З початку 2018 року у Луцьку продовжується робота над двома копітливими масштабними питаннями – утворення ОТГ обласного центру з навколишніми селами та перенесення Центрального (Старого) ринку у іншу локацію.

Міська влада намагається врахувати інтереси усіх сторін, а головне лучан, які повинні не втратити свої робочі місця і продовжувати годувати родини, але в процесі реалізації задуманих проектів є купа "підводних каменів". Окрім того, палки в колеса вставляють як колишні представники міської влади, так і нинішні депутати, які замість злагодженої роботи над гострими питаннями надають перевагу голослівній критиці і займають деструктивну позицію.

Читайте також: Створення ОТГ Луцька з селами: хто і навіщо перешкоджає процесу

Одним з таких представників депутатського корпусу ЛМР є Павло Данильчук. Цей діяч звик критикувати всіх та все, а натомість ніколи нічого не пропонує. Цього разу він знову виступив з наріканнями на роботу місцевої влади у питаннях з Центральним ринком та створення ОТГ.

"В новий рік зі старими проблемами. 30 серпня Луцька міська рада не продовжила оренди землі волинській облспоживспілці на лівій частині ринку "Центральний". Проголосували більшість депутатів, незважаючи на політичні розбіжності, бо думали, що таким чином дають старт вирішення проблеми функціонування старого ринку як такого, що давно не відповідає естетичним та будь-яким іншим нормам перебування в районі історичної забудови Луцька. 

Щоб згладити протести підприємців – створена робоча група з чиновників, депутатів та представників ринку. Відвідав чергове засідання цієї групи. Що я можу сказати... Якщо так будуть вирішуватись такі серйозні справи, то краще за них просто не братися взагалі. 

А сьогодні ще й з'являється додатковий проект рішення на найближчу сесію міськради "Про створення комунального підприємства "Луцькі ринки" та затвердження його Статуту". Рішення в цілому давно потрібне, але не поспіхом і не таким чином. Без вирішення вище перерахованих проблем – це ще більше збурить масу невдоволених простих підприємців!" – написав Данильчук на своїй сторінці у Facebook.

Депутат розповідає про роботу міськради і певні рішення, спрямовані на вирішення даної проблеми. Він загострює увагу на тому, що немає реальних пропозицій щодо перенесення ринку, гарантій підприємцям і ідей щодо облаштування території перед замком Любарта, абстрагуючись від цього процесу  взагалі. Водночас Данильчук абсолютно нічого не пропонує сам. На жаль, знов лише крики про "зраду" і дешевий піар та жодних розумних ідей від горе-обранця.

Читайте також: Відома луцька активістка жорстко "наїхала" на депутата міськради

"На сьогодні провалено роботу щодо об’єднання. Луцьк обмежений у території, немає вільної землі та можливостей для стратегічного розвитку. Зокрема, ряд масштабних підприємств знаходяться на території сільських рад. Що нас чекає через рік-два – невідомо", – це вже гнівна реакція Данильчука на роботу міськради у питанні створення ОТГ. І тут – нуль пропозицій, нуль ідей. Звичайна лірика.

Цікаво, що депутат Данильчук чомусь не згадує про екс-заступника мера Сергія Григоренка, який свого часу зробив все, аби обірвати комунікацію між Луцьком та навколишніми селами у питанні створення ОТГ, а наразі називає себе експертом у кишеньковій організації олігарха Степана Івахіва, створеній спеціально для дестабілізації політичної ситуації у місті.

Читайте також: Горе-"революціонер" Павло Данильчук вкотре зганьбився, обдуривши лучан

Якщо згадати історію формування особистості Павла Данильчука, то стає зрозумілим, як сформувався стиль його роботи, а точніше бездіяльності, на посаді депутата. З університетських років він був членом націоналістичних громадських організацій. Крім криків, лозунгів та ходіння з прапорами Павло Данильчук ніде не працював. По-справжньому зірка "борця з режимом" засяяла під час "Революції Гідності". Данильчук був активним організатором багатьох акцій непокори проти тодішньої влади у місті та області і запам'ятався натовпу своєю радикальністю, яка межувала з божевіллям. Однак, ставши керівником місцевого "Правого сектора", проявилась його справжня натура.

Влада і безконтрольні кошти дещо зіпсували свідомість революціонера, а той заплямував свою репутацію численними скандалами.

Зокрема, Данильчук організував знесення бронзового пам'ятника Леніну у Маневичах. Згодом весь металобрухт поїхав у невідомому напрямку. Де поділись гроші за 4-тонного "вождя" з кольорового металу, за найскромнішими підрахунками у 300 тис гривень нікому, невідомо, але здогадатись можна. Для пропагандистських російських ЗМІ Павлу Данильчуку вдалося зробити гарну картинку, прикувавши, як пса на Театральному майдані, регіонала Олександра Башкаленка і поливаючи його водою, а згодом, ставлячи на коліна і принижуючи честь працівників тодішньої міліції, які самі не захотіли їхати у Київ на антимайдан. 

Читайте також: Луцького депутата звинувачують у привласненні бронзового Леніна

Згодом Данильчук почав симулювати активну боротьбу в АТО, нібито допомагаючи батальойну "Азов". Згодом його ж соратники починають звинувачувати у зникненні 217 тисяч гривень, які збиралися для потреб "азовців", та зникненні дорогого французького тепловізора.

Повернувшись до цивільного життя, Павло Данильчук подався у депутати, але не від партії "Правий сектор", звідки його з соромом потурили, а вже від "Народного контролю". Відзначимо, що горе-революціонер жодного дня ніде не працював, а займався лиш громадською діяльністю, яка принесла дуже сумнівну користь суспільству.

Вистачило нахабства депутату записати у своїх е-деклараціях, що він заробляє і живе на 8 тисяч грн на рік і фактично не платить податків до казни взагалі. Однак виглядає депутат ЛМР не як людина, яка бідує і розтягує 8 тисяч грн на 365 днів. Але навіть з такої мізерної зарплатні йому вдалось відкласти у банку 20 тисяч грн заощаджень.

Відзначимо, що дружина Павла Данильчука працює проректором в СНУ і отримує близько 138 тисяч грн зарплати на рік, має заощадження у розмірі 350 тисяч грн і 6 тисяч доларів та квартиру у 65,8 кв. м, в якій і проживає екс-революціонер. Отже, депутат Луцькради є утриманцем? Принаймні усі факти на це натякають. А може гроші з "Азова" і за бронзового Леніна осіли на рахунках його половинки?

Читайте також: ТОП-5 депутатів-прогульників Луцької міської ради

Втім, декларування життя праведника, який харчується святим духом, і вічного революціонера – справи совісті і моральних принципів самого Данильчука. Більше цікавить його діяльність на користь лучан у міськраді. За кілька років роботи в ЛМР горе-депутат не запам'ятався нічим, окрім голослівних палких промов. Схоже, що "революціонер" зручно записався в опозиціонери, щоб знову поволати на вулицях  міста в гучномовець, полити бруду, покритикувати та заробити на цьому якісь політичні бали. Робота депутата Данильчука у міській раді зводиться суто до присутності у якості елементу декору та "професійного критика", який розуміється в усьому і ні в чому водночас.

Усвідомлювати перебування таких діячів у владі дійсно пригнічує лучан. Адже на місці такого депутата могла бути людина, яка дійсно переймалась би життям містян та робила реальні справи, або принаймні допомагала б їх робити, даючи ідеї та експертні поради, замість безтолкової критики, яка нікому не несе жодної користі, окрім задоволення самолюбства самого Павла Данильчука.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook