На Волині ще в попередні роки затвердили Перспективний план, яким було передбачено 73 громади. Та життя показало, що більшість із них – фінансово не спроможні: як жили старі сільради за рахунок дотацій, так само продовжують існувати й "нові" об’єднані територіальні громади. Та й містечковий егоїзм керівників приміських територій призвів до того, що, насамперед, обласні центри, інші міста, втратили перспективу розвитку. Тому – настала епоха чергових змін.

Читайте також: Лучани зможуть їздити безкоштовно у маршрутках без валідаторів

Уряд та Міністерство регіонального розвитку та будівництва вирішили зробити значно меншу кількість громад, тому що чимало з нинішніх не відповідають багатьом критеріям спроможності, і з 73 на Волині має залишитися  44. Причому, як мінімум 4 із них будуть створені на базі найбільших міст – Луцька, Ковеля, Нововолинська і Володимира-Волинського.

Оскільки Луцьк – найбільший і має статус обласного центру, то й до долі майбутньої ОТГ із центром у ньому найбільша увага.

Найперше, вже є перший досвід долучення до м. Луцька Прилуцької сільради наразі Ківерцівського р-ну. Сільські жителі після приєднання отримали всі ті права й можливості, які мають міські жителі: починаючи від "Картки лучанина" для пільгового проїзду в електротранспорті та закінчуючи школами, дитячими садочками, спортивними, музичними, художніми дитячими та медичними установами.

Існує безліч переваг об’єднання з м. Луцьком. Наприклад, якщо громада приєднується до Луцька, то стає територією міста, ціна на землю зросте мінімум удвічі, й люди вигідно можуть її продати.

Простішим стає розв’язання інфраструктурних проблем, за які десятиліттями ніхто не брався. Луцька міська і сільська ради (ОТГ) підписують план організаційних заходів, де передбачено цілу низку питань, які має вирішити міська влада. Для прикладу, в результаті об’єднання з Прилуцькою ОТГ Луцька міськрада робить на її території капітальний ремонт доріг, реконструкцію школи, облаштування спортивного майданчика, придбання автобуса для школи, впорядкування нового кладовища, налагодження транспортного сполучення тощо.

Для м. Луцька найголовніша перша перевага – розширення території. Вона наразі найменша серед усіх обласних центрів Західної України! Місто в нинішніх межах не має можливості розвиватися, а це для центру регіону –неприпустимо, бо на перспективу може втратити статус центру Волині. Приєднання Прилуцької сільської ради вже дозволило збільшити територію міста на 75%, але на цьому процес не зупиняється.

То що ж буде далі? Про це конструктивна та актуальна розмова з першим заступником Луцького міського голови Григорієм Недопадом, у якого до функціональних обов’язків входить саме ця проблематика.

– Григорію Вікторовичу, новий Уряд вважає, що попередній етап створення об’єднаних територіальних громад проведено нераціонально, тому затверджується новий, ефективніший. І на його основі вже ніхто не чекатиме добровільності від місцевих громад щодо укрупнення. Відтак, все голосніше говорять, що до складу нової Луцької ОТГ увійдуть і фактично всі навколишні. Що скажете?

– Новий варіант адміністративно-територіальної реформи та модернізовані конфігурації об’єднаних територіальних громад на Волині подано на розгляд урядовців. Існує два варіанти, але я особисто їх не бачив. Їх спільно готували облдержадміністрація та облрада.

– Тут ще існує давня проблема відсутності чітких меж між містом і селами...

– Для нас, керівництва Луцької міськради, всій луцькій громаді, звичайно, цікаво, щоб якомога більше навколишніх територій було долучено до майбутньої Луцької ОТГ, щоб ревній Лучеськ не був затиснутий з усіх боків і мав перспективу розвитку. Слід також врахувати, що велика кількість підприємств, установ та організацій фактично знаходяться під боком в міста, а зареєстровані в приміських ОТГ, тому Луцьк не отримує сотні мільйонів гривень податкових надходжень. Це відбулося не сьогодні і не вчора, і не за нинішньої каденції депутатського корпусу та керівництва Луцької міськради, а майже 15 років тому. Тоді чомусь брали до уваги не об’єктивні чинники, а кон’юнктурні моменти, тому і підприємства масово перереєстровувалися в Луцький район, і межі міста з прилеглими територіями було фактично розмито.

Тому нам, звичайно, цікаво, щоб було створено велику і потужну Луцьку міську ОТГ. І крім вище названих факторів є й інші, не менш важливі. Всі навколишні села інфраструктурно дуже тісно пов’язані з містом, в основному, всі мешканці реально працюють у Луцьку, чимало тут навчається і сільських школярів.

До речі, я часто чую, що й Ківерці називають "спальним районом Луцька", і з цим твердженням теж треба погодитися. По-перше майже 80% мешканців Ківерців працюють у Луцьку. По-друге, якихось півтора десятка кілометрів між центрами обох міст – це не та відстань, щоб вважати її надто великою, і якби регулярно курсував швидкісний залізничний транспорт, то її можна було б подолати швидше, ніж від Києва до аеропорту "Бориспіль". Звичайно, наразі одна ОТГ Луцька і Ківерців не розглядається, але на перспективу – чому б і ні?

– Крім Прилуцької громади в Ківерцівському р-ні є як мінімум ще одна ОТГ, яка буквально впирається в місто Луцьк: маю на увазі Жидичинську. За двома варіантами планів вона теж стане складовою частину обласного центру?

– Розумієте, навіть історично так склалося, що колишня Жидичинська сільрада, яка долучила до себе Озерцівську, міцно пов’язана з м. Луцьком. Всі ж знають, що вже давно біля с. Липляни функціонують міські очисні споруди. Вони вже вичерпують свій ресурс, стають морально і технічно застарілими, тож міська влада спільно з Європейським інвестиційним банком хоче або провести капітальну модернізацію на цьому об’єкті, або, можливо, навіть збудувати нові очисні споруди. Перемовини з цього приводу – в активній фазі.

Поряд із Жидичинською – Княгинининська ОТГ, яка вже в Луцькому р-ні, але також наче пуповиною пов’язана з м. Луцьком. В межах вул. Чернишевського навіть зараз важко провести адмінмежу і зрозуміти, чому одні земельні ділянки під забудову виділяла Луцька міськрада, а сусідні – тоді ще Маяківська сільрада? Та це вже відбулося в давніші часи, тому можемо тільки констатувати факт, а не ставити питання... І таким самим фактом є міський полігон твердих побутових відходів біля с. Брище, що адміністративно входить до Княгининінської ОТГ. Земельна ділянка для полігону взята Луцькою міськрадою в оренду, вона використовується не повністю, і навіть із частиною, яка використовується, є певні складності... Ми постійно контактуємо з місцевою громадою, проводимо регулярні перемовини з місцевими депутатами, і, врешті-решт, мусимо долати проблеми, яких могло б узагалі не бути. Тому, без сумніву, і ця ОТГ мала б долучитися до Луцька. І, причому, вже давно!

– А далі – Заборольська громада...

– Аналогічна ситуація, що і в попередньому випадку. В районі луцької вул. Ковельської, де вул. Стефаника, буквально за вікном будинків із луцькою реєстрацією починаються споруди, що стоять на землі спочатку Боголюбської, а після укрупнення – Заборольської ОТГ. Так само ця громад впритул підступила до луцьких споруд по вул. Володимирській. І так само там є підприємства, які всю свою продукцію постачають до нас, а податки платять в ОТГ. І звідти, як і в інших випадках, чимало людей їздить у місто на роботу, діти в школу, а хворі – в лікарні...

Читайте також: Стало відомо, хто може очолити "Луцьктепло"

– Хто чинить основний спротив?

– Місцеві депутати та голови. Погано, що мало хто з них, образно кажучи, хоче попрацювати з калькулятором, тверезо і неупереджено порахувати мінімальні мінуси від об’єднання з Луцьком і великі плюси після завершення цього процесу. Так, вони молодці, що на першому етапі створення ОТГ не побоялись новизни, але мають усвідомити, що реалії дуже швидко змінилися... От, наприклад, гіркий досвід Смолигівської ОТГ того ж Луцького р-ну, яка, звичайно, ніколи не увійде до складу Луцької громади через свою віддаленість від нашого міста. Але буквально під боком у неї – Торчинська, далі – Затурцівська вже Локачинського р-ну! Як сталося, що кілька сіл отримали статус об’єднаної громади, а зараз аж у Києві вирішують, куди ж їх долучити? Бо в них лише один завод є бюджетоутворюючим джерелом надходжень коштів, і в разі перереєстрації підприємства ОТГ залишиться біля розбитого корита. Власне, як і Жидичинська нині Ківерцівського р-ну, де сьогодні агрофірма "Вілія" платить податки – є гроші, перереєструється за іншою юридичною адресою, кінці з кінцями не зведуть...

– Далі, проти годинникової стрілки, після Заборольської йде Боратинська ОТГ. Її голова Віктор Яручик, до речі, недавно докладно пояснив у "Волинській газеті", чому вони спроможні і через що не хочуть об’єднуватися з Луцьком...

– Маємо район Підшипникового заводу і через дорогу – вже територію цієї громади. Село Рованці по той бік від луцького берега річки Стир – також ця ОТГ...  Що чимало людей працює в обласному центрі, навчається тут і лікується, то це також незаперечний факт. І що німецький завод "Кромберг енд Шуберт" чомусь платить податки не в міський бюджет, а поповнює казну Боратинської ОТГ (як і багато інших), то це також усім відомо... Виникає питання, навіщо штучно відділяти сільську громаду від міської, якщо вони нерозривно пов’язані?

– Липини?

– Вулиця Теремнівська нашого міста чомусь стала своєрідним водорозділом між цією громадою і нашим містом... А мешканці деяких нових мікрорайонів житлової забудови взагалі живуть буквально на нашому пр-ті Відродження! Словом, всіма благами міста користуються, а формально належать до села. В принципі, і ця ОТГ існує лише від кількох великих платників податків: "Тигреса", "Епіцентра", ще кількох...  Мабуть, не варто пояснювати, що де-факто Липини вже давно стали не лише приміським мікрорайоном, а фактично частиною Луцька. Пора, так би мовити, формалізувати стан справ.

– Підгайцівська ОТГ, голова якої Юрій Семенюк часто потрапляє в різні гучні справи...

– Ви знаєте, як так сталося, що дорожній знак із написом "Луцьк" стоїть біля кільця на об’їзній дорозі, а земельна ділянка, де розташоване потужне підприємство "Модерн-Експо" належить до юрисдикції Підгайцівської ОТГ? І я не знаю! І ніхто не може сказати, як таке взагалі могло статися! Але факт залишається фактом: якщо виїжджати з м. Луцька по вул. Рівненській, то межа нашого міста закінчується, коли зліва минаємо віл Теремнівську. І справа – приблизно на цьому ж рівні... І доки ця неузгодженість з межами буде вирішуватися, чому потужне підприємство "Модерн-Експо" має платити податки в бюджет цієї сільської громади, а не в казну міста?

– Григорію Вікторовичу, в об’єднаних ОТГ, котрі нині існують, на місці колишніх сільрад залишилися старостинські округи. Власне, у Прилуцькому, яке долучилося до Луцька, також є староста... На місцях багатьох цікавить, чи в разі долучення вище названих громад до обласного центру ці старостинські округи з мінімальним адміністративним апаратом збережуться чи їх ліквідують? І від кого це залежить?

– На основі законодавства, що передбачає приєднання сільрад та ОТГ до міст зі статусом обласного центру, чітко прописано, що в випадку утворення нової об’єднаної територіальної громади автоматично отримує статус старостинського округу. У випадку з долученням Прилуцької сільради так і сталося. Аналогічний процес відбуватиметься і в подальшому. Єдине, на чому треба наголосити: наприклад, нині є Жидичиснька ОТГ, яка долучила до себе колишню Озерцівську сільраду, і в с. Озерце діє старостинський округ, який очолює староста, колишня голова цієї сільради. Коли Жидичинська ОТГ увійде до складу Луцької ОТГ, то і в Жидичині, і в Озерці будуть старостинські округи, адже потрібно, щоб на місцях виконувалися необхідні управлінські та адміністративні функції. Так само буде і в усіх інших колишніх сільрадах. Можливо, зменшиться персонал цих старостинських округів, але що вони як структурні підрозділи залишаться, то в цьому і полягає наша принципова позиція. Правда, все залежить не від Луцької міськради, а від відповідних державних органів, уповноважених проводити адмінтерреформу. Чесно кажучи, в Україні зараз лунають пропозиції не від однієї компетентної посадової особи, що процес розширення міст зі статусом обласних центрів треба проводити швидше та конструктивніше, образно кажучи, взяти циркуль і на карті довкола Луцька провести коло, яке й визначить нові межі нової ОТГ.

– Ще одне занепокоєння нинішньої влади в приміських ОТГ – майбутні вибори. Багато хто переймається, що 25 жовтня не лише зникнуть ці громади, але й багато хто з нині діючих вже не буде депутатом Луцької міської ОТГ і, відтак, ніяк не впливатиме на процес ухвалення тих чи інших рішень... Утім, вибори ж будуть за партійними списками і в мажоритарних округах, а не обрання депутатів від конкретних територій!

– Можливо, будуть запроваджені якісь новації в законодавстві про місцеві вибори, але наразі ситуація така, як і була. Партії висуватимуть в кожному окрузі своїх кандидатів, виборці голосуватимуть, визначаючи, хто з учасників виборчого процесу подолає мінімальний прохідний бар’єр. Так буде визначено кількісне представництво партій у новій раді, а хто конкретно з кандидатів від кожної з них отримає повноваження депутата, покажуть відсотки, які вони наберуть у внутрішній конкуренції. Я не думаю, що законодавці внесуть якісь суттєві зміни. Відтак, кожен громадянин, який має право бути кандидатом, зможе бути висунутим від списку якоїсь конкретної партії та виграти вибори на своєму окрузі. Звичайно, завжди є свої плюси і мінуси, але від кожної приміської громади в новій раді Луцької ОТГ будуть свої депутати.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook