан Івахів, дозволяла вирішити цю проблему. Тепер боротьба з бодягою може бути відкладена ще на півроку.

Думка ринку

Між тим ініціативу щодо введення накладних на нафтопродукти підтримала більшість учасників ринку. Як розповів віце-президент з комерційних питань мережі ОККО Юрій Кучабський, акцизні накладні потрібні для того, щоб контролювати повноту сплати акцизного збору. Причому вони дозволяють встановити цей контроль повністю від заводу-виробника або межі, через яку пройшов імпорт аж до пістолета на АЗС. Система електронного адміністрування акцизу повинна унеможливити ухилення від сплати акцизного податку, наприклад, через оприбуткування контрафактних нафтопродуктів, які надходять від фіктивних підприємств, оформлення фіктивного виробництва, – говорить Кучабський.

«Введення системи електронного адміністрування обмежить можливості несумлінних гравців ринку системно торгувати неякісним контрафактним бензином і ухилятися від сплати акцизу. Головне, щоб податок платили всі, тоді буде справедлива конкуренція і не буде такого розкиду цін, нарешті всі нафтотрейдери будуть в однакових ринкових умовах», – заявив НВ директор з адміністративно-правових питань АМІК Україна Радован Митас.

Митас також виступає за підвищення акцизного збору на альтернативне паливо. «Потреба ринку в даному виді продукції в Україні на сьогоднішній день дуже низька і власники заправок не хочуть зв’язуватися з альтернативним паливом. Більша половина українського парку авто, тобто близько 4,5 млн автомобілів не адаптована під використання бензинів, у яких частка етанолу перевищує 5%. Такий різновид пального не підходить практично для всіх автомобілів, випущених до 2000 року», – зазначає він.

Підтримує підвищення ставок акцизного збору на альтернативні види палива і Кучабський. «Ми ставимося позитивно до цієї ініціативи. Досвід європейських країн показує, що протягом останніх 20-ти років вони перейшли на єдині ставки, як для звичайних бензинів, так і для альтернативних, одночасно поетапно вводячи вимоги до мінімального використання біопалива, починаючи з 2 до 10% протягом 10-20 років», – сказав він.

Як розповів комерційний директор компанії КЛО В’ячеслав Стешенко у акцизній накладній буде відображена весь життєвий ланцюжок підакцизного продукту – від точки входу і до кінцевої точки – заправки, де цей продукт був проданий, включаючи всі ланцюжки посередників. Держава буде бачити, що, наприклад, підприємство А привезло 100 л палива з-за кордону, продало підприємству Б 100 літрів, і підприємство Б через заправки теж продало 100 літрів палива.

«Теоретично це можна бачити і в інший спосіб, але коли все зібрано в одному місці, в одній базі, це спрощує процес збору та аналізу даних. Це допоможе більш оперативно бачити інформацію і приймати рішення по гарячих слідах», – пояснює Стешенко.

Дивна ініціатива

Нафтотрейдери здивовані ініціативою їх колеги перенести важливі для боротьби з бодягою ініціативи ще на пів року. «Відстрочка запуску системи призведе до втрат бюджету в розмірі кількох мільярдів гривень протягом першого півріччя 2016 року. Наша компанія не бачить ніяких суттєвих проблем з впровадженням системи і налаштуванням внутрішніх облікових систем. Крім того, цей законопроект містить законодавчі ініціативи, які однозначно призведуть до того, що знову утворюються «дірки» у податках, які дозволять недобросовісним компаніям і надалі проводити контрафактний продукт шляхом змішування без сплати акцизу», – каже Кучабський.

Заступник директора НТЦ Психея з наукової роботи Геннадій Рябцев відзначає, що фактично за нововведення виступали компанії, які в повному обсязі сплачували акциз і не продавали контрафактних нафтопродуктів. Між тим відмова у впровадження нововведень на руку тим, хто навпаки – продавав бодягу.

У прес-службі компанії WOG пообіцяли дати коментар пізніше. Раніше генеральний директор компанії Сергій Корецький заявляв в інтерв’ю НВ, що 30% ринку нафтопродуктів України становить контрафактна продукція і говорив, що його компанія виступає за боротьбу з тіньовим сегментом на ринку.