Суд розпочав розгляд справи проти батька, чий син тероризував всю школу

навколо київського школяра, через агресивну поведінку котрого однокласники припинили відвідувати уроки. Батькові хлопця інкримінують неналежне виконання своїх обов'язків, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Його сина Артура примусово вилучили з родини, тож Роман сходу просить у суду про закриття справи, бо, мовляв, уже отримав адміністративне покарання. "Я не розумію, чому викрали Артура", - заявив чоловік, який прийшов на засідання без адвокатів. На Артура скаржилися однокласники і вчителі, а на самого Романа ТСН поскаржився медпрацівник, яка перетиналася із батьком хлопця. "Будьте дуже обережні, ця людина дуже небезпечна. Від знущань отримує задоволення. Просто садист. Поводить себе з лікарями без свідків точно, як син з учителями!", - пояснила вона.

Про родину відомо, що мама Артура померла два роки тому. Її сестра розмовляти про Романа не схотіла, але в письмовій формі пояснила, чому. "Я всюди писала. Була в опікунському і Солом’янського району, і Деснянського, мене всюди ввічливо посилали. Поки Рома меня не стукнув у Деснянському суді. Відкрито два кримінальних провадження, і поліція не хоче з Ромою зв’язуватися. Я всюди зверталася, але за законом тітка – ніхто", - написала вона в SMS-повідомленні. Після побиття Світлана три тижні лежала в лікарні, а її адвокату довелося бути захисником не лише юридичним. "Він лівою рукою різко вдарив її в обличчя, вона головою вдарилася об стіну. Він розбив їй голову, пішла кров. Він почав кидатися на батьків, і я змушений був дістати пістолет", - розповів юрист.

Тоді в суді розглядали майнову справу: у родини Світлани Роман хоче відсудити квартиру, котра належала мамі Артура, з якою він не був одружений. За законом, житло успадковує син Артур та батьки померлої. Натомість Роман цю квартиру вважає своєю, хоча живе у своєї мами. "Свідки можуть говорити, що завгодно. Ми з Артуром у суботу та неділю завжди вдома. Ми не живемо у моєї мами, ми в гостях у моєї мами", - запевняє він. Сусіди нічого незвичного за родиною не помічали, а от педагоги кажуть, що навіть коли мама була жива – насильство в родині вже процвітало. Однак ніхто про це відкрито говорити не схотів зі страху перед помстою з боку Романа. Розповісти свої враження погодилися тільки телефоном і за умови зміни голосу до непізнаваності. "Штовхав, давав запотиличники, залякував: вдома поговоримо! Малий від нього втікав", - каже одна з виховательок.

Нині Артур перебуває в реабілітаційному центрі, спілкуватися з ним психологи не дозволяють. Та зізнаються, що і з ними хлопець не вельми спілкується, бо телефоном батько суворо заборонив. "Він не знає, йому не пояснили достеменно, що мами більше не буде. Він вважає, що мама пішла небо, і це тимчасово. По Артуру видно, що в родині багато якихось агресивних моментів. Він не навчився справлятися, йому в цьому не допомогли дорослі. Болить зсередини – буде робити боляче іншим", - пояснила директор реабілітаційного центру Юлія Фещенко. На її думку, хлопцеві знадобиться тривала, кількамісячна психологічна терапія. Водночас батько впевнений, що син буде жити з ним.