Найбільше співвітчизники виїжджають в Польщу, Росію, Італію та Чехію.
Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України. “В Україні в останні кілька років посилилася як внутрішня, так і зовнішня трудова міграція, що, серед інших факторів, було зумовлено воєнною агресією, макроекономічною кризою й погіршенням добробуту домогосподарств, високим рівнем молодіжного безробіття”, – йдеться в документі. В ньому стверджується, що найбільше українці виїжджали на заробітки в Польщу, Росію, Італію та Чехію.
Читайте також: Куди найчастіше їздять українські заробітчани
Причому за останні роки найбільш суттєво зросли потоки українських мігрантів до Польщі на тлі зростання економіки цієї країни, спрощення правил працевлаштування, надання низки переваг і можливостей для українців, які мають карту поляка, спрощення перетину кордону через введення безвізового режиму з країнами ЄС.
Зате міграція в Росію зменшилася, у тому числі через складні міждержавні відносини. Зокрема, за даними Eurostat, 87% посвідок на проживання, які українці одержали в ЄС у 2016 році, їм надала Польща. За даними Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі, 95% всіх дозволів на працевлаштування, виданих Польщею в першому півріччі 2017 року, одержали українські громадяни.
При цьому НБУ наголошує, що міграційні процеси можуть посилитися в найближчі роки, зокрема в Польщу. Додатковим ризиком активізації трудової міграції з України є збільшення кількості студентів, які отримують освіту за кордоном.
Загалом основним рушієм трудових міграційних процесів є можливість отримати за кордоном заробітну плату в 2-3 рази більшу, ніж в Україні. Так, середньомісячний заробіток одного трудового мігранта становив 722 долари США, а зарплата одного штатного працівника, зайнятого в економіці України, в січні-листопаді 2017 року – 262 долари США.
Проте лише деякі мігранти за кордоном можуть знайти роботу, що відповідає їхньому рівню кваліфікації. Лише 26,8% трудових мігрантів працювали за кордоном згідно з отриманою кваліфікацією, 36% працювали на роботах, що не потребували кваліфікації, майже 30% – в іншій сфері, ніж мали кваліфікацію вдома. Більшість трудових мігрантів, незалежно від рівня освіти, займалися низько кваліфікованими видами діяльності: чоловіки задіяні в будівництві, жінки – як домашні робітниці. Крім того, значна частина українських мігрантів зайнята в сільському господарстві, а саме в сезонних сільськогосподарських роботах.
Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter
Коментарі
коментарів немає