Так, президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що має на меті запровадити обов’язків облік тепла і води, що постачається населенню.

Цим Законом держава зобов’язує оснастити лічильниками усі будівлі, які отримають централізоване тепло- та водопостачання.
Згідно документу, забороняється приєднання до мереж будинків, які не встановили лічильники, адже усі наступні квитанції за комунальні послуги мають нараховуватись виключно відповідно до показників зазначеного обладнання.

Експерти зауважують, даний крок матиме, безумовно, позитивний ефект, адже, дозволить не лише знизити обсяг не облікованих витрат, але і, у свою чергу, скоротити об’єми споживання газу, що також матиме вплив на зменшення викидів в атмосферу.

- Відсьогодні для операторів зовнішніх інженерних мереж почався відлік часу для встановлення будинкових лічильників обліку тепла, гарячої та холодної води там, де вони відсутні. Тож встановить лічильники постачальник послуг. Останній зобов’язаний встановити будинкові лічильники тепла протягом року, а будинкові лічильники гарячої та питної води для нежитлових будівель протягом одного року, а для житлових будівель – протягом двох років. Якщо він цього не зробить, на нього, а не на споживача, накладатимуться штрафні санкції, - значиться на сторінці Геннадія Зубко у Фейсбук.

Варто зауважити, за споживачами залишається право самостійно купити лічильники та надати їх для встановлення, або ж здійснити самостійне встановлення обладнання обліковими приладами. Відтак, у разі встановлення загальнобудинкового лічильника обліку тепла, який обліковує спожите тепло будинком в цілому, - загальна опалювальна площа будівлі ділитиметься на кількість спожитого тепла та множиться на площу окремо взятої квартири та на вартість одиниці тепла.

Не зайвим буде повідомити про вже погоджену схему відшкодування встановлених вузлів обліку, адже ст..3 частиною 6 Закону зазначено, що витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, здійснені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який сплачується виконавцеві відповідної послуги.

Залишається відкритим питання обліку постачання води у багатоквартирні будинки, де переважна більшість власників самостійно встановили лічильники та сплачують лише за власні спожиті ресурси. Згідно Закону, такі власники і надалі сплачуватимуть відносно показникам засобів обліку, проте, безумовно, ті мають бути зареєстровані.

Попри, здавалося б, простий і досить зрозумілий документ, у споживачів виникає безліч запитань. Так, наприклад, хтось пропонує як наступний крок «встановлення засобів обліку при вертикальній розводці опалення - яких переважна частина багатоквартирних будинків», що дозволить уникнути зайвих нарахувань; інших бентежать заяви деяких з міських очільників щодо встановлення приладів обліку «не раніше, ніж за три роки», та цікавляться, як, у такому випадку чинитимуть контролюючі органи і наскільки правомірні будуть їх дії у разі зафіксованих порушень; частина користувачів соціальних мереж закликає представників влади до кардинальних змін у самій системі управління – запросити іноземні компанії на енергетичний ринок, аби створити здорову конкуренцію, що дозволить досягти додаткової економії на ряду з підвищенням якості обслуговування.

Власне, питань залишається, наразі, більше, ніж відповідей. Сподіваємося, анонсовані кроки виправдають себе і наша країна продовжить просуватися у питаннях енергоефективності відповідно до світових стандартів.