У квітні на Донбасі за за незалежність і суверенітет України віддали своє життя чотири українських військових.

Читайте також: На Волині відійшов у вічність 94-річний ветеран Другої світової війни

Про це йдеться в матеріалі "Новинарні".

Зазначають, що хоча у квітні бойових втрат з українського боку було лише чотири, але ворожих обстрілів штаб Об’єднаних сил нарахував 312, в середньому по десятку на день. Для порівняння: березень – 292 офіційні порушення “режиму тиші”, лютий – 279. Найгострішою ситуація була 27 квітня – бойовики 17 раз відкривали вогонь по українських позиціях, від осколкового поранення загинув боєць.

Власне, усі загиблі у квітні внаслідок обстрілів, боїв. Поранення та бойові травмування отримав 31 захисник України.

Читайте також: Зеленський обіцяє завершити війну на Донбасі до закінчення президентського терміну (відео)

1. Олексій Купріков "Лєший"

Олексій Купріков народився 13 січня 1971 року в Росії, у Читинській області. Жив у селищі Черкаське, Новомосковського району, на Дніпропетровщині, де дислокується 93 омбр. 

Олексій вирішив піти на війну, після того як на фронті загинув його друг. Контракт із ЗСУ підписав у листопаді 2018 року.

Солдат, механік-водій механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". Хоча спершу чоловік проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника, а вже потім, після навчання у навчальному центрі, здобув новий фах.

У бригаді 49-річний солдат отримав позивний "Лєший", бо дуже любив ліс – усе про нього знав, учив побратимів, як там виживати.

Олексій воював у районі Авдіївки, Новоселівки Другої, в останню ротацію — на околицях Кримського на Луганщині. Там, під час обстрілу позиції 93 омбр біля Кримського, і загинув 9 квітня, зазнавши множинних осколкових поранень.

Залишилися цивільна дружина, 19-річний син Владислав, мама та рідна сестра, яка також служить у 93-й бригаді.

2. Леонід Скакуненко "Барон"

Леонід Скакуненко не дожив десять днів до свого 33-ліття. Він народився 22 квітня 1987 року в селищі Лихівка, П’ятихатського району, на Дніпропетровщині.

У 2014 році, після початку війни, був мобілізований до лав Національної гвардії. А згодом повернувся на війну вже у Збройних силах, з якими підписав контракт.

Солдат, навідник у механізованому батальйоні 93-ї бригади "Холодний Яр". Позивний "Барон". Брав участь бойових діях у Новотроїцькому, Новоселівці Другій, на околицях Кримського.

У Вербну неділю, 12 квітня, окупанти обстріляли позиції ОС поблизу Кримського, на Луганщині, з ручних протитанкових гранатометів. Леонід, який саме перебував на бойовому чергуванні, отримав поранення, несумісні з життям.

Залишилися дружина, син від першого шлюбу, сестра.

Читайте також: Досі щемить у серці та починає трусити: звільнений з полону пригадав катування бойовиків

3. Андрій Шинкарук

Андрій Шинкарук народився 16 липня 1991 року в місті Любомль, Волинської області.

Коли почалися бойові дії на сході 2014 року, Андрій був у першій хвилі мобілізованих. Брав участь в АТО в складі 1-го окремого мотопіхотного батальйону “Волинь”, воював у районі Дебальцевого.

Близько 16:30 год., у Світлий понеділок після Великодня, 20 квітня, бойовики відкрили вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Мар’їнки, на Донеччині, з протитанкового гранатомета.

Залишилися мати і чотири сестри.

4. Олексій Лісін

Солдат Олексій Лісін із 93 омбр "Холодний Яр" загинув на бойовому посту ввечері 28 квітня. По українських позиціях у районі Жолобок-Кримське, на Луганщині, ворог ударив з СПГ та важкої артилерії калібрів 152 й 122 мм.

Олексій – родом із села Гірке Гуляйпільського району, що в Запоріжжі. Народився 30 березня 1990 року.

Приєднався до 93-ї бригади у 2019-му, коли підрозділ стояв на Авдіївському напрямку на Донеччині. Служив на посаді водія в механізованому батальйоні.

В Олексія лишилися 12-річна донька від першого шлюбу Ліда, кохана дівчина Ліля, з якою він планував одружитись, старенька бабуся, молодший брат Микола, старша сестра Тетяна.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook