Щороку дата святкування Великодня постійно зміщується. Попри те, що свято немає фіксованої дати, його завжди відзначають у неділю. Вираховують дату Великодня за допомогою спеціальної таблиці – Олександрійської пасхалії.
Читайте також: Вихідні 2020: скільки будемо відпочивати
У 2020 році велике християнське свято Великдень святкуватимуть 19 квітня.
Великдень – найочікуваніше свято багатьох християн. Свято символізує воскресіння з мертвих Ісуса Христа, який прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід, пише 24 канал.
До цього світлого дня християни готуються з великим трепетом. Під час Великого посту, який триває 48 днів, варто очистити свою душу від гріхів та поганих помислів. Церква просить вірян обмежити себе у харчуванні та інших задоволеннях. Також рекомендовано впродовж Великого посту відвідувати богослужіння, не робити поганих вчинків, бути стриманим та не тримати ні на кого образу.
Як провести Страсний тиждень
В останній тиждень Великодня християни ретельно готуються до свята. Господині прибирають в будинку, печуть паски та фарбують яйця.
Понеділок. У перший день Страсного тижня треба увесь час молитися. Важливо згадати пророцтва Спасителя про ті страждання, які на нього чекали попереду. Подумати також можна про те, що після випробувань на Ісуса чекало позбавлення, щоб наповнитися надією.
Вівторок. Це день повчань, коли у церкві згадують, що Спаситель має повернутися до нас знову, щоб вершити суд над кожним. Рекомендується в цей день зробити порядок в оселі та очистити простір від непотрібних речей.
Середа. Цього дня припиняється читання в храмах молитви святого Єфрема Сиріна. Всі три перших дні Страсного тижня в храмах звершуються Літургії Григорія Двоєслова – або ж Передосвячених Дарів. Віряни продовжують дотримуватись тілесного та духовного посту. Рекомендується у Страсну середу піти у церкву на сповідь.
Читайте також: У лютому 2020 українці отримають ще один вихідний: календар
Четвер. День Таємної вечері. Під час вечірнього богослужіння в храмах читають "Дванадцять Євангелій", люди тримають запаленими свічки, які не гасять по дорозі додому. У Великий четвер необхідно причаститися. Традиційно до Страсного четверга оселі вже прибрані, а господині печуть паски, фарбують яйця, роблять заготовки святкових страв.
П'ятниця. Головним християнським обрядом у Страсну п'ятницю є винесення плащаниці. Вона символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.
Субота. В суботу в церквах святять великодні кошики. День є дещо поблажливішим, аніж п'ятниця, можна доробляти останні приготування до Великодня, втім гуляння, веселощі та інтимні зв'язки все ж таки ще забороняються. Цього дня згадують лежання Тіла Христа в труні. За церковними книгами, душа Ісуса Христа побувала в пеклі і розповіла там про те, що життя торжествує над смертю.
Ніч перед Великоднем потрібно провести в молитві, просячи прощення гріхів і очищення душі. Опівночі в церквах розпочинаються святкові богослужіння, а дзвін сповіщає про Воскресіння Христове та початок великодньої служби. Якщо в цей період, ви не перебуваєте в церкві, то опівночі треба запалити свічку, яку принесли з храму у Вербну неділю.
Ранок Великодня треба розпочинати зі слів "Христос Воскрес!". Після цього вся сім'я повинна сісти за святковий стіл, на якому повинні стояти всі освячені продукти з кошика. Розпочати великодній сніданок варто з паски на свяченого яйця.
Символіка великоднього кошика
У великодньому кошику повинні бути: паска, яйця, шинка, ковбаса, сир, масло, хрін, сіль. Прикрашають святковий кошик міртою – символом вічного життя. Традиційно накрити його треба вишитим рушником із надписом "Христос Воскрес!", що символізує нескінченність життя. Під час освячення великоднього кошика ставиться і запалюється свічка, яка символізує світло, щоб не блудити у житті, бути життєрадісними і ставати світлом для інших.
Читайте також: Як пережити свята і не набрати вагу
Паска – це символ Воскресіння та Небесного Царства. Масло та сир є символом ніжності та жертовності Бога. Писанки – один із символів Великодня, який означає нове життя.
Ковбаса та шинка – символ жертовного ягнятка, яке батько звелів заколоти після повернення блудного сина додому. Вона символізує душевну радість. Хрін – це символ людської міцності та незламності людського духу.
Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook
Коментарі
Мати
05.02.2020 08:25:42
Що опять? То розпинають то обрізають то хрестять скільки його можна мордувати і бухати щоразу?