Місцеві екологи зазначають, що більшість випадків браконьєрства так і лишається непоміченою громадськістю, - повідомляє ТСН.

Днями на Закарпатті розгорівся браконьєрський скандал, який набирає обертів. 3 листопада браконьєри вполювали на території Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) оленицю та бурого ведмедя, що перебуває під захистом Червоної книги України як вид, що зникає.

Порушників намагався упіймати Володимир Кабаль, лісничий Устеріцького лісництва, розташованого на межі із заповідником. Про браконьєрів їм начебто розповіли туристи, які випадково помітили тих за кривавою "роботою". За їхніми словами, ведмідь потрапив у капкан, двоє чоловіків підійшли та застрелили тварину, обробили тушу, м'ясо склали у машину, прикривши дровами.

Лісничі влаштували засідку на своєму КПП, через який пролягає дорога із заповідника. Проте їм не вдалося зупинити браконьєрів - ті повернули назад і дорогою позбавилися доказів провини, викинувши мішки з м'ясом ведмедя і сховавши зброю.

Кабаль розповів, що браконьєрами виявилися співробітники лісової охорони заповідника. Це підтвердив і депутат Рахівської райради Микола Кокіш-Мельник.

"3 листопада приблизно близько 12:00 лісова охорона Устеріцького лісництва ДП "Рахівського ЛДГ"  зупинила для огляду навантажений дровами автомобіль, який повертався з території Карпатського біосферного заповідника у супроводі лісової охорони Карпатського біосферного заповідника Шемота М., Шемота Р. і Сухан", - написав Кокіш-Мельник на своїй сторінці у Facebook, детально розповівши історію гонитви за порушниками.

Депутат також повідомив, що Шемота М. є інспектором Мараморошського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) Карпатського біосферного заповідника, а також є членом товариства мисливців та рибалок "Грінвуд". Його син Василь Шемота є депутатом Рахівської районної ради, заступником голови ТМР "Грінвуд", одночасно працює начальником Трибушанського ПНДВ Карпатського біосферного заповідника і донедавна очолював мобільну групу КБЗ у боротьбі із браконьєрством, додав депутат Кокіш-Мельник.

Пізніше, 13 листопада, син став на захист батька, опублікувавши у спільноті "Небайдужа Рахівщина" фотографії лісника Володимира Кабаля, на яких він разом із сином Михайлом Кабалем позують із вбитою риссю. На двох інших фото Володимир Кабаль сидить поряд із підстреленим тетеруком. Обидві тварини перебувають у Червоній книзі України. 


Викладені у соцмережі фото викликали громадське обурення, на цього разу спрямоване вже проти лісничого, який намагався затримати браконьєрів за вбивство ведмедя й олениці.

"Це ж треба бути настільки дурним, щоб фотографуватися з доказами злочину. Інакше як відчуттям повної безкарності – це й не назвеш", - прокоментувала користувачка соцмережі Олена Мудра.


Користувачі висловлювати припущення, що такий хід Василя Шемоти може бути як вендетою "колегам", так і спробою змістити фокус уваги на родину Кабалів. 

Лісничий Володимир Кабаль є головою районного товариства мисливців та рибалок "Говерла", а його син Михайло обіймає посаду його заступника.

Неоднозначною також є історія, як фотографії родини Кабалів потрапили до рук Шемоти.

За словами Михайла Кабаля, вони з батьком їхали лісом по території ТМР "Грінвуд", заступником голови якого є Василь Шемота. Шемота начебто зупинив їхню машину, побив Кабалів і забрав у них фотоапарат. Микола каже, що на обличчі батька видно синці від побиття, але це не вдалося підтвердити, повідомила кореспондент ТСН Алла Пасс. 

Своєю чергою Василь Шемота каже, що вони випадково знайшли той фотоапарат на землі 11 листопада. На запитання, чому не віддали знахідку в поліцію, замість самим викладати фото в Інтернет, Шемота заявив, що не довіряє поліції.

Михайло Кабаль також пояснив свою версію походження фото. Він божиться, що близько 5-6 років тому вони з батьком їхали з полювання і побачили на дорозі машину, під якою лежала якась тварина. Вони зупинилися і підійшли до водія, а той сказав, що рись вибігла на дорогу і він її збив. Оскільки рись – рідкісна тварина, в природі її ніхто не бачив, то Кабалі взяли її і пішли в ліс фотографуватися.

Версії учасників подій наразі перевіряє поліція. Кримінальне провадження відкрито за частиною 1 ст. 248 Кримінального кодексу України, згідно з якою за вбивство внесеної до Червоної книги тварини загрожує штраф від 1700 до 3400 грн, або обмеження волі до трьох років. Володимиру Кабалю як службовій особі загрожує більше покарання – штраф від 3400 до 6800 грн або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відомо, що у рамках кримінальної справи було проведено кілька допитів. Підозру ще нікому не висунули. Михайла Кабаля допитували як свідка. 

Також Державне агентство лісових ресурсів ініціювало службове розслідування щодо можливого вбивства червонокнижних тварин працівником лісництва. А самого Володимира Кабаля було відсторонено  від виконання службових обов'язків.

Водночас щодо вбивства ведмедя та олениці також триває розслідування. Зі знайденими на місці злочину речовими доказами працюють експерти, а у заповіднику проводять службове розслідування. 

Трьох підозрюваних, а також начальника відділення та його заступника відсторонено від виконання обов'язків. Підозрювані у браконьєрстві працівники лісової охорони свою вину категорично заперечують.

Хто винен

Майже всі вбиті тварини, які фігурують у скандалі (ведмідь, рись і тетерук), перебувають під загрозою зникнення або охороняються як рідкісні.

Так, за даними Червоної книги України, чисельність рисі у двох ареалах на території України (в Карпатах та на Поліссі) оцінюється не більше ніж у 500 особин. А кількість особин бурого ведмедя не перевищує 300 особин. Тетерук також є видом, що зникає, і полювання на нього заборонене.

Полювання ж на оленя не заборонене, проте вбита браконьєрами самка могла бути вагітною. 

"Буквально місяць-півтора тому в оленів був шлюбний період. Тож тут діє більше моральний фактор - вбили одну, а в ній було ще один чи двоє маленьких. Навіть за моральним кодексом браконьєрів, маму ніхто не вб'є. Полювання на оленів не заборонене, але дуже регламентоване. Можуть видавати ліцензію на відстріл одного або двох самців, але на самок, як правило, не видають, хіба що коли є великий перекос у статевій структурі популяції. Єгери роблять обліки, на підставі яких вже видаються ліцензії", - пояснив еколог Мирослав Кабаль (однопрізвищник фігурантів скандалу, - ред.).

Рештки вбитої олениці, виявлені правоохоронцями у Карпатському заповіднику
За словами еколога, явище браконьєрства було завжди і не можна сказати, що останнім часом щось змінилося. Просто зараз виник конфлікт інтересів між двома групами, які самі винесли його у відкритий доступ у соцмережі. 

В інших випадках випадки браконьєрства лишаються прихованими від громадськості. Тим більше, що і довести його складно.

"Був приклад у нашому заповіднику, коли виявили факт браконьєрства. Тоді працівника Карпатського заповідника звільнили, а він відновився через суд, тому що не можна було довести його провину. Те, що його сфотографували із вбитою твариною не стало достатнім доказом. Адже там можна сперечатися щодо того фото. У нас в країні все "випадково" стається. Як бачите, те саме і зараз відбувається. Одні (Кабалі, - ред.) "випадково" знайшли мертву тварину, інші (Шемоти, - ред.) "випадково" знайшли їхній фотоапарат", - зауважив еколог Мирослав Кабаль.

Те, що проблема полягає у недосконалості законодавства, підтверджує й інший закарпатський еколог.

"Деякі зі справ щодо випадків браконьєрства, зафіксованих цього року, були просто закриті за відсутністю складу злочину. Тобто не могли довести, що був факт браконьєрства. Потрібно вдосконалити законодавство, що стосується етапу розслідування та судового процесу. Адже багато справ можуть розвалюватися у суді", - зауважила співробітниця ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук.

Водночас експерт впевнена, що повна заборона полювання в Україні (а саме такі заклики почали лунати у соцмережах) не вирішить проблеми.

"Треба розуміти, що далеко не всі мисливці є браконьєрами. Найчастіше браконьєрами є самі лісокористувачі (працівники лісгоспів та природно-заповідних територій). Проблема у тому, що система покриває систему", - зауважила Станкевич-Волосянчук.

Навіть підвищені влітку 2017 року штрафи за браконьєрство не можуть виправити ситуацію, адже для того, щоб вони діяли, потрібно, щоб справи доводилися до кінця. 

На цьому наголошують і небайдужі користувачі соцмережі, які нагадали про справу з масовою загибеллю зубрів на Вінниччині у лютому 2016 року.  Стадо цих червонокнижних тварин з невідомої причини зайшло на кригу і потонуло. Місцеві лісники переконані, що самі зубри туди ніколи б не пішли - їх загнали. А хто і навіщо – слідство досі не відзвітувало.

Ольга Скичко