Лучанина Феофана Музику називають «волинським Нострадамусом». Люди приходять до нього не лише за передбаченнями майбутнього, але і за консультаціями у вирішенні проблем зі здоров’ям. Він приймає та допомагає всім, хто звертається, бо переконаний: «Божим даром потрібно ділитися безкорисливо і лише для благих справ» - пише Вісник і К.

Цей дар я відкрив у собі випадково, хоча тепер розумію: так мало статися, – каже Феофан Сергійович. – 28 серпня 2001 року я несподівано побачив на столі власного кабінету дивну книжечку в старовинній палітурці. Погортав її, вийшов у справах. А коли повернувся, книга зникла. Після цієї події у моєму житті почали відбуватися незвичайні речі, які не мають логічного пояснення.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо того, яким було його життя до відкриття власних можливостей, розповідає: «Я простий сільський хлопець родом із села Лобачівки Горохівського району. Закінчив Львівський сільськогосподарський інститут. У 22 роки вже працював головним інженером найбільшого в Україні господарства. Потім мене запросили на роботу до Луцька, в обласне управління сільського господарства. Пізніше керував зовнішньоекономічними зв’язками, працював на американському підприємстві, потім у Верховній Раді України – помічником народного депутата. А згодом, коли відкрив у собі дар прорахунків і передбачень, про мене дізналися в секретаріаті Президента України і запросили на роботу у 2008 році, за президентства Ющенка. Я прораховував майбутнє, перспективи і події. На моїх розрахунках готувалися зустрічі. Але, на жаль, моїх прогнозів гарант достатньо не враховував. Якби слухав мене, то міг би пробути президентом два терміни. 18 квітня 2009 року я написав йому доповідну записку, що він у 2010-му вибори програє з мінімальним відсотком голосів. Так і сталось».

А ще Феофан Музика прокоментував власне бачення майбутніх подій щодо війни на Донбасі: «Я бачу втрату влади в Росії. Як на початку, так і в кінці року. 12 червня стане дуже знаковим для Росії. Що стоїть за цією втратою влади, я не знаю. Може, це буде розвал, може, інші речі. Доля Путіна виявиться незавидною. До нас повернуться наші брати-українці, яких відкололи. Але для кардинальних змін і об’єднання наших земель український прапор слід перевернути: жовтий колір має бути зверху. Тільки тоді ми відновимось у кордонах Київської Русі».