Активна фаза чіткого розмежування кордону між Україною та Білоруссю на місцевості розпочалася ще торік. Передувало цьому низка документів, втім, коли процес перейшов від паперової роботи до тракторів та грейдерів, волиняни почали бити на сполох. Мовляв, втрачають природні багатства та землі.

Аби дізнатися, що ж відбувається насправді на кордоні України та Білорусі на місце виїхав відділ протидії корупції Волинського відділення громадського об’єднання ветеранів розвідки України. Разом із ним вивчав ситуацію репортер Інформаційного агентства Волинські Новини.

Демаркація чи крадіжка

Депутат Любешівської райради Михайло Кирилюк повідомив, що на території, яка належить Україні, білоруси розгорнули свою техніку та активно копають землю.

«Наступного дня ми туди приїхали, був лісничий та прикордонник. Ми бачили, що білоруси копають на нашій території. Після того, як зробили їм зауваження, техніку забрали на свій бік. Прикордонники мали їх затримати, але нічого не зробили. Були присутні й правоохоронці, але й від них жодної реакції не дочекалися. Щодо лісу, то вони його вирубують і вивозять на свою територію. Виходить, що місцевим дерева виписати не можуть, а білоруси собі ріжуть незаконно скільки хочуть», - обурюється Михайло Кирилюк.

Голова Ветлівської сільради Любов Павлік розповідає, що дізналася про ситуацію від місцевих мешканців ще минулого тижня і на це їй в райдержадміністрації повідомили, що інформація перевіряється, а прикордонники - в курсі справи. Втім, з її слів, у сільраду жодних документів з приводу того, що будуть відбуватися якісь роботи чи змінюватимуть ділянку, не надходило: «Попри заспокоювання було чути, що техніка працює, валять ліс й відбувається суцільна рубка на протяжності 20 кілометрів й ширині 20 метрів.

Ситуація насторожує, адже ми господарі цієї землі. Сільрада має усю належну документацію, є визначені межі населеного пункту, а тут виходить так, що без нашого відома прийшли до нас додому чужі люди й забирають щось з нашого господарства. Я осуджую такі дії. Дивним є і те, що в райраді все кажуть: «Ми виясняємо».

Якось все дивно складається, коли дядька з фірою дров зупиняють – то штрафують, а тут масово ріжуть дерева, частину дроблять й пускають на укріплення дамби, а де ліпша деревина – везуть у Білорусь», - каже Любов Павлік.

Небезпека екологічного лиха

Жінка стверджує, що ситуація може стати екологічним лихом.

«Найбільше ми боїмося того, що, згідно з чутками, на білоруському боці біля населеного пункту Маліновка хочуть робити водосховище. Вони копають новий рів у ширину до 50 метрів, який впадає у Біле озеро. Відповідно, запустять туди воду з озера й знищать його. А воно з’єднане з Волянським та Святим озерами, які теж будуть знищеними.

Якщо ж таки має відбуватися демаркація кордону, то давайте ми вивеземо наш ліс й тоді встановлюйте нові позначки», - обурюється Любов Павлік.

Чи загрожує це екологічною катастрофою, фахівці не беруться прогнозувати. Мовляв, потрібні наукові дослідження. Втім, заступник директора, головний природознавець Національного парку «Прип’ять-стохід» Юрій Оласюк зауважує, що зміни рівня води у водоймах беззаперечно призводять до тих чи інших змін в мікрокліматі.

«Будь-які зміни рівня води призводять до відповідних змін у мікрокліматі, втім, які ці зміни можуть бути і до чого мають призвести – повинні вивчати спеціалісти, які проводять дослідження. На скільки я знаю, таких досліджень ніхто не робив», - каже Юрій Оласюк.

Принцип розподілу кордону

Процес розмежування кордонів розпочався ще до проголошення Незалежності України у 1990-му році із договору між УРСР та БРСР про кордон від 29.12.1990 року. У документі задекларовано волю народів будувати демократичні та правові стосунки, зокрема у статті 6 йшлося про те, що сторони визнають територіальну цілісність.

«… висловлюючи волю народів Української РСР і Білоруської РСР та рішучість побудувати демократичні правові держави України і Білорусії домовились про таке:

Стаття 6: Сторони визнають і поважають територіальну цілісність Української Радянської Соціалістичної Республіки і Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки в нині існуючих кордонах», - вказано у договорі.

Зазначимо, що Україна ратифікувала договір у 1991 році, Білорусь у 2010 році.

Цікавим фактом є те, що на той час межа кордону вздовж Ветлівської сільради та Любешівського району проходила вздовж Жировського каналу.

Ґрунтуючись на вищезгаданому документі, з’явилася угода між урядом України і урядом Республіки Білорусь про співробітництво з прикордонних і митних питань від 17.12.1992 року. У ній домовилися створити спільну комісію, щоб визначити межі кордону.

«Сторони створять у 1992 році Спільну комісію для проведення делімітації і демаркації українсько-білоруського державного кордону», - задекларовано в угоді.


Наступним з’явився Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь у 1995-му році. Де вказано, що претензій щодо корону немає і не буде. Зокрема це вказано у Статі 1:

«Договірні Сторони визнають непорушність існуючих між ними державних кордонів і підтверджують, що не мають ніяких територіальних претензій одна до одної і не висуватимуть таких претензій у майбутньому».

 


Далі Сторони домовилися створити спільну комісію щодо демаркації кордону. Так виник Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон у 1997-му році:

«Стаття 3. Демаркація державного кордону між Договірними Сторонами здійснюється Спільною комісією. Спільна комісія діє на підставі Положення про демаркацію державного кордону, яке затверджується урядами Договірних Сторін.

Стаття 6. Витрати, пов’язані з демаркацією державного кордону, кожна Договірна Сторона несе окремо».

У 2011-му році вийшов Указ Президента України про «Питання демаркації державного кордону України». Згідно з ним затвердили персональний склад делегації України для участі у засіданнях спільних міждержавних комісій з питань демаркації державного кордону України. У склад ввели й волинських владців.

У документі задекларовано, що обласна державна адміністрація відповідає за організаційно-технічне забезпечення виконання заходів із демаркації державного кордону, в тому числі забезпечення проведення переговорів на територіях відповідних областей. А Державне агентство лісових ресурсів України - за виконання лісогосподарських і лісовпорядних робіт у межах земельних ділянок лісового фонду на державному кордоні.

Щодо того, що будуть зрізувати дерева й розчищувати смуги визначили в Угоді між Кабінетом Міністрів України і урядом Республіки Білорусь про затвердження Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Білоруссю 2014-го року:

«Смуга кріплення державного кордону очищується від дерев, чагарників і інших предметів, що створюють перешкоди прямій видимості між сусідніми прикордонними знаками».

Із приводу розчищення території від дерев, волинські лісівники запевняють, що порушень немає.

«Було спільне міжнародне засідання комісії з демаркаційного процесу. На підставі відповідних угод та спільних документів, білоруси ставлять розмежувальні знаки. Також на 5 метрів у кожен бік від лінії кордону відбувається розчищення і рубка дерев. Білоруси проводять це на своєму боціі, а ми на своєму. Відповідно, на кожне дерево видається лісорубний квиток, їх зрізують й везуть на склади. Все це обліковується, порушень ми не фіксували», - запевняє працівник прес-служби Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Цюриць.

Порушення таки були

Як повідомив у відповідь на інформаційний запит помічник начальника Луцького прикордонного загону Олег Личковський, білоруси таки зрізали українські дерева, втім, вдалося знайти порозуміння й природні багатства повернули українцям.

«У суботу 20-го лютого прикордонний наряд відділу «Дольськ» на одній з ділянок кордону, що у Любешівському районі на Волині, виявив свіжу вирубку лісу вздовж кордону на українському боці глибиною до 3 метрів. Працівники білоруської підрядної організації, які проводять роботи з облаштування державного кордону в рамках демаркаційних робіт, крім білоруських дерев вирубали деревину і на українській території.

Під час прикордонно-представницької зустрічі білоруська сторона визнала факт порушення режиму державного кордону під час проведення демаркаційних робіт та повернула зрізані дерева представникам лісового господарства України.

Щоб унеможливити повторення подібних випадків в подальшому, сторони домовились вживати необхідних заходів по неухильному виконанню вимог угоди, дотриманню відповідного режиму при виконанні робіт на державному кордоні із залученням представників лісових господарств», - йдеться у відповіді.

Що далі?..

Розібратися в тому, чи змістили лінію кордону, голова сільради та районний депутат попросили підтримки в обласного обранця громади від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Максима Воскресенського.

{{photo-12:left}}{{photo-13:left}}

На це він відповів, що готує відповідні звернення у столичні верхівки та в облдержадміністрацію, аби розставити всі крапки над «і».

«До мене звернулися представники Ветлівської сільради та Любешівської райради. Нарікають на те, що відбуваються незаконні роботи білоруської сторони на державній території України. Мовляв, на Жирівському каналі незаконно засипали його частину, і через цей проїзд іноземна техніка переїхала на нашу сторону й відбувається вирубка лісів. Зі слів голови Ветлівської сільської ради, вже захопили близько 50 гектарів землі, яка входить по документах до її сільради. Також говорять про екологічну катастрофу.

Ми готуватимемо звернення від обласної ради у Верховну Раду України і Кабмін, також проведемо консультації з депутатами облради та головою облради, аби підготувати звернення в облдержадміністрації, щоб швидше реагувати на проблему», - відповів Воскресенський.

{{photo-14:left}}{{photo-15:left}}{{photo-16:left}}{{photo-17:left}}

{{photo-18:left}}

{{photo-19:left}}


За станом на 25-те лютого, зі слів голови Ветлівської сільської ради, роботи на кордоні призупинені.

На першій світлині видно, що прикордонний стовп білорусів стоїть ліворуч, а роботи іноземці вели далеко за ним.

{{photo-20:left}}