Шалені ціни за комунальні послуги продовжують зростати, а влада окрім обіцянок не робить ніяких спроб здобуття енергетичної незалежності. Тим часом, поки українці намагаються власними силами знайти альтернативні види палива, на їхньому шляху постає маса законодавчих перешкод.

Європейські держави навпаки ж підтримують своїх громадян. Так, до прикладу, Фінляндія - найхолодніша країна Євросоюзу, проте у них найнижчі ціни на теплову енергію у Європі. Торфом там опалюють всі муніципалітети, а паливо перетворюють на енергію. Ця північна країна довела, що теплорегулюючі системи з використанням торфу дозволяють не платити зайвого.

Про все це говорили під час зустрічі волинян з представниками Фінського Енергетичного клубу Раймо Сопо та Еса Теппо, підсумком якої стало підписання Меморандуму про співпрацю між цією організацією та Волинською обласною радою.

 

Саме з ініціативи директора державного підприємства «Волиньторф», депутата Волинської обласної ради від фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Івана Киричика обласна рада запросила для підписання Меморандуму про співпрацю представників Фінського енергетичного клубу, - повідомляє прес-служба Волинського УКРОПу.

 

«У Фінляндії альтернативна енергетика широко поширена. Завдяки цьому клубу у них відбулась енергетична революція, – наголосив Іван Киричик. – На сьогодні фіни використовують відновлювальні джерела для виробництва теплової та електричної енергій. Значну роль там відіграє торф, деревна щепа та інші відновлювальні енергоресурси. Ми плануємо наукову, консультативну та інвестиційну співпрацю, яка сприятиме розвитку області».

Разом з тим, як інформує прес-служба Волиньради, Раймо Сопо та Еса Теппо розповіли, що, починаючи з 70-х років, використання торфу як палива у Фінляндії є складовою державної енергетичної концепції.

 



На сьогоднішній день торф'яна галузь працює рентабельно та вигідно для усіх сторін, і споживачів, і держави. Велика увага приділяється дотриманню високих екологічних стандартів. Суть полягає в тому, що торф у Фінляндії не переробляється на торфобрикети, як це прийнято в Україні, а на рівні з деревиною є сировиною для ТЕЦ, що виробляють теплову та електричну енергію і централізовано подають її споживачам. Приміром, шосте за розміром місто у Фінляндії Оулу має дві ТЕЦ, які забезпечуть необхідні послуги для 136 тисяч мешнців. На середньостатистичній ТЕЦ у Фінляндії працює всього 16 працівників. Разом з тим, ще 250 людей задіяні у добуванні сировини та в логістичному процесі. Отож, роботу люди мають.

 

У тому, що фінський досвід можна успішно адаптувати до волинських умов, переконаний доцент Національного університету водного господарства та природокористування Володимир Гнєушев.

 


Директор ДП «Волиньторф» та депутат обласної ради Іван Киричик зауважив, що на Волині один з найбільших запасів торфу в Україні - 225 млн тон. «Цього ресурсу вистачить на 2 тисячі років», - додав депутат.

Великі надії на ефективну співпрацю з Фінським Енергетичним клубом покладає і радник голови обласної ради Веніамін Туз. «Зараз в обласній раді працює потужна команда на чолі з головою Ігорем Палицею. Думаю, врешті наші надра почнуть працювати на Волинь і волинян. Ми не заслуговуємо на те, щоб бути на 19 місці серед областей України за рівнем соціально-економічного розвитку, бо маємо друге місце в державі за кількістю природного ресурсу на 1 млн населення, яке в нас проживає», - зауважує Веніамін Туз.