12 липня українці вшановують двох апостолів − Петра і Павла, але в народі це свято називають скорочено "Петра". 

Читайте також: Контрабандист бурштину очолив Волинську митницю

Раніше існувало багато цікавих традицій на 12 липня і, звісно ж, відомо про язичницьке коріння, з якого пішли ці традиції. Як це часто буває із українськими святами, воно поєднує у собі частинки християнської та дохристиянської історії нашого народу, про йе йдеться на сайті ВСВІТІ.

З одного боку 12 липня − це середина літа, а це означає початок жнив та підготовку до осені. Вважалось, що сонце в цей час наповнило все своєю енергетикою та силою, тому багато традицій були пов’язані саме зі світилом. 

З іншого боку − це закінчення посту, який тривав кілька тижнів і день вшанування двох первоверховних апостолів Петра та Павла. Таке високе звання їм дісталось за проповідування християнства по усьому світу та за мученицьку смерть, яка спіткала їх за служіння Христу. За легендами − Петра розіп’яли верх ногами, а Павла позбавили голови. Оскільки вони були захисниками Христа у важкі часи − християни моляться саме до них, просячи заступництва. А також вшановують їх пам’ять у цей день.

Читайте також: Росія споруджує військові об’єкти на кордоні з Польщею

З давніх часів, було прийнято заздалегідь готуватись до свята: білити хати, прибирати, прикрашати оселю рушниками та наводити лад. А вже 12 липня, звісно ж, у першу чергу відправлятись на службу у церкву.

Повернувшись, частувались традиційними пампушками із сиром, які називали "мандриками", адже апостоли були мандрівниками і завжди знаходились у дорозі, проповідуючи християнство.

Існувало декілька заборон, яких особливо дотримувались українці у цей день. Одною з таких була заборона проводити шлюб у цей день. Звісно ж, можна було порушити таку заборону за бажанням, але ніхто не ризикував, адже вважалось, що вінчання закоханих 12 липня не приведе ні до чого хорошого.

Читайте також: У Луцьку водія, який збив людину, звільнили від покарання

Аби не накликати на себе біди та невдачі, утримувались від вживання ягід та фруктів з нового урожаю − можна їсти лише минулорічні запаси. А якщо випадково скуштував щось із нового врожаю, то треба неодмінно піти в церкву і поділитись з жебраками, або віднести гостинець на могилу померлих родичів.

Працювати у цей день у полі вважалось чи не більшим гріхом, ніж працювати у найбільші свята! Оскільки українці вірили, що саме 12 липня сонце найбільше наповнює все живе своєю силою та теплом, то йти у поле та тривожити жито − означало поставити під загрозу весь свій врожай.

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter