Діюча солідарна пенсійна система в Україні дісталась у спадок від Радянського союзу. Про її неефективність говорить хоч би той факт, що 2/3 українських пенсіонерів мають пенсію нижче за прожитковий мінімум.

Середній розмір пенсії станом на перше липня -  1888 гривень.

Вже цієї осені, пенсійна система має шанс, якщо не на реформу, то як мінімум, на суттєві зміни. Наскільки вони змінять життя українського пенсіонера, зможемо побачити вже в найближчому майбутньому, якщо Верховна рада ухвалить відповідні законопроекти.

Збільшення зарплат і виведення їх з тіні

На сьогоднішній день, на думку заступника міністра соціальної політики Миколи Шамбіра, одним з головних етапів на шляху реформування пенсійного забезпечення стало збільшення мінімальної заробітної платні. Крок, який свого часу називали ризиковим, вже зараз дає позитивні результати.

"Чому ми почали з реформування заробітної плати?  Тому що пенсія залежить від заробітної плати. Пенсія похідна від заробітної плати і саме вона дає ресурс для виплати пенсій. Саме тому, з січня було підвищено мінімальну заробітну плату і це дало той ресурс, який дозволить підвищити пенсії уже в рамках передбачених законопроектом." – розповідає Микола Шамбір.

Але крім питання простого підняттям зарплат,  досить серйозно стоїть питання виведення їх з тіні. Тому що, саме недоотримання внесків від тіньових зарплат є однією з проблем, яка спричиняє дефіцит Пенсійного фонду.

"В минулому році було зменшено Єдиний внесок, і від цього звісно втратив і Пенсійний фонд. Але натомість, ми тепер хочемо мати і відповідний крок від бізнесу, це і підвищення заробітних плат, і виведення із тіні заробітних плат і зайнятості."  - зазначає заступник міністра соціальної політики.

На думку заступника міністра, наразі потрібно створити пенсійну систему яка буде залежна від двох показників: це заробітна плата з якої сплачувались внески і страховий стаж.  У планах є ліквідація всіх режимів нарахування пенсій крім загального. Таким чином всі пенсії призначатимуться за єдиною формулою.

Страхування зайнятого населення.

"На сьогоднішній день, ми маємо більш-менш стабільну ситуацію,  тому що на пенсію виходять люди, які працювали, ще при радянському союзі і мають певний стаж та заробітну плату. Але з часом ми приходимо до "діри", яка у нас виникла в 90-ті роки, коли дуже багато людей працювало неофіційно і відповідно багато категорій населення, які були неохоплені пенсійним страхуванням, виникає питання чи будуть вони мати право на пенсію." – говорить Микола Шамбір.

Адже пенсія це не те, що даровано державою. Пенсія, це те, що заробила людина. Світові пенсійні системи будують на певних принципах. В Україні діє солідарна пенсійна система і вона говорить про те, що нині працюючі утримують пенсіонерів.

Відповідно, одне з ключових питань полягає у тому, що якщо людина працює нелегально, то вона не утримує сьогоднішніх пенсіонерів і не виплачує по суті їм пенсію.

"Саме тому, зараз, на етапі осучаснення, ми гостро ставимо питання, що люди, які заробили собі пенсію, які робили все життя відрахування у пенсійний фонд, заробили певний стаж – вони повинні отримувати свою пенсію." – підкреслює заступник міністра соціальної політики.

Микола Шамбір

 Принцип формування пенсії базується на простих для розуміння формулах. Якщо людина приступає до роботи у 25 років і протягом 35-ти років сплачує внески, то ці внески мають забезпечити їй пенсію. В середньому, зараз, людина яка вийшла на пенсію в 60 років отримує пенсію протягом 18 років. Це той баланс пенсійної системи, який має забезпечити її на стабільному рівні.

"На сьогоднішній день у Пенсійному фонді закумульовані кошти для підвищення пенсій. Це було одне із питань, яке ми ставили перед собою під час підвищення заробітної плати. Ми вдячні бізнесу, за отриманий результат. Зарплати підвищились. І якщо ми планували підвищення на 23-24% то ми отримуємо за прогнозами цього року 36%, а реальний показник за 7 місяців цього року 39-42%, і  я думаю, що на цьому рівні ми і будемо рухатись." - розповідає Микола Шамбір.

Проте, все ж таки проблеми залишаються. Серед зайнятого населення в Україні, приблизно 25% не сплачують внески. Тобто, наразі, ми маємо стабільну цифру в 12,8 млн застрахованих осіб. Це одне з питань, яке постає перед пенсійною реформою, і яке потрібно вирішувати. Адже, по-перше необхідно забезпечити цих людей пенсійним страхуванням у майбутньому, а по-друге забезпечити виплату сьогоднішніх пенсій.

"Ми перші хто пішов шляхом не підвищення пенсійного віку, як такого, а прив’язки його до страхового стажу.   Ми робимо залежною людину від її страхового стажу. Тобто людина сама може обирати свій пенсійний вік, і цей пенсійний вік визначається залежно від того скільки людина сплачувала внесків." – пояснює заступник міністра.

До проблеми "старих" пенсій

На сьогоднішній день в Україні існує 10 показників обчислення пенсій. Один з цих показників – середня заробітна плата. По суті люди, які виходили раніше на пенсію мали середню заробітну плату втричі меншу, ніж у тих хто виходив в останні роки. Це питання дискримінаційне і його вирішення прописане в законопроекті.

У той же час, самі представники уряду не ображаються, коли зміни пенсійної системи не називають реформою.

"Ми не наполягаємо на терміні "реформа", ми не будемо дискутувати, є це реформою чи ні. Ми готові казати, що це є зміною певних параметрів ,що це зміна пенсійної системи. Але на мій погляд, зміни які робляться, вони суттєво реформують солідарну систему." – підсумував Микола Шамбір.

Що ми маємо на сьогодні:

Для розуміння нинішнього фінансового стану в пенсійній галузі можна навести наступні цифри:

  • Наразі в Україні налічується 11,7 млн пенсіонерів
  • Щомісяця Пенсійний фонд України виплачує понад 22 млрд гривень пенсій.
  • Загальний обсяг видатків - 283 млрд гривень  
  • Основне джерело коштів – частина коштів від ЄСВ, яка належить Пенсійному фонду.
  • ЄСВ(єдиний соціальний внесок) з 2016 року має ставку 22%
  • З 22% ЄСВ до Пенсійного фонду надходить 85,6%. Решта на інші фонди.
  • Ставка 22%, була знижена у 2016 році з 37,17%.
  • Якби в 2017 році ставка не була зменшена , то пенсійний Фонд України був би профіцитним.
  • На 11,7 млн пенсіонерів – маємо 12,8 млн осіб хто сплачує страхові внески.

За такого співставлення 10 працюючих осіб в Україні наразі утримують 9 пенсіонерів.

Тому, на думку заступника голови правління Пенсійного фонду України(ПФУ) Ірини Ковпашко, в першу чергу, наразі ми маємо збільшувати кількість працюючих, а саме працюючих легально.

Нелегальних працівників знаходять і змушують платити податки

"Аналізуючи дані реєстру застрахованих осіб, ми визначаємо критичні категорії осіб, у яких можуть бути порушення законодавства, або не зовсім добросовісних роботодавців, які обходять закон. Відповідну інформацію ми надаємо на Держпрацю, які мають відповідні повноваження, щоб змусити роботодавця легалізувати працівників." – розповідає Ірина Ковпашко.

Водночас збільшення кількості працюючих впливає і на самий Фонд оплати праці.

"Крім того під особливою нашою увагою, керівників підприємств, які показують по звітах, що вони отримують мінімальну заробітну плату.  Тобто свою заробітну плату показують на рівні 3200 грн." – зазначає заступника голови правління ПФУ.

 Ірина Ковпашко

Спочатку року Пенсійний фонд отримав певні результати. Зокрема, понад план було отримано близько 12.7 млрд гривень . До таких умов призвели зростання фонду оплати праці, завдяки збільшенню мінімальної заробітної платні, перерозподіл ЄСВ на користь Пенсійного фонду і вже згадані  заходи, щодо легалізації зарплат.

"Враховуючи темпи надходжень, ми можемо сміливо заявити сьогодні про те, що до жовтня ми будемо мати необхідний фінансовий ресурс для того, щоб забезпечити виплати перерахованих пенсій у повному обсязі." -  підкреслює Ірина Ковпашко.

До перерахунку готові

Крім фінансової складової у Пенсійному фонді розуміють і відмінність даного перерахунку по відношенню, до всіх попередніх. Адже з жовтня буде проведено не лише осучаснення середньої заробітної плати, але і переглянуто прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.   

Наразі у Пенсійному фонді вже проведено ряд підготовчих заходів, зокрема з оновлення програмного забезпечення, навчання персоналу. В установі впевнені, що у разі ухвалення і підписання відповідного законопроекту зможуть провести перерахунки пенсії у визначені терміни.

Що робила Європа?

Криза солідарних пенсійних систем у країнах Європи розпочалася в 1970-х роках і стала очевидною на початку 1980-х. Як зазначає кандидат-економічних наук Віталій Мельничук, головними її ознаками були величезне зростання витрат на виплату пенсій, які не можна було профінансувати за рахунок підвищення пенсійного податку, збільшення навантаження пенсіонерів на працююче населення (в країнах ОЕСР 1950-го 350 працівників забезпечували 100 пенсіонерів, а 1990-го їх залишилося 250 на 100).

Виникла потреба в активному субсидіюванні пенсійної системи трансфертами з державного бюджету, що забирало кошти з інших галузей і гальмувало економічний розвиток країн. Солідарні державні пенсійні системи стали джерелом політичних конфліктів та популістських обіцянок. Коло замикалось і звужувалося. Занепад, а з ним і крах традиційної пенсійної системи стали неминучими.

У цій ситуації уряди вживали і вживають таких заходів, як: підвищення пенсійного віку (Німеччина, Греція, Італія, Португалія, Велика Британія та ін.); збільшення мінімального стажу для повної пенсії (Німеччина, Греція, Італія); жорсткіші умови для раннього виходу на пенсію (Франція, Німеччина); жорсткіша індексація пенсії, в результаті чого коефіцієнт заміщення середньої зарплати середньою пенсією зменшився (Австрія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Нідерланди); зменшення періоду, протягом якого довший термін стажу передбачав збільшення бази майбутніх пенсійних виплат (Австрія, Фінляндія, Франція, Італія, Нідерланди, Португалія, Велика Британія); скорочення пенсійних привілеїв держслужбовцям (Фінляндія, Греція, Італія, Португалія).

Поворотним пунктом в історії розвитку пенсійного забезпечення у світі став 1994 рік, коли Світовий банк опублікував свій знаменитий звіт «Як уникнути кризи поважного віку: політика захисту людей поважного віку і сприяння економічному зростанню».

На основі узагальнення розвитку організованого пенсійного забезпечення з моменту його виникнення та ходу пенсійних реформ у країнах світу в 1980–1994 роках було зроблено висновок, що питання достойного пенсійного забезпечення громадян у межах традиційної солідарної пенсійної системи в принципі не може бути вирішене.

Європа почала рухатися до трирівневої системи пенсійного забезпечення. В Україні ж, наразі, лише продовжують модернізувати солідарну пенсійну систему.

Ця публікація  була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.