Президент Петро Порошенко ініціював введення воєнного стану та підтримав його введення 26 листопада. Нагадаємо, що приводом для цього став інцидент в Азовському морі, який мав місце 25 листопада. Три українські кораблі вирушили із Одеси до Маріуполя, але зайшовши у Керченську протоку, були атаковані військовими силами Росії. Один корабель протаранили, по українцях відкрили вогонь. Наразі 6 наших співвітчизників поранені, а 2 – у важкому стані.

Читайте також: Росія атакувала українські ВМС, є поранені (відео, деталі)

Зважаючи на дані обставини президент має намір ввести в Україні воєнний стан, який триватиме 60 днів. Втім наразі невідомо, чи розповсюдиться він на всю територію країни, чи лиш на окремі регіони.

Читайте також: Воєнний стан в Україні: що зміниться для людей

Чим Порошенко мотивує введення воєнного стану?

За словами президента, відкривши вогонь проти українського корабля, Росія розв'язала відкриту війну. А це вимагає реакції української влади.

Така постановка проблеми ставить відразу друге запитання – а що, раніше війна не була відкритою? Адже саме про це вже четвертий рік говорить і сам Порошенко, і його команда на всіх світових майданчиках. Чому ж військовий стан вводиться лише зараз?

2. Наскільки обгрунтовано введення воєнного стану?

Звісно, інцидент дійсно гучний. Але, щиро кажучи, бувало й гірше.

Воєнний стан не вводився ні під час анексії Криму, ні в ході кровопролитних боїв за Іловайськ або Дебальцеве. І, якщо вірити закону про "реінтеграцію Донбасу", то воює Україна там саме з російською армією.

Однак з приводу Донбасу, де тільки за офіційними даними загинуло десять тисяч українців, президент військовий стан не вводив за всі чотири роки конфлікту. А тут чомусь зважився. Хоча в інциденті із захопленням українських кораблів, слава Богу, ніхто не загинув.

Спостерігачі бачать тільки одну причину такої поведінки – близькість президентських виборів, на яких у нинішнього гаранта не надто райдужні перспективи.

Першим про такий варіант розвитку подій заявив народний депутат Ігор Луценко.

"Найпростіше пояснення: Петро Олексійович розглядає можливість введення воєнного стану та скасування виборів", – написав нардеп в Facebook.

Відзначимо, що версія скасування виборів виникла чи не в перші хвилини, як стало відомо про стрілянину на Чорному морі.

Сама постановка питання говорить про те, що події біля берегів Криму були спровоковані Києвом – це читається між рядків поста Луценка та інших спікерів. І ця гіпотеза має під собою ряд таких тез:

– такий захід, як похід трьох кораблів ВМСУ, з яких два – бойові і оснащені озброєнням – через Керченську протоку, контрольовану Росією, не могли пройти без відома президента.

– сам Порошенко не міг не розуміти наслідків такого кроку. Як мінімум – Росія не пропускає збройні українські кораблі на Азов. Як максимум – намагається їх затримати за порушення "територіальних вод". Обидва випадки – гарантована конфронтація. Обтяжена наявністю зброї з обох сторін.

– отже Київ свідомо йшов на конфронтацію з Росією. А, значить, і військовий стан, який хоче оголосити Порошенко – міг бути запланованим кроком. Перш за все – для зміцнення влади президента, до якого, як головнокомандувачу, по суті переходить все управління країною. А також для відстрочки виборів. Поки ж можна констатувати – привід для введення воєнного стану дещо сумнівний.

3. Чи схвалить Рада військовий стан?

Судячи з одноголосних заяв членів РНБО – включаючи "фронтовика" Арсена Авакова і близького до цієї політсили Володимира Гройсмана – обидві провладні фракції проголосують "за".

Однак, як поставляться до ВС інші учасники політичного процесу, а головне – майбутніх виборів – питання непросте. Для них це означає дві проблеми:

– Перша – ймовірне перенесення передвиборчої кампанії.

– Друга – вже згадане вище зміцнення влади президента. Що перед тими ж виборами дозволить йому зібрати додаткові ресурси і взагалі – виграти час.

На даний момент дві фракції – "Народний фронт" і БПП мають на двох менше половини голосів. І це в разі, якщо голосують всі. А такого ще ніколи не відбувалося. Усередині БПП є досить велика група депутатів з "Удару" Кличка, яка іноді демонструє особливу думку з деяких найпринциповіших питань.

Крім того, навряд чи будуть в захваті від введення ВС і олігархи, які контролюють багато фракцій і частину депутатів в БПП і НФ. Великий бізнес побоюється зачистки з боку влади і своєю "переговорною позицією" в діалозі з Банковою з різних питань.

Негативно про введення ВС висловилися і у фракції "Самопоміч". Віце–спікер від цієї політичної сили Оксана Сироїд заявила, що воно вводиться з метою зірвати вибори і ввести "трохи диктатури".

У "Батьківщині" також говорять про передвиборний мотив як основний, і пропонують не вводити воєнний стан на території всієї країни, а тільки в окремих регіонах.

Досить скептично коментують ситуацію і окремі депутати від Радикальної партії.

У той же час, голоси, яких бракує можуть дати групи мажоритарників – "Воля народу" і "Відродження", які часто голосують спільно з владою. Але для їх депутатів також питання – чи варто давати Порошенку настільки великі повноваження, які він може використовувати і проти них.

Загалом, поки що важко чітко сказати – чи вистачить голосів.

З іншого боку, звертає на себе увагу, що активно за військовий стан виступають представники "Народного фронту", який до цих пір прагнув дещо дистанціюватися від спірних ініціатив президента і грати в свою гру (як вважають деякі – на користь Юлії Тимошенко).

Чим пояснюється така солідарність НФ з Банковою в питанні воєнного стану? "Народний фронт" зараз торгується з Порошенком щодо призначення свого прем'єр–міністра (на цю посаду, за чутками, претендує Арсен Аваков). І отримання цієї посади цілком може бути платою від Порошенка "Народному фронту" за підтримку.

4. Як військовий стан вплине на вибори?

Президент запропонував ввести ВС на 60 днів. Цей термін однозначно "зачіпає" передвиборний процес: кампанія повинна офіційно стартувати вже в кінці грудня.

Інше питання – чи дійсно вибори будуть відкладені? Сам Порошенко це питання на засіданні РНБО обійшов стороною – принаймні, в тій частині, яка транслювалася. Таким чином треба чекати тексту указу і законопроекту по військовому положенню і його витоків від нардепів.

Якщо ж скептики мають рацію, і президент скористається ситуацією, щоб відстрочити вибори, то вони можуть зсунутись аж на осінь, подарувавши Порошенку ще більше ніж півроку при владі. І головне – вибори ці відбудуться не в розпал опалювального сезону з його раптово піднятими тарифами.

Один з депутатів від БПП зазначив, що в разі введення воєнного стану на 60 днів, повністю зривається календарний план проведення виборів президента. В такому випадку вони можуть бути перенесені на осінь і пройдуть одночасно з парламентськими, які попередньо заплановані на 27 жовтня 2019 року.

"У такому випадку (вибори) будуть разом. Плюс контроль над контентом ЗМІ. І так далі", – повідомив депутат.

Остання теза – особливо цікава. Влада неодноразово намагалася протягнути через Раду закони про обмеження свобод в інтернеті і ЗМІ. Не виключено, що в закон про ведення ВС, який буде розглядатися завтра, ці норми таки будуть внесені – під приводом "захисту кіберпростору". Тоді за додатковий час у Банкової може вийти зачистити інформаційний поле під себе.

Також, можливо, влада повернеться до ідеї закриття телеканалів і інших ЗМІ через рішення РНБО.

Крім того, ВС – це контроль над вулицею. В умовах воєнного стану забороняється не тільки проведення виборів і референдумів, а й страйки, масові збори і акції.

Також ВС дає дуже широкі повноваження владі для контролю над економічним життям країни, а значить і над бізнесом. І, в такому випадку, олігархи вже не зможуть дозволити проводити політику і "нашим і вашим" у відносинах і з владою, і з опозицією, а будуть змушені зайняти сторону Банкової.

В тому числі, під загрозою буде володіння ними найбільшими телеканалами, на які влада вже давно поклали око.

5. Як військовий стан змінить ситуацію в країні?

Пояснюючи деталі введеня воєнного стану, президент говорив, що всі громадянські свободи будуть дотримані.

За словами гаранта і членів РНБО, будуть відкриті кордони, банківська система залишиться працювати в колишньому режимі. Порошенко запевнив, що воєнний стан "не обмежуватиме громадянських свобод", "не буде негайної мобілізації" і це "не зобов'язує починати наступальну війну з Росією", "не закриватиме кордон" і взагалі "Україна ні з ким не збирається воювати".

Разом з тим закликатимуть резервістів першої черги і будуть підвищувати боєздатність українських військ до "відбиття агресії".

Наразі це лише слова. Невідомо, що Банкова і депутати насправді внесуть до законопроекту про введення ВС.

Окреме питання про те, чи буде працювати економіка. За усталеною думкою, на час дії ВС зупиняється вся зовнішня фінансова допомога. Про це не раз говорив і сам Петро Порошенко – коли в 2014 році доводив, що військовий стан в країні вводити не можна.

Тепер же під питанням опинився грудневий транш від МВФ. Відсутність даного кредиту може сильно вдарити по гривні і поставити країну на межу дефолту.

Та й в цілому, право влади на фактичне свавілля по відношенню до бізнесу і майна громадян (що і має на увазі військовий стан) може ще більше звузити коло охочих інвестувати в українську економіку розвивати в нашій країні бізнес.

В цілому, введення воєнного стану загрожує законсервувати на довгі роки нинішню політичну і соціально-економічну ситуацію в країні.

Окреме питання – як введення воєнного стану позначиться на ході подій на Донбасі і на відносинах з Росією. Крім інциденту із захопленням військових кораблів іншої ескалації наразі не спостерігається. Також дуже сумнівно, що українська армія завдасть удару у відповідь по російському флоту в Криму, не кажучи вже про проведення сухопутної операції на півострові. Це поки що з області фантастики.

Можна звичайно якось активізувати бойові дії на Донбасі. Але це також малоперспективно, зважаючи на паритетність сил на фронті. Та й на засіданні РНБО Порошенко окремо підкреслив, що введення ВС не означає вихід з Мінських угод, ключовим елементів яких є режим перемир'я.

Також не зовсім зрозуміла реакція Заходу на військовий стан. Відносно ж інциденту з українськими суднами на морі йде суперечлива реакція. НАТО підтримало Україну, а ЄС закликав обидві сторони (тобто і Київ також) до стриманості.

Хоча, судячи з усього, саме від реакції Заходу і буде залежати – чи введуть ВС і якщо так, то в якому вигляді.

За матеріалами Страна.ua.

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter