7 квітня християни східного обряду відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це свято із впровадженням християнства глибоко ввійшло в народний календар, але давайте спробуємо глибше зазирнути у прадавню суть цього свята, пише ТСН.

Читайте також: Синоптики дали прогноз погоди на Благовіщення

Українські народні звичаї

Чимало язичницьких традицій продовжують співіснувати разом із цим християнським святом. Для язичників це була третя зустріч весни, коли вона остаточно перемагала зиму. Вважалося, що цього дня небеса благословляють землю на врожай, і відтоді вже можна розпочинати сільськогосподарські роботи. Адже відкривається небо – і лелеки прилітають із вирію, відкривається земля – і виповзають різноманітні плазуни.

Також на Благовіщення відпускали на волю пташок, а пасічники починали займатися вуликами.

За народними віруваннями, знайдений на Благовіщення первоцвіт віщує шлюб цього року. А знайдений пролісок – щастя. Якщо ж людина вмиється водою із цим проліском, то додасть собі краси.

Українські народні звичаї суворо забороняють працювати на Благовіщення. Це пов'язано із глибоким містицизмом і древніми уявленнями про Матір-Землю. Вважалося, що навіть пташки в цей день не в'ють гнізда.

Читайте також: Вихідні на травневі свята 2021: скільки днів відпочиватимуть українці

За старим стилем Благовіщення припадає на 25 березня, що майже збігається із днем весняного рівнодення. Так стає зрозумілою глибока шана наших предків до цього дня: адже богиня весни повертається і дає життя всьому сущому. 

7 квітня: що категорично заборонено робити 

Відомий український етнограф Василь Скуратівський у книжці "Місяцелік" пише, що раніше селяни з особливою пошаною ставилися до нього, оскільки вважали, що Бог у цей день благословляє всі рослини, а тому було за великий гріх братися за будь-яку роботу. Особливо застерігали вагітних жінок, бо як працюватимуть, то, мовляв, відріжуть ногу своїй дитині.

Також існує повір'я, що навіть птиця на Благовіщення не в'є гнізда. За легендою, зозуля тому не має свого кубла й підкидає яйця в інші, що колись на свято вила гніздо. 

Цього дня господарі намагалися не брати яєць з кубел, бо вірили, що якщо доторкнутися до них рукою, то начебто вилуплюватимуться курчата з двома головами. 

Великим гріхом вважалося на Благовіщення позичати вогонь. Цей звичай зафіксований на всій території України.

7 квітня: варто зробити 

Щоб корови давали багато молока, ввечері, напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою, убезпечувались од відьом засівання маком-самосієм хлівів, спалювали старі постоли чи капелюхи, а попіл давали тим тваринам, які не звикали до пасовиськ. Крім того, в цей день намагалися не впускати до своїх осель чужих жінок і дівчат, щоб вони нібито "лиха не принесли". 

Якщо корова чи овечка приносили приплід на Благовіщення, то деякі селяни одразу ж різали його, "бо з таких добра не ждати".

Якщо дівчата зустрічали ластівку, то брали в жменю землю й несли її на в город, щоб посіяти, — на тому місці обов'язково мав зійти кріп.

На Поліссі були переконані: якщо закопати в кінці посіву проскурку, то град обійде стороною таке збіжжя.

Особливі надії з цим святом пов'язували й пасічники. Дехто кидав у мед проскурку і підгодовував комах, щоб зубастими були; інші до медової сити (мед, розведений водою, або медовий відвар на воді - ред.) додавали червоного перцю і давали бджолам, щоб були здоровими. 

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook