Договори оренди ділянок для видобування торфу в ОДА не поновлюють, прикриваючись статтею Земельного кодексу. У ДП «Волиньторф» кажуть, що таким чином ОДА блокує роботу підприємства, - повідомляє ІА Волинські новини.

Про це стало відомо під час засідання постійної комісії облради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів 5 вересня.

Депутати розглянули питання про результати діяльності робочої групи з вивчення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок КП «Волиньприродресурс», яке викликало емоційні дискусії. Зокрема, суперечка виникла навколо розпорядження голови ОДА Володимира Гунчика щодо продовження договорів оренди земельних ділянок для видобування торфу.

Володимир Гунчик повідомив, що 31 липня в ОДА надійшов лист з прокуратури Волинської області у якому зазначається, що, згідно з п. «б» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України, до особливо цінних земель відносяться торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини. Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах «а» і «б» частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

У зв’язку з цим прокуратура витребовувала інформацію про те, чи встановлювались під час укладення у 2014 році договорів оренди землі з ДП «Волиньторф» та їх подальшому поновленні глибина торфового покладу на переданих в користування земельних ділянках та факт їх осушення. У випадку встановлення, що дані поклади торфу віднесені до особливо цінних, відомство просило надати отримані згідно вимог Земельного кодексу України погодження Верховної Ради України.

Тому, зі слів Гунчика, Волинська ОДА, враховуючи лист прокуратури області, не реалізувала підписані раніше розпорядження. До вирішення питань, Маневицька райдержадмінстрація призупинила дію договорів, відповідно до листа прокуратури, доки не з’ясують, чи є можливість поновити договори оренди.

Голова ОДА заявив, що отримав відповідь з прокуратури і тому не запустив розпорядження про поновлення на чотири роки договорів оренди земельних ділянок площею 182,1 гектара та 17,233 гектара в роботу. Вчора, з його слів, надійшла відповідь з Держгеонадр, тож він доручить юристам, земельникам та екологам попрацювати над цим питанням і протягом двох днів дадуть відповідь «Волиньприродресурсу» за підписом голови ОДА. Та запевнив, що буцімто не має на меті зупинити підприємство «Волиньторф» і не має бізнесових інтересів у сфері видобування торфу.

Голова комісії Василь Столяр запитав голову ОДА, чому, попри те, що сьогодні розглядають результати діяльності робочої групи щодо КП «Волиньприродресурс», той говорить лише про ДП «Волиньторф». Крім того, голова не надав інформації, чи можна видобувати торф на цих ділянках. Володимир Гунчик відповів, що «Волиньторф», мовляв, має безпосереднє відношення до «Волиньприродресурсу», і підписана угода про передачу активів «Волиньторфу» «Волиньприродресурсу». Василь Столяр емоційно заперечив, сказавши, що "голова ОДА бреше, адже йшлося в договорі лише про винаймання техніки для видобування корисних копалин".

Член комісії Юрій Ройко зауважив, що позиція голови ОДА щодо державного підприємства – не державницька. На це Володимир Гунчик наголосив, що на рівні мінстерства вже ухвалене рішення про процес приватизації «Волиньторфу». Голова комісії назвав Володимира Гунчика демагогом, на що голова ОДА вигукнув «Ви наглєц! Ведіть собі комісію і користуйтеся своїми правами. Порадьтеся з мамою і батьком як себе вести», і поспіхом покинув засідання комісії.

Як стало відомо під час засідання комісії, для науковців було незрозумілим включення ділянок з заляганням торфу на глибині понад метр до переліку особливо цінних земель. Присутність торфовищ у статті 150 Земельного кодексу, на їхню думку, нелогічна. Так, родючість цих ґрунтів невисока, а для видобування корисної копалини потрібно надавати ділянки відповідним підприємствам. Напівосушені торфовища, на думку фахівців, потрібно відводити під розробку, доки вони не зникли, а рекультивація земель після видобутку повинна полягати у повторному заболоченні. Цю точку зору поділяють і доктор сільськогосподарських наук професор Степан Вознюк та доктор сільськогосподарських наук Роман Трускавецький. Науковці переконані, що до статті 150 земельного кодексу потрібно внести поправку, виключивши з неї торфовища.

Юрій Ройко зауважив, що існує юридична колізія між статтею Земельного кодексу та статтею 23 Кодексу законів про надра, у якій йдеться про те, що видобувати торф з заляганням до двохметрів можна без ліцензії.

Заступник директора КП «Волиньприродресурс» Веніамін Туз наголосив, що ОДА шукає обхідні шляхи, аби не дати можливості державному підприємству видобувати торф на території області. З його слів, розробка ділянок з заляганням торфу менше, ніж на метр, взагалі не підлягає розробці, а без гірничого відводу можна видобувати торф, що залягає на глибині до двох метрів.

Своєю чергою директор ДП «Волиньфторф» Іван Киричик зазначив, що питання блокується і підприємство не матиме ділянок, на яких зможе працювати цьогоріч. Він наголосив, якби торфовища справді були особливо цінними землями, там давно б на них вирощували сою чи рапс, натомість наразі торфовища лише щороку горять. Іван Кричик дода, що торф також видобувають у Львівській, Житомирській, Чернігівській областях, тож дивно, що на Волині виникають перешкоди через 150 статтю Земельного кодексу. Та закликав керівництво ОДА не зупиняти підприємство, яке приносить прибутки у бюджет, а дати можливість нормально працювати 400 його працівникам.

Депутат Юрій Ройко запитав у Володимира Гунчика: чому коли питання стосується бурштину, наприклад постанови про рекультивацію земель, яку влада придумала для «дерибану» надр, то голова ОДА переконує, що цим повинні займатися державні підприємства. Натомість у випадку, коли від розчерку пера голови ОДА залежить доля ДП «Волиньторф», яке є бюджетоутворюючим та в глухому Поліссі дає жити понад 400 родинам, чиновник говорить протилежне. На думку члена комісії, відбувається «брязкання владними м’язами».

У підсумку члени комісії вирішили звернутися у Держгеонадра, Генпрокуратуру, науковців та до обласних рад регіонів, де видобувають торф щодо норм 150 статті Земельного кодексу.