У Луцьку поліція охорони тричі купила форму для працівників в однієї фірми. Всі три закупівлі одягу були проведені в один день – 16 лютого цього року. Про це пише Валентина Куць на сторінках Громадського.Волинь.

У першій закупівлі Управління поліції охорони у Волинській області купляє «костюм зимовий чорний» в кількості 85 штук за ціною – 199 000 гривень.

Цю закупівлю проводять за кодом ДК 021:2015: 18410000-6 — Спеціальний одяг. Вартість одного зимового костюма – 2 341,17 грн.

У другій закупівлі Управління поліції охорони купляє куртки зимові чорні у кількості 83 штуки за ціною 199 000 гривень. Цю закупівлю проводять за кодом ДК 021:2015: 18110000-3 — Формений одяг. Вартість однієї куртки – 2 397,59 грн.

І в третій закупівлі Управління поліції охорони купляє «костюм (сорочка, брюки)» – 84 штуки за 122 000 гривень за кодом ДК 021:2015: 35810000-5 — Індивідуальне обмундирування. Вартість одного костюма(сорочки та брюки) – 1452,38 грн

Переможець без конкурсу

Як бачимо, весь робочий одяг Замовник купує за різними кодами закупівельного словника, відносячи його то до спецодягу, то до форменного одягу, то до індивідуального обмундирування.

Розділяючи робочий одяг на різні категорії, Замовник тим самим фактично розділяє і тендер, який можна було б провести на закупівлю всього робочого одягу.

Наштовхують на підозру і суми закупівель – 199 000 гривень та 122 000 грн. Адже за законом «Про публічні закупівлі» саме від суми 200 тисяч замовники зобов’язані проводити тендери на закупівлю товарів та послуг.

Всі три договори на закупівлю одягу Управління поліції охорони укладає із ТзОВ "ІТМ Люкс", що зареєстроване у Чернігівській області. Підприємство зареєстроване у жовтні 2017 року і основним видом його діяльності є виробництво спіднього одягу. Його засновником та керівником є Климко Вадим Сергійович, який також є і засновником ТОВ "Швейне підприємство "Козак".

Згідно з інформацією системи аналітики публічних закупівель Прозорро за січень-лютий 2018 року це підприємство отримало перемогу у 13 закупівлях на суму 1 311 400 гривень. Всі закупівлі у цього товариства провели Управління поліції охорони у Волинській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.


Без тендеру – простіше

Голова тендерного комітету Андрій Манько стверджує, що такий поділ предмета закупівлі за різними кодами цілком виправданий.

– Ви купуєте одяг за трьома різними кодами – роз’ясніть, будь ласка, чому.

– Згідно з державним класифікатором визначається по 4-й цифрі кожен предмет закупівлі. Якщо взяти костюм – сорочка, брюки типу А – це індивідуальне обмундирування. А вже куртка зимова – підходить під код "формений одяг". А вже костюм зимовий чорний зі спеціальними додатковими підкладками – підпадає під "спеціальний одяг".

– Не дуже зрозуміло, чому сорочка і брюки не підпадає під формений одяг, а лише під індивідуальне обмундирування?

– Тому що воно для працівників поліції, які не просто одягнули форму і стоять, а вдявають бронежилет, там ще під радіостанцію, під наручники є спеціальні… Якби для виконання функцій працівника поліції. Не просто, що він вдягнув, щоб перейти з одного місця в друге, розумієте?

– У вас три закупівлі за допороговими сумами – чи не простіше було б провести тендер на закупівлю такого одягу?

– Взагалі у нас немає державних коштів. І кошти отримуємо від тих замовників, яким надаємо послуги охорони. Це державна структура – поліція охорони, але працюємо на договірних засадах. Тобто ми надаємо послуги на охорону установ і за це отримуємо кошти. Але є один момент - що ми маєм відношення до Національної поліції. І получається що нам бюджет, казначейство ні одної копійки не дає, але і керуватись ми повинні нормами і законами.

– Але Закон про публічні закупівлі вказує на те, що при закупівлі товарів та послуг від 200 тисяч Замовник зобов’язаний проводити тендер. Тут суми по 199 тисяч і 122 тисячі. Економніше було б використати ці кошти через проведення тендеру – була б вища конкуренція. Чому так не зробили?

– Ми керуємося законом «Про публічні закупівлі». Там прописано що до 200 тисяч ми можемо не проводити тендер. В цьому випадку ми подивились, що нам необхідно проводити ті закупівлі, ми вивчили ринок якісний. І першою чергою не тільки якість і швидкість виробництва, а скільки відповідність нормам. Бо можна купити дешевше десь тут на Волині, хтось там буде шити, але не буде дотримуватися тих норм. Тоді ми будем порушувати свої відповідні документи, за які керівник буде нести відповідальність.

Однак юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак, вважає такий поділ предметів закупівлі за різними категоріями не виправданим.

– Оскільки Замовник має встановлені законодавством правила носіння однострою, то він не може обирати код, що стосується загального (робочого) одягу, – аргументує юристка. – Відтак Замовник повинен керуватися кодом, що передбачений в розділі 38000000-4 «Охоронне, протипожежне, поліцейське та оборонне обладнання». Інакше це дозволяє Замовнику «ділити предмет» закупівлі та уникати проведення відкритих торгів.

– Відкриті торги – це конкурентна процедура, яка дозволяє взяти участь у конкурсі всім бажаючим та запропонувати свою ціну, – провадить даля юристка. – А прямі договори – це односторонній вибір замовником продавця і він може бути необ’єктивним, неефективним, не сприяти економії коштів, може містити переплату і не виключає корупційних факторів. За уникнення процедури відкритих торгів законодавство передбачає відповідальність для Замовника у вигляді штрафу від 11900 до 25500 гривень.

Саме тому юристка радить звернутись до Державної аудиторської служби з пропозицією перевірити вказану закупівлю щодо дотримання вимог законодавства.

Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter