Намети під Радою: чи почався Майдан-3?

Очолюваний командою Міхеіла Саакашвілі мітинг біля Верховної Ради після зіткнень з поліцією переріс у наметове містечко. Проте українські експерти сумніваються, що цей протест може стати новим майданом чи революцією, - повідомляє ВВС Україна.

Про намір зібрати у Києві мітинг з вимогою політичної реформи Міхеіл Саакашвілі заявив одразу після повернення до України у вересні.

• Середі ініціаторів акції був один з ідейних натхненників Євромайдану 2013 року Мустафа Найєм, до неї також долучились багато опозиційних до Петра Порошенка партій - "Батьківщина", "Самопоміч", "Громадянська позиція" та "Свобода".

Всі вони підписалися під трьома спільними вимогами до влади - створити антикорупційний суд, обмежити недоторканність депутатів та змінити систему виборів до парламенту.

Анонсованих десятків тисяч протестувальників 17 жовтня під парламентом не зібралось, прийшли тільки три-чотири. Проте учасники мітингу після сутичок з поліцією зуміли пронести під Раду заздалегідь підготовлені намети.

Вже цього четверга Верховна Рада розгляне два з трьох проектів, які вимагають мітингарі. Але чи розійдуться протестувальники і чи залишиться наметове містечко?

Міхеіл Саакашвілі вже говорить про необхідність відставки Петра Порошенка, що підтримує багато протестувальників.

Новий майдан?

Кожну осінь після 2014 року у Києві виникають протести, які на початку називають ледь не новим майданом. Останній подібний протест організували активісти "Революційних правих сил", які навіть розкладали намети на Майдані Незалежності.

Вони вимагали зміни влади в Україні, проте їх не підтримала жодна велика партія та кияни, а тому їхнє наметове містечко швидко зникло.

Цього разу наметове містечко у центрі Києва виникло за підтримки досить впливових партій та політиків, тож експерти радять сприймати цю ситуацію серйозно.

"Мітинг оголошували з конкретною політичною програмою, але його намагаються використати для більш радикальних цілей, щоб розпочати нову революцію і новий майдан", - вважає політолог Володимир Фесенко.

Експерт визнає, що на мітинг опозиції вийшло всього кілька тисяч людей, а це досить мало, проте сотні активістів налаштовані радикально й лишилися у наметах.

"Є небезпека провокування насильства та силових дій. Якщо почнеться ланцюгова реакція насильства, то можлива руйнація державних структур з непередбачуваними наслідками", - вважає експерт.

Володимир Фесенко не виключає, що значній частині активістів, які поселились у наметовому містечку, нецікаві політичні вимоги реформ.

"Можливо, їм потрібна революція, тому я не впевнений, що вони розійдуться, коли у четвер проголосують їхні вимоги. У радикального крила була мета створити наметове містечко і джерело нового майдану", - додав пан Фесенко.

Під час гарячих подій 17 жовтня натовп активістів дійсно вигукував гасла "Революція!" та "Банду геть!, вимагаючи відставки Петра Порошенка.

Директор центру "Демократичні ініціативи", соціолог Ірина Бекешкіна вважає, що нинішній протест переросте у новий майдан у тому разі, якщо влада грубо застосує силу до мітингувальників.

"Але, якщо влада буде поводитися розумно, то серйозних наслідків не буде", - вважає пані Бекешкіна.

Вона нагадала, що у 2013 році не дуже масовий протест Євромайдану переріс у масові акції саме після кривавого розгону невеликого студентського наметового містечка.

Політичний експерт Тарас Чорновіл у розмові з ВВС Україна зауважив, що всі три вимоги мітингарів "правильні та коректні", а парламент давно мав ухвалити ці закони.

"Але на акцію прийшли 2-3 тисячі людей, це не надто масова підтримка, вона не сколихнула народ", - вважає пан Чорновіл.

Самі організатори мітингу у розмові з ВВС Україна визнавали, що очікували у кілька разів більше людей, проте не змогли їх мобілізувати.

Більшість учасників мітингу привезли до Києва з регіонів, а кияни переважно проігнорували протест.

"Народу зібралося мало. Людей переважно організовано привезли партії з регіонів. Кияни на мітинг практично не пішли", - розповідає Ірина Бекешкіна.

Вона нагадує, що на початку обох майданів були потужні емоційні поштовхи, після яких "кияни просто побігли на майдан без жодних партій".

Ще одна суттєва відмінність нинішньої ситуації з майданами 2004 і 2013 років - у довірі населення до лідерів опозиції.

Зараз, як вказує Ірина Бекешкіна, великою довірою жоден з опозиціонерів не користується.

Тарас Чорновіл згадує ще одну невдалу революцію в Україні - "Україну без Кучми" 2000-2001 року. За його словами, тоді у наметовому містечку були сотні радикально налаштованих активістів, проте масової підтримки українців вимога відставки Леоніда Кучми не здобула.

На думку Володимира Фесенка, наразі найімовірнішим сценарієм є поступове згортання протесту.

"Якщо владі вдасться локалізувати протест і не йти на силовий сценарій розгону містечка, то воно з часом зникне, за тиждень чи місяць. Без масової підтримки рано чи пізно це закінчиться так", - вважає Володимир Фесенко.

Чергові президентські вибори відбудуться навесні 2019 року, тож вже невдовзі розпочнеться активна виборча кампанія і головним політичним гравцям може бути не до протестів, вважає експерт.

Політичне майбутнє Саакашвілі після протестів експерти бачать у позитивних тонах, чим би ці акції не закінчилися.

Ще влітку 2017 року рейтинг його партії "Рух нових сил" сягав 1,5%, проте після позбавлення його українського громадянства ситуація змінилась.

Українці негативно відреагували на дії Петра Порошенка щодо колишнього грузинського президента та екс-губернатора Одещини. Міхеіл Саакашвілі повернувся до України, прорвавши кордон, і тепер їздить регіонами України.

І це, як вказує Ірина Бекешкіна, вплинуло на електоральні настрої.

"Фактично, влада зробила партію Саакашвілі прохідною в парламент", - стверджує вона.

Раніше у розмові з ВВС Україна представники партії Саакашвілі визнавали, що їхня мета - дочасні вибори Ради вже наступного року, щоби потрапити до парламенту.

Щоправда, українська Конституція вимагає від громадянина жити в Україні п'ять років для балотування в Раду, і десять - для балотування у президенти. І навіть, якщо пан Саакашвілі поверне собі громадянство, його участь у виборах сумнівна.

Сам Міхеіл Саакашвілі поки не говорить, кого підтримуватиме на президентських перегонах.

Хоча у разі дочасних виборів найбільше бонусів може отримати Юлія Тимошенко.

"Юлія Тимошенко вже заявила, що йде в президенти. Напередодні акції вона застовпила за собою місце лідера, хоча з цим не всі в опозиційному таборі погодяться", - розповів пан Фесенко.

Але те, що мер Львова Андрій Садовий, Юлія Тимошенко та Міхеіл Саакашвілі виступили на одній сцені та показали єдність, Володимир Фесенко вважає поганим сигналом для пана Порошенка.

Хоча усі опитані експерти припускають, що стійкий союз впливових опозиціонерів проти президента малоймовірний. Але якщо позиції Петра Порошенка похитнуться, опозиціонери об'єднаються для швидких перевиборів, допускають експерти.