В основу формули розрахунку розміру субсидії взято залежність доходу сім’ї на рівні двох прожиткових мінімумів на особу і витрат, які не перевищують 15% сукупного доходу такої родини, - йдеться на сайті ОГО.
Формула розрахунку субсидії: середньомісячний дохід сім’ї ділиться на кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб і визначається середньомісячний дохід на одну особу. Цей дохід ділиться на прожитковий мінімум (з травня 2017 р. 1624 грн.), ділиться на базовий коефіцієнт 2 і множиться на 15%.

Базовими цифрами у формулі є залежність, при якій сім'я з доходом на рівні двох прожиткових мінімумів на особу сплачує за комунальні послуги 15% сукупного доходу. Далі ця залежність застосовується до конкретної сім'ї з конкретними доходами.

Для прикладу розглянемо дві сім'ї:

1 сім'я – дві особи з сукупним доходом 4000 грн. на місяць;

2 сім'я – три особи з сукупним доходом 6000 грн. на місяць.

І в першому і в другому випадках середньомісячний дохід на одну особу становитиме 2000 грн., тому відсоток обов'язкового платежу у цих сімей буде однаковий = 2000/1624/2*15% = 9,24%.

Але розмір обов’язкового платежу у них буде неоднаковий, оскільки у них різний сукупний дохід:

1 сім'я = 4000 грн. * 9,24% = 369,6 грн.

2 сім'я = 6000 грн. * 9,24% = 554,4 грн.

Відповідно, за однакового розміру платежу за комунальні послуги (1000 грн.), ці сім'ї матимуть різний розмір субсидії:

1 сім'я = 1000 грн. – 369,6 = 630,4 грн.

2 сім'я = 1000 грн. – 554,4 = 445,6 грн.

Таким чином, відсоток обов'язкового платежу для сімей з однаковим доходом на одну особу буде однаковим, а от розмір платежу залежить від сукупного доходу сім'ї: чим більша кількість членів сім'ї та її сукупний дохід, тим більшим буде і платіж.

Формула дає преференції людям з невисокими доходами: що менші доходи має родина, то нижчими будуть її витрати на комунальні послуги і більшою її підтримка з боку держави.

Які нормативи використовуються під час розрахунку субсидії?

З 1 жовтня 2014 року удосконалено Порядок призначення житлових субсидій, згідно з яким запроваджено:

нову соціальну норму житла: зменшено на одну особу (з 21 кв.м до 13,65 кв.м) та збільшено на сім’ю (з 10,5 кв.м до 35,22 кв.м);

нові соціальні нормативи користування ЖКП (зменшено норму споживання природного газу, встановлено норму централізованого водопостачання, збільшено норму споживання електричної енергії);
новий механізм розрахунку обов'язкового відсотка платежу (розраховується індивідуально для сім’ї, залежно від доходів).

Ці зміни дають змогу громадянам сплачувати за комунальні послуги відповідно до фактичних обсягів споживання кожного виду послуг, а державі – забезпечувати соціальну підтримку на оплату реальних обсягів споживання цих послуг.

Якщо сім’я використовує менше, ніж встановлено соціальним нормативом в межах опалювального періоду, зекономлені кошти оформляються у рахунок майбутніх платежів, в тому числі обов’язкової плати. Це стимулює людей до економії, оскільки вартість неспожитого газу у тепліші місяці опалювального періоду можна буде використати в разі перевищення норми у холодніший період. Тобто, якщо сім’я у листопаді спожила на 100 кубів газу менше, ніж встановлено нормою, то цей обсяг газу вона може спожити у холодніші місяці, наприклад у січні.

За надлишки площі і використаних комунальних послуг необхідно сплачувати повну вартість послуг.