У роки Другої світової війни німці спалили хату, де мешкала бідна, але патріотична родина, та всю її господарку. Батько Ганни, Терентій Сорока, та брат Пилип пішли в УПА. А дівчині з матір’ю довелося поневірятися по родичах, - повідомляє Волинь.

Буцинь — село відоме тим, що його жителі завжди були національно свідомими. За підрахунками історика Ярослава Антонюка, звідти, як і з сіл Буяни і Садів Луцького району, Жидичин Ківерцівського, Підбереззя Горохівського та селища Турійськ, походить найбільше командирів ОУН— УПА. Перевершують їх за кількістю майбутніх зверхників повстанської армії тільки Лаврів Луцького (17 чоловік), Луцьк і Хотешів Камінь-Каширського (по 18) та Облапи Ковельського районів (22 особи).

Отож 19 серпня, на свято Спаса, хтось доніс, і Ганну Сороку схопили енкаведисти, коли вона саме йшла до церкви у сусіднє село Секунь.

Майже два місяці дівчину тримали у Старій Вижівці під арештом. У середині жовтня її повезли нібито в Ковельську в’язницю. По дорозі неподалік від села Дубова Ганну почали по-звірячому катувати. Мучили молоду патріотку четверо: двоє з них були її односельцями. Потім згвалтували і вбили.

Близько місяця тіло лежало біля дороги. Лише 21 листопада люди таємно поховали Ганну Сороку на сільському кладовищі. Уже в роки Незалежності на могилі поставили пам’ятник із написом:

«Мене били, вбивали, на чужину гнали,

Та я не скорилася, зі сльози

відродилася,

Українкою я народилася.

Сорока Ганна Терентіївна (1925—1946).

Безвинно вбита енкаведистами».

Пам’ятний хрест стоїть і на місці, де знайшли тіло дівчини, над дорогою Ковель — Брест, за селом Дубова, ліворуч, якщо їхати з Ковеля.

Проїжджатимете мимо — зупиніться на хвилину, вшануйте пам’ять безвинно загиблої.