В Україні у вівторок, 16 липня, набув чинності Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Читайте також: Порошенко підписав закон про "тотальну українізацію"

Документ став чинним через два місяці після опублікування його в газеті "Голос України", пише Укрінформ.

Цим законом, зокрема, передбачено створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.

Нацкомісія затверджуватиме вимоги до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України, проводитиме відповідні іспити та за їх результатами видавати сертифікати.

Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою.

Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Читайте також: Парубій підписав закон про українську мову як державну

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Водночас закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. При цьому достатньо бажання одного учасника заходу, щоб зобов’язати організаторів забезпечити його переклад.

Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях. Так, за п’ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п’ять років і місцева преса повинна мати українську версію. При цьому закон дозволяє випускати версії й іншими мовами. Однак видання, що виходять мовами ЄС і кримськотатарською, можуть не мати української версії. Також видавництва та книгарні повинні за два роки мати не менш як половину асортименту книг українською мовою.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушень прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Як відомо, Верховна Рада 25 квітня ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів.

Читайте також: "Не хочу вчитися": українських студентів-медиків змушують складати американський іспит (відео)

Однак народні депутати від "Опозиційного блоку" зареєстрували у Верховній Раді проекти постанови про скасування закону про мову. 14 травня парламент відхилив ці проекти постанов, які блокували підписання закону, після чого Голова ВР Андрій Парубій відразу підписав мовний закон.

Того ж дня закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" направили на підпис Президенту, який підписав його 15 травня.

У парламентській газеті "Голос України" текст закону опублікували 16 травня. Переважна більшість його норм набуває чинності за два місяці після опублікування.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook