Широко розрекламований проект спорудження сучасного студмістечка на місці колишньої військової частини по вул. Володимирській у м. Луцьку закінчився повним пшиком (іногородні спудеї через відсутність місць у заселених незрозуміло ким гуртожитках мусять винаймати житло за великі кошти), то це факт очевидний та ганебний для Ігоря Коцана та його найближчого оточення. Бо їм наплювати не тільки на мораль, але й на пряму вимогу Закону України "Про освіту", де Стаття 62 ("Права осіб, які навчаються у закладах вищої освіти") чітко говорить: студенти мають право на "забезпечення гуртожитком та цілодобовим доступом до нього на строк навчання у порядку, встановленому законодавством".

Читайте також: Бенц і регіонали: які "скелети" ховає у шафі ректор волинського вишу? (Частина І)

Але що ректор втратив будь-який контроль над навчально-виховним процесом в СНУ, то це ще більша загроза для подальшого існування університету. Бо тут почали відкривати модні спеціальності при відсутності... фахівців із профільних предметів! Іншими словами: на кравців учать баяністи!

А що термін "баяністи" вжитий зовсім не випадково, то про це свідчить спроба ледь не на порожньому місці вибудувати систему підготовки фахівців за проектом "Спеціальна освіта" на очолюваному віднедавна деканом Анною Лякішевою факультеті педагогічної освіти та соціальної роботи.

Щоб встигнути на останню підніжку вагону потяга інклюзивної освіти, якою опікується дружина Президента Марина Порошенко, ректор Ігор Коцан вирішив доручити саме Анні Лякішевій зайнятися підготовкою кадрів для навчання майбутніх фахівців, здатних ефективно працювати з дітьми з особливими потребами в волинських дитсадках і школах. Але зрозуміло, що кадрів у СНУ – катма. Тому не додумалися ні до чого кращого, як призначити завідувачем кафедри філології та методики початкової освіти Ірину Кузаву – за базовою освітою вчительки музики в початкових класах.

Читайте також: Недитячі розбірки продовжуються: ректор волинського університету судиться з дружиною (відео)

І так баяністка з сільської школи з посвідченням доктора педагогічних наук зі спеціальності "Спеціальна освіта" опинилася на чолі кафедри філології та методики початкової освіти, щоб у стилі Остапа Бендера створювати ілюзію якісної підготовки майбутніх фахівців для роботи з дітьми-інвалідами. Нещасні студенти, які йдуть на спеціальність "Спецосвіта", навіть не уявляють, що потрапляють у лабета кількох пристосуванців, які за потурання ректора Ігоря Коцана займаються не розбудовою вишу, а вирішенням власних інтересів за рахунок інших. В результаті студенти та їхні батьки втрачають час і гроші (майже 20 тисяч гривень за рік навчання!), не отримують на "Спецосвіті" відповідного рівня знань і неминуче стають професійно непридатними для системи інклюзивної освіти, котра швидкими темпами розбудовується і в Україні, і на Волині... А дехто, довідавшись про жахливий обман, узагалі залишає навчання посеред навчального року навіть на безплатній державній формі!

Чи свідомо закриває очі Ігор Коцан на це шулерство, чи отримав від когось пряму вказівку по суті дискредитувати нову та вкрай потрібну державі програму запровадження виховання кваліфікованих кадрів для інклюзивної освіти в волинських школах, наразі невідомо. Але що інклюзів-тандем Кузава-Лякішева ("все включено") своїми незаконними діями недалеко втік від горе-експертів із пост-регіонального юрфаку "антифашистки" Оксани Лаби (рік навчання тут для дітей коштує понад 20 тисяч гривень!), то це очевидний факт. І це – ланки одного й того самого ланцюга вседозволеності.

Власне, броунівський рух професора-фізкультурника можна пояснити й іншими причинами його психологічної невпевненості. Подейкують, ще на так давно Ігор Ярославович у супроводі дорогого адвоката відвідував сонячну Туреччину, де вклав гроші в нерухомість. За інформацією, що заслуговує на увагу, фірма-забудовник збанкрутувала, тому луцький ректор втратив і понад 50 тис. "зелених", і апартаменти на березі теплого моря.

Що українські товстосуми залюбки інвестують у турецькі квадратні метри, то це давно не таємниця. Особливо активно вони почали купувати квартири, апартаменти і навіть цілі будинки після того, як Анкара засекретила всю інформацію про власників нерухомості, тому в рідній ненці-Україні про подібні оборудки ніяких даних немає...

Власне, що колишній "рішала" на митниці Ігор Коцан не стратив смаку до ґенделю за кордоном, свідчить і величезний інтерес його нової родини до збуту товарів за кордоном… Думаєте, просто так вчена рада СНУ роздає наліво й направо звання почесних професорів громадянам ФРН сумнівної репутації і незрозумілого роду занять? Все просто: в такий спосіб Ігор Коцан розраховується зі своїми бізнес-партнерами за сприяння з продажу , в німецьких магазинах чоловічих костюмів, пошитих на волинській фабриці його нової дружини. Як кажуть, нічого особистого: тільки бізнес…

Але "турецько-німецька" ґендель-історія Ігоря Коцана – тема окремого дослідження... Як і афера з відкриттям потрібних суспільству спеціальностей без будь-якого наповнення університету відповідним науково-педагогічним кадровим потенціалом усупереч усім нормативно-правовим документам та як мінімум покриття затятих регіоналів, які спробували зірвати в державі неминучий процес декомунізації та позаписувалися в члени Наглядової ради СНУ.

І пройти цей запізнілий, але вкрай важливий етап очищення, ще кілька місяців діючому ректорові славного Лесиного університету Ігорю Коцану доведеться самотужки. Покладатися на високих покровителів – не доводиться. Бо навіть у Києві зрозуміли, що навіть під час виборів користі з нього – як із козла молока, а беканням голосів не набереш… Чи хтось дивується, коли його і на Волині кинуть, як лоха?

Бо ж горе-ректор уже давно втратив підтримку та довіру і на місцевому рівні: в першу чергу, голови облради Ігоря Палиці, і голови облдержадміністрації Олександра Савченка, а також – служителів Феміди, правоохоронців… Тепер за нього, як стало відомо з першоджерел, візьмуться навіть із Міністерства освіти та науки України, де прекрасно розуміють, що настає період невідворотних змін і що найкраще ці непевні часи принести в жертву якогось там Ігоря Коцана, ніж покривати чужі гріхи. Тому підходящу кандидатуру серед своїх замість Ігоря Коцана, вірогідно, вже підшукали.

Тому незаангажована перевірка не тільки МОН, а, цілком прогнозовано, і НАБУ, покажуть ще не такі "геройства" горе-ректора та його найближчого оточення, яких біля корита та на волі може врятувати тільки чудо.

Але дорослі люди знають: чудес на світі не буває…

Віталій Іщук

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook