Так вже склалося, що з вакцинацією в Україні доволі складна ситуація. Батьки побоюючись ускладнень наражають своїх дітей на смертельну небезпеку. Однак доля правди у цьому теж є. Ще восени 2016 року у Луцьку з’явилися індійські вакцини проти правцю,дифтерії, кашлюку й туберкульозу. Однак довіри вони не викликають, батьки малюків радше вибирають не вакцинувати дитину, аніж колоти індійську вакцину.

Щойно медики почали робити перші щеплення, в інтернеті з’явилися гнівні повідомлення батьків, мовляв, після ін’єкцій маленьким лучанам болять ніжки, піднімається температура. Зокрема, після щеплення індійською вакциною шестимісячне немовля дві доби потерпало через побічні ефекти: від жарознижувальних препаратів у дитини почалася діарея. За словами мами малюка, вони були змушені звернутися в обласну інфекційну лікарню. Налякана жінка радила іншим батькам добре подумати, перш ніж погодитися на щеплення індійською вакциною.

Насправді, згідно з українським законодавством, батьки мають право вирішувати, йти на вакцинацію чи відмовлятися. Є навіть форма письмової відмови. Однак медики переконують: дітям потрібно робити щеплення. Та й що буде потім, коли невакцинована дитина йде до дитячого садочку чи школи, спілкується з однолітками, тим самим наражаючи їх на небезпеку. Головний лікар комунального закладу «Луцька міська дитяча поліклініка» Оксана Лєщинськапояснює:

– Вакцинація покликана запобігти смерті пацієнта, патології, що призводить до інвалідності внаслідок перенесеної хвороби, і полегшити перебіг недуги. Доведено, що щеплена дитина може навіть лікуватися вдома, тобто не потребує госпіталізації в інфекційну лікарню. Щодо індійської вакцини АКДП, яка захищає від дифтерії, правцю та кашлюку, то вона сертифікована й цілком безпечна. Однак зрозумійте: на щеплення кожен організм реагує по-різному. Гірше, коли реакція відсутня. Лікарі попереджають, що в маленьких пацієнтів можуть боліти ніжки, у них підніматиметься температура. Радять, що робити в таких випадках. Але до нас звертаються багато батьків із заявами про відмову від щеплення. Однак жоден заявник не може пояснити причини відмови. Та коли не вакцинована дитина хворіє, батьки везуть її у поліклініку. Тоді лікарі стають заручниками ситуації.

Лучанка Мирослава – мама півторарічного хлопчика – розповідає, що після щеплення індійською вакциною син два дні скаржився на біль у ніжці, плакав, температурив. Педіатр порадив пити «Нурофен». Через два дні все минулося, однак мама більше не хоче робити малюку щеплення цією вакциною. Каже, чекатимуть на бельгійську. Бо прочитала в інтернеті, що індійську та корейську вакцини не пускають у Європу та США. Очевидно, на це є причини. Тому недаремно ці виробники шукають ринок збуту в інших країнах.

Працівники медичних закладів, які побажали залишатися невідомими, розповіли, що вакцину було надано для України в рамках гуманітарної допомоги. І причина такого кроку криється зовсім не в любові до наших дітей. Річ у тім, що термін придатності ампул був обмежений, а за утилізацію вакцини виробнику довелося б заплатити кругленьку суму.

А батькі дітлахів стають перед вибором: не вакцинувати своє чадо, тим самим наражаючи його на смертельну небезпеку, погодитись на індійську вакцину, однак за наслідки відповідальність нестимуть саме батьки, бо ж підписують так звану інформаційну згоду, купувати вакцини європейських виробників, однак і тут є проблема, адже вони вартують чималеньких коштів, та й дістати їх не так вже й просто.