Деякі камери – нагадують європейські, інші ж – сміливо можна було б використовувати для катувань. Такі враження від Лук’янівського СІЗО лишились у депутатів. До ізолятора вони навідалися після численних скарг тих, хто нині там перебуває.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Тимчасові мешканці Лук’янівського СІЗО твердять, що у камерах панує антисанітарія. Із вікон дме, у камерах протяг і холодно. Матраци, ковдри порвані – сплять фактично на сітках. Окрім, власне, самих умов –  жаліються і на нестачу місця. Нерідко затриманим доводиться спати на підлозі та бетоні.

Перенаселення, антисанітарія, хвороби. Через такі нарікання депутати і влаштували візити до ізоляторів. Лук’янівка – перша у списку.

А ось в іншій частині СІЗО – найліпші камери ізолятора. Акуратні ліжка, власний бойлер та душ. Для порівняння, в Європі таких більшість. А ось в Україні такі умови – радше виняток. Та й потрапити туди можуть не всі.

Правозахисники твердять, що у Лук’янівці ще з радянських часів діє принцип: людина, яка туди потрапила, має страждати.

Втім, усі визнають, що перетворити Лук’янівку на європейський ізолятор –  із розряду нереального. Грошей катма. Підтверджують це і у Міністерстві юстиції.

“На капітальні ремонти у нас жодної копійчини не давали. Останні роки у нас фінансування було десь на рівні 50% від потреби”, – каже заступник міністра юстиції Денис Чернишов.

Тому для вирішення побутових проблем долучають спонсорів, нерідко з числа  самих затриманих. Або міжнародні організації. Як приклад – показують аптеку,  яку звели на кошти Червоного хреста. Порівняно із попередніми роками, поліпшили харчування.

Покращити ситуацію, певні у пенітенціарній службі, частково зможе і закон про пенітенціарну систему. Його, сподіваються, після візиту депутатів таки побачать у сесійному залі Верховної ради.  Закон передбачає підвищення платні працівникам. Бо нині  важко підібрати фаховий персонал. А ті, хто працюють, кажуть правозахисники, нерідко вимагають грошей.

Правозахисники та чиновники певні: вкрай важливо аби із СІЗО затримані повертались людьми, а не тими, чиє життя  і здоров’я повністю знищене. А от тих, хто таки винен у злочинах – держава б виправляла, а не мучила.