Ситуація, яка складається в Луцьку навколо засобів масової інформації та «гласного» чи «не гласного» отримання інформації доволі незрозуміла. Журналісти не зовсім розуміють, де та межа, яку не варто переходити. А зі сторони все це виглядає, як тиск на свободу слова, бо те, що можна одним, заборонено іншим. Або ж скажімо, що робити з журналістськими розслідуваннями, щоб бува не стати учасником кримінальної справи за статтею скажімо «незаконного» стеження за людьми. Одним словом, часи Януковича повертаються і за решіткою може опинитися будь-хто, була б людина, а стаття знайдеться.

Сьогодні зранку мережу сколихнула новина про нові обшуки у будинку ветерана АТО, айдарівця Ігоря Рицка. Причиною всьому заява до правоохоронних органів народного обранця Ігоря Лапіна. Про неприязні стосунки Лапіна та Рицка невідомо хіба що малому.

Та найголовніше, що Ігоря Рицка вищезгадане нами видання відразу ж «приписало» до «Варти порядку» ґрунтуючись тільки на своїх здогадках і переконаннях. І найцікавіше, що журналісти ВАРу знали про обшуки мабуть раніше силовиків, судячи з викладених фото.

У коментарі інтернет-виданню «Під прицілом» прес-секретар «Варти порядку» Олександр Волянюк повідомив, що Ігор Рицко не є членом громадського формування «Варта порядку».

Як повідомляє Волинське агентство розслідувань обшуки у Ігоря Рицка проводять у рамках кримінального провадження, порушеного через незаконне стеження за ст. 182 (Порушення недоторканності приватного життя), водночас публікуючи фотографії будинку Ігоря Рицка, людей, які перебувають біля будинку, фотографії автомобілів з номерними знаками, що, на їх думку не є втручанням в особисте життя.  Чи не є це слідкуванням за людьми? Чи не є це втручанням в особисте життя людей. Звичайно так. То виникає цілком логічне запитання: чому те що можна одним, заборонено іншим?

А взагалі складається враження, що дане видання знає не тільки, коли і де відбуватимуться обшуки, а й мабуть вже вироки суду. Зрозуміло, що відповідальність за наклепи вони нести також не будуть, бо ж, скажімо де підтвердження ось таким голослівним звинуваченням: «Є підстави вважати, що представники та керівники ГФ «Варта порядку» є членами організованого злочинного угруповання, адже у їхній роботі помітні ознаки: стійкість структури, ієрархія, розмежування ролей, і т.д.

Вдалось встановити, що подібні «угруповання» працюють за сталим алгоритмом дій: хтось стежить за людьми, хтось – розповсюджує персональні дані, а хтось (здебільшого сторонній) використовуючи цю інформацію – підпалює майно, здійснює побиття чи інший злочин. Вочевидь Ігорю Рицку у цій злочинній ієрархії була відведена роль «вещателя». За логікою дій, таку ж роль має прес-секретар і засновник ГФ «Варта порядку», лідер тітушок – Олександр Волянюк».

Читаючи все це, можна із впевненістю можна сказати, що хтось розгорнув активну кампанію по дискредитації громадського формування «Варта порядку», хто це, думаю зайвий раз нагадувати не потрібно.