Цьогоріч Уряд у результаті децентралізації затвердив рішення щодо укрупнення районів, внаслідок якого в Україні було утворено 136 замість, існуючих раніше, 490 районів. На Волині їх з 16 лишилося лише чотири: Володимир-Волинський, Камінь-Каширський, Ковельський та Луцький. А після проведення місцевих виборів, новообрані депутати приступили до роботи та обрали керівників рад. Найбільший район на Волині – Луцький, очолив депутат від фракції "За Майбутнє" Олександр ОМЕЛЬЧУК.

 Читайте також: Уряд розпочав реорганізацію РДА ліквідованих районів

Зустрічаємося з Олександром Омельчуком біля його приймальні в чітко обговорену годину. Каже, звик дотримуватися домовленостей. У кабінеті очільника райради майже нічого не змінилося з часу попереднього керівника. Ті ж самі меблі, лише ялинки нагадують, що незабаром новорічні свята.

"У цей кабінет я приніс лише свій досвід та цукерки. Все лишилося так, як і було", – сміється очільник ради.

На теренах Волині Олександра Омельчука знають, як успішного підприємця та активного депутата Волинської обласної ради минулого скликання. Він звик працювати на реальні результати та переймається проблемами краю. А віднедавна, розпочав роботу на посаді голови Луцької районної ради. Про розвиток району, наповнення бюджету та плани реалізації унікального проєкту очільник райради поділився з журналістом видання "Під прицілом". 

– Олександре Володимировичу, які були перші емоції після обрання керівником найбільшого району на Волині?

– Я виважена людина, розумію реальність та виклики суспільства. Оскільки депутатський корпус ініціював мене на цю посаду, я сприйняв це спокійно, адже розумів, що район повинен мати лідера, який готовий його розвивати. Тому погодився, і весь свій досвід сьогодні вкладаю у розвиток Луцького району.

– Під час голосування вашу кандидатуру підтримало чимало депутатів. Декілька днів тому уже відбулося друге засідання райради. Як ви оцінюєте нинішній її склад?

– До райради зайшли представники семи політичних партій. Депутатський склад – різношерстий, усімають свої погляди та амбіції. Але на другому пленарному засіданні "гострі кути" почали згладжуватися, тому, думаю, надалі у нас не буде непорозумінь і депутати працюватимуть у напрямку розвитку Луцького району, адже у нас немає іншого шляху. 

– Ради, які приєдналися до Луцького району, будуть реорганізовані. А саме – Горохівська, Ківерцівська, Рожищенська та Маневицька. Про що саме йде мова?

– Зараз якраз відбувається реорганізація цих рад. Після останнього нашого засідання розпочався процес їхнього приєднання до Луцької райради. Ми повідомили ці установи про звільнення працівників, як того вимагає законодавство. Деякому з них запропонували роботу у нашій райраді.

Крім того, сьогодні у нас по всіх районах працюють комісії, які надають інформацію про кількість соціальних об’єктів – шкіл, ФАПів, лікарень і т.п. Адже скоро настане новий бюджетний рік і потрібно встигнути передати ці об’єкти на облік територіальним громадам, аби вони повною мірою запрацювали. І уже на наступній сесії плануємо розглянути це питання.

Читайте також: Обрали заступника голови Луцької районної ради

– Що буде з приміщеннями ліквідованих рад та із комунальними закладами?

– Якщо ці приміщення належали не адміністраціям, а місцевим радам, то вони переходять нам, як їхнім правонаступникам. Тому маємо з депутатським корпусом визначатися, що можна здати в оренду, а що передати в громади. Потрібно думати про наповнення бюджету Луцького району.

– Людям з районів, які приєднають до Луцького, доведеться у разі потреби їздити до обласного центру?

– На місцях представництв районних рад не буде. Але, майже усі повноваження передадутьсямісцевим громадам. Тобто, саме там можна буде отримати довідки чи інші документи. 

– Сьогодні однією з головних проблем районних рад є фінансування. Адже, попри укрупнення районів, у законодавстві чітко не визначено повноваження таких рад та їхнє фінансування. Як ви плануєте наповнювати районну казну?

– Згідно із законодавством наповнювати бюджет Луцького району ми можемо лише за рахунок оренди приміщень та прибутку комунальних закладів. Тому, сьогодні важливо зрозуміти, скільки у нас є таких приміщень, які є комунальні заклади по цих районах, аби провести у них оптимізацію і зробити усе, аби вони запрацювали та наповнювали бюджет Луцького району. Від наших продуктивних рішень залежить життєдіяльність громади. Крім того, у нас дуже вигідне географічне розташування для залучення інвестицій та є потужний обласний центр.

– Декілька днів тому депутати збільшили чисельність штату виконавчого апарату райради з 12 до 18 осіб. Враховуючи значне збільшення обсягу роботи, чи вистачить такої кількості працівників?

– Роботи дійсно стало в рази більше. Попри те, що у нас в штаті уже працюють юристи, економісти, далеко не усі вакансії заповнені. Адже, якщо працівник не був переведений з однієї ради в іншу, ми повинні оголошувати про конкурс на посаду. Опісля, погодити це з майновою комісією, яка вирішуватиме кадрові питання, а це затягує у часі залучення фахівців. Тому будемо справлятися наявною кількістю працівників, що у нас є, а це приблизно половина штату. Крім того, не факт, що всі ці посади з часом будуть заповнені. Оскільки ми не будемо максимально розганяти свій бюджет, аби планувати доходи з видатками. Ми не маємо права помилитися.

– У бюджеті району є залишкові кошти, на що вони заплановані?

– На сьогодні районний бюджет спрямований на вивільнення працівників, а саме на виплату компенсацій людям, зокрема, за невикористані відпустки. Для прикладу, у Горохові закривається адміністративний центр, звільнено 95 людей, яким потрібно виплатити 1,5 мільйона компенсації.

– Що буде з такими великими комунальними закладами, як, наприклад, Луцька районна лікарня, адже раніше ніхто не хотів їх брати у свою громаду?

– З такими об’єктами питання вирішується. Луцька районна лікарня уже передана до Підгайцівської громади. На рахунок Торчинської лікарні, ми уже спілкувалися з головою місцевої громади та вирішили готувати документи по передачі цього комплексу до Торчина. Також у нас є питання по Берестечківській районній лікарні, яку потрібно передати на баланс громади. Але вона не хоче брати усе приміщення, а лише частину, адже не зможе сама його утримувати. Тому будемо спілкуватися з Горохівською лікарнею з приводу відкриття там представництва чи філії, шукатимемо інші шляхи вирішення проблеми.

– Якщо з часом виявиться, що громаді не вистачає коштів і вона не може сама себе утримувати, чи допомагатиме їм районна рада та чим?

– Громадам потрібно думати про джерела наповнення бюджету. Адже, це – світло, дороги, соціальні об’єкти та розвиток громади. Голови, заступники та депутати у цьому питанні повинні проявити свою волю. Ніхто їх дофінансовувати не буде. Ось такі реалії сьогодення. Потрібно розраховувати на власні сили та розуміти джерела наповнення бюджету – писати проєкти, залучати грантові кошти, спілкуватися з бізнесом, іншими громадами, облрадою, міськрадою, народними депутатами. І лише в такому тандемі можна досягти успіху та поставлених цілей.

 Читайте також: Відбулася перша сесія Луцької районної ради: як це було (фоторепортаж)

– Депутати попереднього скликання голосували за допомогою планшетів, а сьогодні ми бачимо у залі лише одиноке табло системи "Голос". Чому обранці не користуються гаджетами?

– Луцькою районною радою минулого скликання для голосування було закуплено 34 планшети, а у цьому скликанні – 54 депутати, і усім гаджетів просто не вистачає. Потрібно докупити ще 20 одиниць. Варто зауважити, що програма на наявних планшетах уже застаріла і потрібно подумати, чи доцільно вистачати гроші на нові планшети, та чи встановиться на них те програмне забезпечення. Тому, не поспішатимемо, аби не нести додаткові витрати, тим більше у час масового скорочення працівників.

 – Як будуватимете співпрацю з громадами району, чи будуть організовані візити, типу "дня депутата", аби детальніше ознайомитися з їхньою роботою на місці?

– Ми це питання уже обговорили з депутатами. Зараз опрацьовуємо усі колишні районні ради, дали запити на адміністрації, аби зрозуміти ситуацію з приміщеннями та об’єктами. Тому, можливо буде орендований автобус для депутатів, дехто сам виїжджатиме на місця, аби побачити ці приміщення, аби потім не виникало запитань, чому цей об’єкт має орендуватися чи продаватися з аукціону. Маємо спільно думати, як розвивати Луцький район, наповнювати бюджет та реалізовувати проєкти.

 – Які ваші очікування від роботи новообраної районної ради, та який результат плануєте побачити через п’ять років?

– Хочемо у районі реалізувати пілотний проєкт "Соціальне житло". Адже, по селах є багато покинутих приміщень, де збережені вікна, двері, дах, та які можна використати під житло. Це і школи, які призупинили свою діяльність або ліквідувалися, ФАПи, інші об’єкти. Цей проєкт полягатиме у тому, щоб допомогти людям, які потрапили у складні життєві обставини та у кого трапилася біда. Наприклад, згорів будинок і родина не має де жити. У такому випадку вона може безкоштовно скористатися соціальним житлом. Якщо чоловік погано поводиться з дружиною, а діти страждають, вони теж зможуть скористатися таким приміщенням.

Але тут ми маємо чітко прописати програму, аби не було ніяких правових колізій. Депутатський корпус у цьому напрямку обов’язково має попрацювати, адже у нас величезна громада.

Крім цього ми хочемо реалізувати інші проєкти, які допомогли б мешканцям району стати на ноги. Можливо хтось, приїжджаючи у сільську місцевість, хоче зайнятися бізнесом, але не може собі дозволити купити приміщення для вирощування тварин, виробництва сиру, садівництва, тощо.

Хочу, аби нам вдалося реалізувати ці задуми та показати іншим районним радам, як можна втілювати у життя власні та унікальні соціальні проєкти. Думаю, люди з часом нам подякують. Але у жителів району має змінитися думка відносно депутатів: обранці хочуть спільно реалізовувати такі задуми. Оскільки люди нас вибрали, ми не маємо права їх підвести, а повинні рухатися вперед.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook