Волинянка Тетяна Рудаєва стала першою пацієнткою в Україні, якій в Ковельському МТМО пересадили нирку посмертно.
Читайте також: На Волині проводитимуть пересадку органів
Тетяні має бути 35, а хвороба спіткала раптово. Жінка розповідає, як стала пацієнткою та отримала заповітний орган тоді, коли вже готова була зневіритися. Про це йдеться на сторінці IDonor: Всеукраїнська платформа донорства у Facebook.
"Мене звати Таня Рудаєва, і скоро мені буде 35. В моєму житті все було добре, ну як у всіх. Ходила на роботу, все йшло своєю чергою, аж раптом в мене впав гемоглобін. Після аналізів та десятків обстежень все говорило про те, що в мене хворі нирки. Виявилося, що весь цей час в мене було якесь хронічне захворювання нирок. Три місяці я провела в обласній лікарні, мені виписували різні ліки, застосовували велику кількість методик, щоб запустити орган, але жодного результату. Тому я одразу потрапила на діаліз - три рази на тиждень", - розповідає жінка.
Ось у лютому було б вже два роки, як жінка була на гемодіалізі. Звісно, під час лікування вона чула про трансплантацію і розуміла, що це єдиний вихід повернутися до нормального життя. Тому тих довгих два роки, поки жінка була прив'язана до апарату гемодіалізу, почала потихеньку збирати документи до Білорусі, аби стати в чергу. Розуміла, що це довгий процес і чекати доведеться немало. Чому в Білорусь? Бо вона чула, що багато пацієнтів там успішно оперуються, адже у нас в країні посмертних пересадок не робили.
Читайте також: В Україні заборонили смертельний наркоз: деталі
"Але потім дізналася, що у нас в Ковелі зробили пересадку нирки від родинного донора. Це дало мені надію, що не доведеться їхати в іншу країну на довгий час та возитися з документами. Тож я вирішила приїхати в Ковель і розпитати деталі. Як мінімум, я недалеко живу, адже я сама з Володимира-Волинського. Врешті решт, нам з чоловіком вдалося поговорити з Олегом Олеговичем і його командою, вони мені дуже сподобалися, всі справжні професіонали своєї справи. Вони мені все розказали, детально пояснили, що робити далі, які аналізи потрібно здати. Звісно, я постаралася в найкоротші терміни зробити всі необхідні аналізи. І раптом, в неділю вони дзвонять вночі, що є потенційний донор. В черзі я пробула фактично тиждень", – зазначає жінка.
Пацієнтка каже, що було страшно, але воно завжди страшно, коли лягаєш на операційний стіл.
Читайте також: Чоловіка після унікальної операції, яку провели ковельські лікарі, перевозять до Києва
"Але ця віра лікарям, думка, що я зможу повернутися до повноцінного життя давала сил, адже надія перемагає все! Вже зараз я можу сказати, що дуже щаслива. І найголовніше, що я так невимовно вдячна родині, яка дала згоду на вилучення органу, дуже вдячна їм за те, що вони повернули мене до нормального життя. Розумію, що це дуже важко втрачати своїх близьких. Але якщо людині вже дійсно констатована смерть мозку і вже не можливо її врятувати, то чому б не допомогти іншим. Одна людина може врятувати одразу декількох інших. Ще раз хочу подякувати тій родині за те, що вони дали згоду і моє друге життя!", – каже жінка.
Коментарі
коментарів немає