В останні тижні грудня українці кинулися на пошуки сімейного лікаря. Дехто не розібрався у реформі і вирішив, що всі зміни набувають чинності з перших днів нового року. Та й у МОЗ попереджали: якщо людина не підпише угоди з фахівцем первинної ланки, за консультацію і за найпростіші аналізи змушена буде платити з власної кишені, - йдеться на сайті Твій портал.

Офіційно приписна кампанія ще не стартувала. Визначатися українцям пропонують при першому зверненні за медичною допомогою, тобто підписувати договори можна вже, проте не пізніше ніж 31 грудня 2019 року. Зараз така декларація про співпрацю не має юридичної сили, бо не створений Єдиний реєстр пацієнтів. Ось чому лікарі не розгортають рекламної кампанії і не закликають обрати саме їх. Деякі (особливо лікарі пенсійного віку) все ще сподіваються, що реформа первинної ланки не розпочнеться, і можна буде й далі працювати за старими правилами.

У Міністерстві охорони здоров’я з цього приводу пояснили: якщо лікар з тих чи інших причин не влаштовуватиме як фахівець або якщо людина змінить місце проживання, угоду можна буде розірвати та укласти нову, з іншим сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром. Лікар також має право виступити з ініціативою анулювання договору – якщо пацієнт вперто не буде виконувати його рекомендацій. Термін дії угоди – рік, далі потрібно укладати нову. На період відпустки, хвороби чи відрядження лікаря хворим опікуватиметься його колега. Якщо хворий занедужає, перебуваючи в іншому населеному пункті, може звернутися до чергового лікаря у будь-якій поліклініці.

Підписавши документ, пацієнт повідомлятиме оператора бюджетних коштів – Національну службу здоров’я – куди потрібно скеровувати гроші на його діагностику та лікування. Декларації будуть реєструватися в електронній системі e-Health, що унеможливить звернення до різних лікарів і нераціональне використання бюджетних коштів. Додаткові стягнення із зарплати чи пенсії не вводяться. Внески будуть надходити у бюджет через систему загального оподаткування (ПДВ, який сплачується з будь-якої покупки) і акумулюватися на казначейських рахунках. Вторинна і третинна ланки (приміром, міські та обласні лікарні) почнуть фінансуватися за новою моделлю у 2019 році. Перелік послуг із зазначенням їхньої вартості обіцяють сформувати протягом 2020 року.

Якщо захворів не за пропискою

Обирати можна будь-якого лікаря: навіть якщо ваш дім та поліклініка розташовані у різних кінцях міста або живете у селі, а лікар – у районному центрі. Проте у такому випадку фахівець може просити, аби йому компенсували витрати на дорогу. Консультуватиме лікар у своєму кабінеті, за потреби може надати певні рекомендації по телефону, Скайпу, електронною поштою або приїхати на виклик.

Кожен лікар може набрати максимум 2000 пацієнтів, тож є велика ймовірність, що кращих терапевтів «розберуть». Це одна з причин, чому не варто чекати, коли зляжете з високою температурою. Якщо знаєте хорошого сімейного лікаря, раніше лікувалися у нього або лікувався хтось із близьких чи знайомих і був задоволений рівнем наданих послуг – після свят підпишіть з ним угоду.

На одного хворого на рік держава виділяє 370 гривень. На людей старшого віку та дітей – 740. У 2019 році будуть 450 та 900 відповідно. Суми ніби невеликі, але одночасно всі люди не хворіють. Є такі, хто змушений відвідувати лікаря кілька разів на місяць. Але є й такі, що за весь рік жодного разу до нього не звернуться. Зекономлені кошти лікар зможе витратити на тих пацієнтів, які потребують більшої опіки з його боку, і буде зацікавлений, щоб люди, які перебувають у нього на обліку, не хворіли, дбали про профілактику і вели здоровий спосіб життя. Деякі лікарі зможуть набрати 500, максимум – 1000 пацієнтів і через те ризикують втратити роботу, бо саме вони приноситимуть прибуток закладу, у якому працюють (за принципом «гроші йдуть за пацієнтом»).

Спочатку до сімейного, а вже тоді – до вузькопрофільного

Якщо у хворого розболілося горло і він підозрює, що це ангіна, змушений буде передусім звернутися до сімейного, і тільки якщо той дасть скерування – зможе проконсультуватися із ЛОРом. Рентген без скерування також не зможе зробити – як і гастродуоденоскопію. Держава не буде оплачувати медичні послуги, яких пацієнт не потребує. Сімейний лікар змушений дотримуватися протоколу лікування. Він відповідає за здоров’я свого пацієнта, тому, якщо виникне така потреба, скерує хворого на додаткові обстеження чи передасть його фахівцям вторинної або третинної ланки. Людина може звернутися до вузьких спеціалістів самостійно або профілактично пройти обстеження, здати ті чи інші аналізи, але тоді тільки платно.

Теоретично сімейного лікаря можна обрати і того, що працює у приватній клініці. Однак на практиці зробити це буде важко, адже приватники недешево оцінюють свої послуги. 370 гривень, які виділить держава, вистачить лише на один прийом. А у державному закладі за ці гроші можна буде відвідувати лікаря скільки завгодно разів.

Які послуги зобов’язаний надати сімейний лікар, терапевт чи педіатр?

*Консультувати пацієнтів, діагностувати та лікувати найпоширеніші хвороби, травми, отруєння, патологічні стани, спостерігати за станом здоров’я хворих після того, як вони одужають;

*спостерігати за пацієнтами, які хворіють на соціально небезпечні інфекційні недуги (туберкульоз, інфекції, що передаються статевим шляхом, СНІД чи проказу);

*призначати ліки, якщо препарат рецептурний, виписати на нього рецепт, зокрема на ті медикаменти, що беруть участь в урядовій програмі «Доступні ліки», які можна отримати безкоштовно або з невеликою доплатою;

*супроводжувати пацієнтів із хронічними захворюваннями;

*спостерігати за вагітними, у яких вагітність має нормальний перебіг, та здоровими дітьми;

*надавати невідкладну допомогу;

*надавати окремі послуги паліативної допомоги (тим пацієнтам, що перебувають на термінальній, завершальній стадії якогось важкого захворювання). Наприклад, оцінювати ступінь болю, призначати і виписувати рецепти на наркотичні засоби та психотропні речовини для лікування больового синдрому. Лікарі старшого покоління відмовляються забезпечити таких пацієнтів адекватним лікуванням больового синдрому – переважно через страх або незнання;

*скеровувати хворих для надання їм вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

*вакцинувати, оглядати пацієнтів із груп ризику, періодично скеровувати їх на додаткові дослідження, не шкодувати часу на те, аби пояснити, чому шкідливо курити і зловживати алкоголем, мало рухатися та переїдати;

*видавати довідки і лікарняні листки;

*готувати медичну документацію для скерування осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та медико-соціальну реабілітацію.

Що гарантовано буде безкоштовним?

*гематологічні дослідження (аналіз крові на тромбоцити, швидкість осідання еритроцитів, час згортання крові тощо);

*загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

*біохімічні та імунологічні дослідження сироватки крові;

*аналіз на визначення глюкози у крові;

*аналіз на загальний холестерин;

*загальний та інші аналізи сечі;

*інструментальні методи дослідження (вимірювання артеріального тиску, огляд слизової горла, порожнини носа, зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки, слизової страховоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, дослідження очного дна, рентген, УЗД тощо);

*електрокардіограма у стані спокою;

*мікроскопія харкотиння (при легеневій патології);

*швидкі тести (на ВІЛ, вірусні гепатити, сифіліс).

Сімейному лікареві – 740 тисяч гривень  

Таку мінімальну суму коштів отримає у 2018 році сімейний лікар, який обслуговуватиме 2000 пацієнтів. З цих грошей повинен заплатити зарплату медсестрі, санітарці, оплатити комунальні послуги, придбати апаратуру, оплатити її ремонт та обслуговування, заплатити за аналізи пацієнтам і найпростіші дослідження. Відтак його зарплата становитиме приблизно 6 − 8 тисяч.

Підготувала Оксана Бубенщикова

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter