Декілька комплектувальників проводів «Крошу», з якими довелося поспілкуватися, запевняють: на заводі існують серйозні проблеми. Про це йдеться на сайті Волинь 24.

Подейкують навіть, що за місяць влітку близько однієї тисячі працівників написали заяви на звільнення. Причиною цього називають хамовите ставлення керівників, невиправдано жорстку систему покарань та нестерпні умови праці.

Керівництво заводу, натомість, інформацію про масові звільнення спростовує.

До слова, у Луцьку підприємство «Кромберг енд Шуберт», яке виготовляє електричні бортові кабельні системи для автомобілів Mercedes, Volkswagen, BMW, Audі, працює вже більше 10 років. На ньому налічується близько 6 тисяч робочих місць.

«І ПОСИЛАЮТЬ, І С*КАМИ ОБЗИВАЮТЬ»

Рядові робітники скаржаться, що останнім часом постійно стикаються з хамовитим ставленням начальників.

Комплектувальниця проводів Mercedes, яка не захотіла, аби її ім'я згадувалося в публікації, присвятила роботі на «Крошу» понад 10 років. Вона каже, що майстрами на виробництві здебільшого працюють неосвічені люди, які ображають робітників, не гребуючи лайливими словами.

«Якусь «бикоту» понабирали, щоб нас тупо «чмирили». Майстри кордонів не мають», – обурюється комплектувальниця.

«І посилають, і с*ками обзивають», – розповідає інша працівниця, комплектувальниця проводів Volkswagen з 11-річним досвідом.

Фінансовий директор підприємства Олександр Шаварський не заперечує, що таке може бути, адже на заводі працює великий колектив.

Проте, на його думку, ініціаторами такої поведінки часто стають не начальники, а звичайні працівники, які не виконують план, роблять помилки.

«Він огризається. Поводиться так, щоб показати, що не винуватий», – каже директор.

Зі слів Олександра Шаварського, «емоційні сплески» на підприємстві моніторить соціальний працівник. Крім того, запевняє керівник, вони реагують на всі письмові скарги, а також будь-хто має право прийти в його кабінет чи до технічного директора Славоміра Качмарека, аби поскаржитися особисто.

Також фінансовий директор підприємства зауважує: якщо керівник жорсткий, це не означає, що він поганий.

«Немає чорного чи білого. Ти мусиш приймати рішення», – каже він.

Як запевняють комплектувальники проводів, від молодих майстрів особливо потерпають старші люди.

«Уявіть, ви стаєте до робочого місця і вам говорять: «К*рва, бля*ь, ставай і роби». Приходить жінка, якій 50 років, а майстру 20 і він говорить: «Б*ядюга, роби роботу». Яка нормальна жінка буде це терпіти?» – обурюється ще одна робітниця, комплектувальниця проводів BMW.

Олександр Шаварський каже, що йому прикро таке чути.

«Коли старша людина потерпає від хамовитості молодого керівника – мені, особисто, прикро і неприємно то чути. Але мені неприємно чути, коли в маршрутці хтось комусь хамить. Це люди, культура», – зазначає керівник.

Працівники, з якими довелося поспілкуватися, вважають, що вище керівництво піклується насамперед про виконання плану, а тому «не бачить» таку несправедливість.

«Начальство захищає майстрів. Кажуть: «Може, він трошки й перевищив свої повноваження, але він старається зробити план», – запевняє одна з працівниць.


Зі слів комплектувальниці проводів BMW, за зміну лінія, на якій вона працює, повинна виготовити орієнтовно 120 проводок. А якщо цього показника досягти не вдається, людей змушують писати пояснювальні записки, або, як там кажуть, – твір на вільну тему.

Фінансовий директор «Крошу» не заперечує, що вони застосовують таку практику. Ці записки, мовляв, дозволяють з'ясувати, які проблеми виникають під час виготовлення продукції.

Попри це, Олександр Шаварський запевняє: якщо кількість працівників на лінії зменшується, відразу в бік зменшення коригується й план виробництва.

«ПРИВІВ ДРУГА НА «КРОМБЕРГ» – І ТИ ЙОГО ВТРАТИВ»

Несправедливе ставлення з боку керівництва, на думку працівників, провокує масові звільнення. Цифри називають різні. Хтось каже про 700, інший – про 1200 заяв на звільнення влітку.

Натомість фінансовий директор підприємства Олександр Шаварський інформацію про масові звільнення називає чутками.

«Це неправдива інформація. Що таке 1 тисяча заяв на звільнення? Це чверть заводу. В нас колектив стабільний. В основному люди, які працювали більше трьох років, вони це розуміють…», – каже він.

«Хтось сказав 70 людей, хтось недочув – сказав 700 людей. А хтось заокруглив до тисячі…», – розмірковує керівник заводу.

Олександр Шаварський зазначає, що в середньому щомісяця з підприємства звільняється близько сотні людей. З урахуванням того, що на заводі працює орієнтовно 6 тисяч робітників, каже керівник, цей показник є нормальним.

Це підтверджують і у відділі з управління персоналу, де продемонстрували статистику звільнень та кількості працівників.

Як розповіла начальниця відділу Марина Кущенко, станом на 19 вересня на «Кромберг енд Шуберт» працювало 5999 працівників, 649 з яких – неактивні («декретники», «строковики»). А впродовж липня-серпня на заводі налічувалося понад 5,7 тисяч працівників.

Всього ж підприємство на кінець 2017-го – початок 2018 року може вмістити орієнтовно 6300 людей.

Марина Кущенко зазначає, що в середньому за місяць з виробництва звільняється 100-140 робітників і цей показник не перевищує 3 % від усіх працівників. Причинами звільнень часто бувають прогули, переїзд в інше місто, стан здоров'я, сімейні обставини, інша робота тощо.

«Ситуація набагато краща, ніж на більшості звичайних волинських підприємств… Якщо говорити про всю корпорацію, наша компанія – одна з найстабільніших в частині персоналу», – зауважує фінансовий директор «Крошу».

Працівники, з якими довелося поспілкуватися, натомість розповідають, що понад місяць на підприємстві проводили акцію під назвою «Приведи друга», аби вплинути на тривожну тенденцію. Суть її така: якщо ти приведеш на роботу знайомого і він пропрацює 4 місяці – отримаєш 4 тисячі гривень винагороди.

Але така ініціатива у працівників викликає лише іронію.

«Ми це називаємо: «Маєш друга? Приведи його на «Кромберг» – то ти його втратив», – коментує акцію одна з працівниць.


Як розповідає комплектувальниця проводів Mercedes, через високу плинність кадрів на заводі виникла «нездорова» атмосфера: старіші працівники не витримують, а молодих, яких після короткої теоретичної підготовки одразу ставлять на лінію, просто «з’їдають».

Проте зі слів Олександра Шаварського, навчання нових працівників триває три тижні і за цей час тямуща людина може навчитися виконувати роботу.

Комплектувальниця проводів Mercedes натомість каже, що новачки «лягають» на їхні плечі.

«Ми просто в безвиході опиняємося. Хочемо людині помогти і не можемо. Бо в нас не виконується план і ми не можемо грошей заробити. Система замкнута», – бідкається комплектувальниця проводів Mercedes.

Своєю чергою Олександр Шаварський каже, що новий працівник стає на лінію лише на третій тиждень, після вивчення теорії та практики в навчальній зоні.

Крім того, зі слів директора, роботу новачків на третій тиждень контролюють тренери-наставники, яких на підприємстві налічується 60. За зміну – 10-15.

Також керівник наголошує, що перші три тижні людина закріплена за відділом навчань, а тому не впливає на планові показники.


Працівники, з якими довелося поспілкуватися, розповіли, що на луцький «Крошу» привезли робітників з іншого заводу корпорації, що біля Житомира. Подейкують, що таким чином керівництво намагається частково перекрити масову втечу з луцького заводу.

Олександр Шаварський підтвердив, що на підприємстві працює близько сотні працівників з іншого заводу. Він пояснює, що за одним з проектів збільшилася кількість замовлень і щоб не набирати нових людей, вирішили тимчасово залучити робітників з іншого заводу.

Як зауважує керівник, вони мають таку ж зарплату, як і інші працівники, хоча додатково отримують відрядні.

«Це дешевше для компанії і свого роду туризм… Ми виконаємо свої робочі плани і люди повернуться», – пояснює Олександр Шаварський.


Одна з працівниць луцького «Кромберга» скаржиться на роботу понаднормово: мовляв, якщо раніше їх запитували, чи можуть вони затриматися, то сьогодні вже фактично примушують.

«Якщо ти відмовишся, то в тебе прогул. Якщо ти не залишишся, не вийдеш понаднормово – прогул, мінус те, мінус те, покарання», – розповідає комплектувальниця проводів Mercedes.

Фінансовий директор своєю чергою заявляє, що ніякого примусу немає. Як правило, люди самі просяться вийти понад норму, адже отримують подвійну оплату. Крім того, зі слів Шаварського, це погоджується з профспілковою організацією.

«Якщо людина не бажає – вона не виходить. Немає в нас штрафних санкцій», – каже він.

«МИ ЯК В СІЗО»

За свідченнями працівників, на підприємстві встановлено невиправдано жорстку систему штрафів. Кажуть, що за найменші порушення карають чималими штрафами.

Фінансовий директор «Крошу» Олександр Шаварський натомість наголошує, що штрафів на підприємстві немає. Є система преміювання.

Так, зарплата комплектувальника проводів на заводі складається зі ставки (орієнтовно 5-5,5 тисяч гривень) та премії (може складати 6-7 тисяч гривень).

Якщо люди виконують завдання без помилок – отримують максимальну премію. Якщо перевиконують – мають більше. Якщо ж припускаються помилок – частину премії їм знімають.

Як розповідає фінансовий директор, 80 % комплектувальників мають зарплату в межах 8-12 тисяч гривень. Ще 15-18 % із зарплати вираховують в якості податків.

Покарання працівників, зі слів Олександра Шаварського, може бути як у вигляді усного попередження, так і у вигляді депреміювання від 100 до кількасот гривень.

Рядові працівники бідкаються, що всього лиш вийнявши телефон на робочому місці, можна «спіймати» кількасот гривень штрафу.

«Мене раз з телефоном зловили. При тому, що я не говорила, а дістала його подивитися на годину», – розповідає комплектувальниця проводів Volkswagen.

Неприємним досвідом ділиться й працівниця, яка виготовляє проводку для Mercedes.

«От перерва до півчетвертої ночі, я в нічну зміну працюю. Виймаю телефон – підходить охоронець. Я йому пояснюю – в мене дитину забрали в армію. Прийшло SMS і я вийняла телефона подивитися. Навіть не притуляла до вуха… Його це не стосується. То це хіба по-людськи?» – бідкається жінка.

«Ми як в СІЗО», – твердить одна з робітниць.

Олександр Шаварський підкреслює: телефоном на виробництві користуватися заборонено. Таким чином, мовляв, працівник ризикує власним здоров’ям і здоров’ям інших. Крім того, погіршується якість роботи.

Проте він зауважує, що на відміну від інших заводів корпорації, де примушують складати телефони в сейф, у Луцьку робітники мають право тримати їх при собі.

У випадку, якщо треба терміново відповісти, каже Олександр Шаварський, – це можна зробити, але треба вийти за межі виробництва.

«Відійти за дозволу майстра можна», – запевняє він.

Працівники розповідають, що неприємностями для них може обернутися навіть похід в туалет під час виробничого процесу. На 8-годинну зміну передбачено півгодини перерви. Вони кажуть: якщо покинути робоче місце не у відведений час – можуть оштрафувати.

«Хочеш в туалет – мусиш встигнути, коли є перерва. Їде конвеєр і ти не можеш відлучитися», – каже одна з працівниць.

Фінансовий директор «Крошу» натомість наголошує, що працівник має право вийти в туалет під час виробничого процесу. Тільки в цей час його має підмінити хтось із колег.

Часом, на думку керівника, робітники зловживають цим правом і замість того, щоб йти в туалет, йдуть пити каву. Можуть також достроково покинути робоче місце.


За хвилинне запізнення на робоче місце працівників «Крошу» можуть покарати чималим штрафом.

«Особисто я на 1 хвилину і кільканадцять секунд пішла з лінії – в мене зняли 400 гривень», – розповідає комплектувальниця проводів Mercedes.

«Звичайно, я нічого не кажу, я не повідомила. Це моя вина, однозначно. Але за одну хвилину – 400 гривень. Знаєш, як це людину пригнічує?» – додає жінка.

Зі слів Олександра Шаварського, навіть хвилинна затримка коштує підприємству дуже дорого.

«100 людей не прийшли – це вже 100 людинохвилин, це гроші. Якщо є правило, його треба виконувати», – каже він.



Як пригадують працівники, раніше система штрафів була набагато лояльніша – суми штрафів були меншими.

Комплектувальниця проводів BMW пов'язує підняття штрафів з підвищенням зарплати.

«Ми раніше отримували 4-5 тисяч гривень. Зараз 8 тисяч маємо. Коли підняли «мінімалку» до 3200, вони почали штрафувати багато, щоб в людей списувати гроші», – каже робітниця.

«Прийшов начальник зміни. Десь із задньої сторони тернув апарата. Щось йому не сподобалося – з премії 1 тисячу гривень зняли», – додає вона.

ПЕРІОД ЗАТИШШЯ

Працівниці розповідають, що віднедавна на підприємстві послабили контроль. Подейкують, що керівництво заводу отримало наказ, в якому йшлося про те, щоб заборонити майстрам карати так жорстко.

Проте, на їх думку, особливо це на ситуацію не вплинуло.

«Після цього наказу нічого не змінилося. Керівництво далі кричить, обзиває», – каже комплектувальниця проводів Volkswagen. Хоча зізнається, що штрафувати почали менше.

Робітники зі стажем вважають, що умови праці почали погіршуватися декілька років тому.


«Подруга працювала ще раніше. Вона казала, що їй подобалася ця робота. От вона рік тому вийшла з декрету, то казала, що ледве витягує ту зміну», – розповідає комплектувальниця проводів BMW.

Своєю чергою, в управлінні Держпраці у Волинській області про проблеми на луцькому підприємстві не чули. Як розповів директор управління Ростислав Стасько, жодних скарг вони не отримували, а тому перевірок на заводі останнім часом не здійснювали.