Віддати борги без дефолту. Що буде з економікою України

Так вважає Василь Фурман, доктор економічних наук, член Ради НБУ. Він пояснює економічну ситуацію в Україні, в тому числі – внесок мігрантів у ВВП.

Далі – пряма мова.

Падіння змінилося стагнацією. Що відбувається?

Після падіння ВВП у 2015 році, з 2016-го Україна перебуває в фазі економічного відновлення. Зокрема, зростання реального ВВП в 2016-му поступово прискорилося до 4,7% (у річному вимірі) в IV кварталі, тоді як у І кварталі цей показник був близьким до нуля. Обсяги промислового виробництва за 2016 рік зросли на 2,4%.

У поточному році економічне відновлення продовжилося. Загалом ВВП зростає вже протягом шести кварталів поспіль. І темпи могли б бути більшими, якби не проблеми на сході країни, в тому числі пов’язані з блокадою.

Що сприяло пожвавленню у 2016-му? Як зовнішні чинники, так і внутрішні. У 2016-му покращилася цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках.

Зокрема, підвищувалися ціни на сталь, залізну руду, добрива, соняшникову олію, а також іншу харчову продукцію. А наприкінці року спостерігалася стабілізація цін на зернові.

Все це сприяло зростанню обсягів металургійного виробництва, пожвавленню в харчовій промисловості та підтримувало розвиток хімічної промисловості.

Серед внутрішніх чинників драйвило економіку зростання обсягів виробництва сільського господарства (на 6,1%) та суттєве збільшення обсягів інвестицій.

Пожвавлення економіки відповідним чином позначилося на доходах суб’єктів економіки. Так, фінансовий результат великих та середніх підприємств до оподаткування за підсумками 2016 року був позитивним і становив близько 76 млрд грн, тоді як у відповідному періоді 2015-го збитки підприємств в цілому сягнули 237 млрд грн.

А в 2017-му? На сьогодні, економіка продовжує відновлюватися. За січень-червень поточного року фінансовий результат діяльності підприємств уже більше ніж удвічі перевищив минулорічний показник склавши 186 млрд грн. Подякуймо тій же кон’юктурі на світових ринках. Зростають ціни на сталь, відновилося зростання цін на залізну руду.

Як і очікувалося, активізувався споживчий попит. Це відбулося завдяки відновленню зростання реальних наявних доходів населення, поступовому поліпшенню споживчих настроїв та пожвавленню споживчого кредитування. Дворазове підвищення мінімальної заробітної плати на початку 2017 року та ширше охоплення домогосподарств програмою житлових субсидій очікувано зробили вагомий внесок у зростання доходів населення.

Чи збережеться тенденція у 2018? НБУ та Уряд прогнозують прискорення темпів економічного зростання. У 2018-му – близько 3%, у 2019-му – близько 4%.

Основними факторами цього мають стати: реформи, зниження ставок за кредитними ресурсами, покращення інвестиційного клімату з підвищенням місця України в інвестиційних рейтингах, диверсифікація українського експорту та опанування ним нових ринків, підвищення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту.

Україна для ЄС – колонія: правда чи міф?

Регулятор є незалежним, він самостійно проводить грошово-кредитну (монетарну) політику, впливаючи таким чином на макроекономічний стан держави. А політика, яку проводять інші країни по відношенню до України, насамперед залежить від нас. І те, чи будемо ми колоніальною економікою або ні – в наших руках.

Наразі очевидно, що для забезпечення стійкого економічного зростання та підвищення добробуту населення необхідно вирішити суттєві внутрішні структурні питання та знизити залежність вітчизняної економіки від впливу зовнішніх чинників.

Зрозуміло, що докризовий економічний розвиток України, який був побудований на постійно зростаючих цінах на зерно, руду і метал, остаточно вичерпаний. Сьогодні потрібно будувати модель, що базується на інвестиціях в конкурентоспроможні виробництва з високою доданою вартістю.

Та структура економіки, яку ми маємо, вже ніколи не зможе забезпечити ріст ВВП на рівні 7-9% на рік, як це було на початку 2000-х.

Ми на сьогодні маємо низькотехнологічну сировинну економіку, для якої характерні великі диспропорції.

Підвищення доходів громадян за діючої структури економіки веде не до розвитку національної економіки, а до зростання імпорту та погіршення торгівельного балансу. І, як наслідок, при черговому падінні цін на світових сировинних ринках в Україні станеться економічна та валютна криза.

До речі, значні коливання валютного курсу, які ми спостерігали в січні 2017 – це в першу чергу наслідок роботи слабкої низькотехнологічної сировинної економіки. Адже не може бути стабільного валютного курсу в країні зі слабкою економікою.

Чому нам не брати приклад з КНР? Економічна політика Китаю – експорт. Ця політика дозволила Китаю стати другою за величиною економікою світу. Реальним макроекономічним ефектом експорту товарів є імпорт робочих місць. І макроекономічна політика, що проводиться Китаєм, дала десяткам мільйонів китайців робочі місця, імпортувавши ці місця з розвинених країн.

Тому в Україні необхідно переходити на модель інноваційного економічного розвитку, розвивати внутрішнє виробництво, внутрішнє споживання, середній і дрібний бізнес, створювати сприятливе інвестиційне середовище тощо.

Це вимагає вжиття скоординованих дій всіма органами влади на різних рівнях та концентрації інвестиційної активності в найперспективніших галузях у довгостроковому періоді. Цим процесам на сьогодні також може сприяти макроекономічна стабілізація в державі, відновлення економічного зростання, накопичення банківською системою значних обсягів ліквідності, вихід у поточному році підприємств на прибуткову діяльність та профіцитний державний бюджет.

Облікова ставка НБУ: чи можна знизити?

У минулому році НБУ 6 разів знижував облікову ставку (до 14% річних), та двічі в поточному році (до 12,.5% річних).

Наразі дискусії йдуть більшою мірою в контексті необхідності підвищення облікової ставки, оскільки прискорюється споживча інфляція і її необхідно знижувати.

Кредитування бізнесу залежить насамперед від фази економічного розвитку, попиту бізнесу на кредити та стану позичальників. При цьому кредитування реального сектору в останні роки суттєво стримуються через пов’язані з цим ризики, які, до речі, зумовлюють і порівняно високі процентні ставки, що знижує дієвість облікової ставки.

Експерти стверджують, що різке зниження облікової ставки може завалити банківську систему. Однак це систему не завалить. Будуть створені зовсім інші умови її функціонування, які радше будуть сприятливими для банків. Однак різко ставку наразі не можна знижувати через більш вагомі макроекономічні причини, які суттєво впливають і на розвиток економіки. Якщо в нас зростає інфляція, то зниження ставки лише сприятиме прискоренню інфляції, що матиме негативні наслідки для економіки. Тому наразі не доречно вести мову про зниження облікової ставки. Я думаю, доречніше вести діалог щодо доцільності її підвищення та величини підвищення.

Якою має бути облікова ставка? Якщо дивитися на це питання з точку зору НБУ, то наразі вона оптимальна. НБУ встановлює ставку на тому рівні, яка має бути оптимальна з точки зору досягнення його цілей, зокрема цільових орієнтирів по інфляції та підтримки економічного зростання. Наразі вона має бути на рівні 12,5%, оскільки це узгоджується з наявними прогнозами НБУ по інфляції та ризиками її прискорення. У міру зниження інфляційних ризиків НБУ буде її знижувати, у міру зростання ризиків інфляції – відповідно підвищувати.

Валюта мігрантів рятує Україну?

Згідно з офіційними даними державної служби зайнятості України кількість громадян, працевлаштованих за кордоном у 2016 році становила більше 79 тис. осіб.

Однак, згідно з оцінками експертів, кількість мігруючих громадян України значно перевищує офіційні показники насамперед через неофіційну міграцію. Неофіційна міграція враховується в неформально зайнятому населенні. Відповідно до оцінок НБУ, кількість неформально зайнятого населення в І половині 2016 року становила 4 млн осіб.

Що стосується коштів, які нам пересилають із закордону, то згідно з даними платіжного балансу України надходження по оплаті праці за січень –липень 2017 року становили $2,5 млрд (за 2016 рік – $4,3 млрд). Це значні суми коштів, дозволяють загальному платіжному балансу на сьогодні бути профіцитним.

Дефолт буде?

Дефолту не буде. При розгляді цього питання необхідно аналізувати насамперед динаміку міжнародних резервів, тобто коштів за рахунок яких відбувається погашення зовнішніх боргів. У поточному році міжнародні резерви України стабільно збільшуються.

Міжнародні резерви України на 1 вересня 2017 року становили $18 млрд 34,8 млн. Востаннє обсяг резервів перевищував цю відмітку на початку 2014 року. Сьогодні резерви перебувають на рівні на 16% вищому, ніж на початку поточного року.

Станом на 1 вересня обсяг міжнародних резервів покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Прогноз НБУ щодо динаміки міжнародних резервів. Разом із профіцитом зведеного платіжного балансу отримання запланованих траншів за програмою EFF дасть змогу збільшити міжнародні резерви до $20 млрд (або 4 місяці імпорту майбутнього періоду) на кінець 2017 року та до $27,1 млрд (або 5,2 місяця імпорту майбутнього періоду) на кінець 2018 року. У 2019 році з урахуванням збільшення виплат за кредитами державного сектору міжнародні резерви знизяться до $25,7 млрд (або 4,8 місяця імпорту майбутнього періоду).