В рамках другого етапу тюремної реформи в Україні введуть новий вид покарання – пробаційний нагляд.
Читайте також: Що зміниться у квітні: надбавки до пенсій, 2 етап медреформи, карантин і податкові канікули
Це, зокрема, передбачили в законопроєкті щодо внесення змін у роботу пенітенціарної системи, який розробив Мін’юст, повідомив на своїй сторінці у Facebook міністр юстиції Денис Малюська.
"Пробаційний нагляд – це коли людина замість того, щоб потрапити у в'язницю, потрапляє під контроль органу пробації. Вона несе певні зобов'язання – наприклад, влаштуватися на роботу, пройти лікування, навчання. Іноді за її переміщеннями стежитиме електронний моніторинг", – зазначив він.
За словами Малюськи, такий метод має високу ефективність. Адже люди, які проходять пробацію вже зараз, практично не здійснюють нових злочинів. Міністр зауважив, що 98% таких засуджених абсолютно нормально ресоціалізуються.
Крім цього, в Україні планують розширити застосування громадських робіт як покарання.
"Скоїв злочин – відпрацюй. Звісно, йдеться не про тяжкі злочини. А про дрібні, коли відправляти людину в місця позбавлення волі немає ніякого сенсу. Громадські роботи застосовуватимуться як основний, так і додатковий вид покарання, наприклад, разом із пробаційним наглядом", – пояснив Малюська.
Водночас обмеження волі, підкреслив він, планують замінити на вже згаданий пробаційний нагляд.
"Обмеження волі – це коли людина ночує у виправному центрі, а протягом дня може виходити за його межі. Навіщо таке покарання існує і яка його мета, зараз вже не дуже зрозуміло. Тому хочемо його замінити", – додав міністр.
Він зауважив, що передбачені законом зміни стосуватимуться і методу підбору покарання у кожному конкретному випадку. Зокрема, в Мін'юсті хочуть максимально індивідуалізувати покарання та сфокусуватися на оцінці ризиків і потреб кожного засудженого. Міністр пояснив, що це слугуватиме базою для визначення подальшої долі засуджених.
Читайте також: Верховна Рада вночі таки ухвалила закон про ринок землі: що він передбачає та як його будуть запускати
"Наприклад, зараз умовно-достроково звільняються приблизно 30% усіх засуджених. До того ж таке звільнення відбувається на досить розмитих підставах. Ми хочемо, щоб це здійснювалося на підставі науково обґрунтованого статистичного методу, ризику повторного вчинення злочину такими засудженими", – підкреслив Малюська.
Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook
Коментарі
коментарів немає