Chanel №5 відзначає сторіччя. Чим особливий цей парфум

Все почалося з того, що французька дизайнерка Габріель (Коко) Шанель познайомилася в Ніцці з франко-російським парфумером Ернестом Бо, який до більшовицької революції працював при царському дворі.

Вона попросила його створити парфум, який пахнув би "як жінка, а не як троянда", "щось особливе, що не залишає плям і дуже добре пахне". І так, єдине, що ми сьогодні знаємо про склад цього парфуму, це те, що до нього входять троянда, жасмин та іланг-іланг.

Майже все, що пов'язано з історією цього парфуму, оповито легендами.

Одна з них розповідає, що назва виникла після того, як Коко Шанель обрала п'ятий зразок, який їй презентував Ернест Бо. Ймовірно, вона не знала, що насправді це були зниклі парфуми з царської Росії - Rallet №1, які створили для Романових незадовго до кінця правління цієї династії.

В інших легендах йдеться, що цифра 5 була щасливою для амбітної французької дизайнерки, яка побачила в ній вершину мінімалізму: назву без необхідності перекладу, яка відповідала простоті лабораторної банки, яка була розривом з усіма традиціями, які склалися в парфумерії.

І сьогодні, сто років по тому, зіркове творіння Chanel користується успіхом, це найбільш продаваний парфум в історії (тільки в Англії у 2019 році продали близько двох мільйонів екземплярів).

Навіть банка парфуму, чия кришка імітує силует Вандомської площі у Парижі, стала легендою.

Це також перший парфум, виставлений в художньому музеї, оскільки з 1959 року він перебуває в постійній колекції Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку.

Коли Коко Шанель звернулася до Ернеста Бо з проханням, коли модні бренди не цікавилися аксесуарами. З цієї причини їй приписують передове бачення того, що бренд - це всесвіт, який продовжує розширюватися поза межі створення одягу.

Інші дизайнери почали наслідувати цей приклад, наприклад, французька модельєрка Жанна Ланвен, яка створила парфум My Sin у 1925 році, або французький модельєр Жан Пату, який створив Joy в 1930 році.

Хоча підприємницькі здібності Коко Шанель у цьому випадку не спрацювали.

Кравчиня, яка зробила революцію в моді на початку сторіччя, запровадивши комфортний одяг і окуляри для гардеробу вищого суспільства, ніколи не припускала, що саме парфуми можуть стати головним успіхом. Їй довелося чекати до 1940-х років, щоб отримати більше грошей від їхнього продажу. Протягом двадцяти років вони переважно концентрувалися у підприємців з родини Вертхаймерів.

Адже у 1924 році, коли парфум почали продавати, вона погодилася залишити собі тільки 10% від продажів і навіть не мала права на виробництво парфуму, а Вертхаймери мали частку у 70% і розпоряджалися його долею. Те, що прізвище Коко Шанель було зареєстровано як товарний знак, тоді вважалося достатньою честю.

Chanel №5 став об'єктом бажання: американські військові купували парфуми в Парижі, щоб дарувати своїм жінкам після Другої світової війни. Минули роки, і Мерилін Монро зізналася, що використовує їх замість піжами, і так саме цей запах назавжди пов'язаний з чуттєвістю акторки.

Це, мабуть, єдиний парфум з (неавторизованою) біографією, завдяки ретельному дослідженню письменниці Марі-Домінік Лельєвр, яка опублікувала книгу "№5 Chanel. Несанкціонована біографія", де вона намагається прояснити деякі з легенд, які виникли навколо парфуму.

Акторки і моделі, такі як Катрін Деньов, Кароль Буке, Маріон Котіяр, Ніколь Кідман, Жизель Бюндхен і зовсім нещодавно - донька Джонні Деппа Лілі-Роуз Депп - брали участь у рекламі парфуму, яку створювали відомі фотографи Гельмут Ньютон та Ірвінг Пенн, режисери Рідлі Скотт та Баз Лурманн.

Один з останніх рекламних відеозаписів компанії, який створили незадовго до ювілею парфуму, показує танець Маріон Котіяр на поверхні Місяця.

Це послання від бренду, який впевнений, що успіх Chanel №5 триватиме і наступні 100 років.