Тривожний випадок із захопленими вранці 21 липня ц. р. заручниками для Волині не перша надзвичайна ситуація. У далекому 2002 р. через м. Луцьк у супроводі спецавтомобілів тодішньої Державтоінспекції проїхав у бік м. Рівного легковик "Сеат-Ібіца". У салоні перебували озброєні терористи з Німеччини та захоплена ними заручниця…

Читайте також: З'явилося відео з луцьким терористом перед захопленням автобуса

18 років тому все почалося в невеликому м. Уельцен, що неподалік м. Гамбурга у Німеччині, де троє озброєних молодиків (громадяни ФРН, російськомовні вихідці з Росії та Молдови) зухвало пограбували місцевий банк. Зумівши налякати співробітників і нейтралізувати охорону, прихопили із собою не лише 300 тис. євро, а й двох заручниць.

Потім малолітражкою "Сеат-Ібіца" вони вирушили на хід.

При всій повазі до німецьких силовиків, на території своєї держави нейтралізувати кримінальне тріо вони не змогли. Машина з заручницями та терористами безперешкодно прибула на територію Польщі, де одній із заручниць вдалося втекти на АЗС, коли втікачам довелося заправляти автомобіль.

Далі, уже в супроводі польської поліції, через МАПП "Дорохуск-Ягодин" незвані гості прибули на територію Волині. До знешкодження злочинців були залучені величезні сили: не лише співробітники МВС України, а й Антитерористичний центр СБУ, спецпідрозділи "Альфа", "Сокіл", "Беркут", які конвоювали грабіжників під час їх пересування Україною. Але трималися на віддалі, тим паче, що в ніякі переговори терористи не вступали.

Так вони опинилися в м. Луцьку, де заблукали… І по вул. Карпенка-Карого з ними наважився вступити в переговори тодішній заступник начальника УДАІ УМВСУ у Волинській області, полковник міліції Василь Данилюк. Він впритул під'їхав до автомобіля "Сеат-Ібіца" своєю службовою автівкою, спонукав водія відкрити скло, і під дулами пістолетів передав у салон мобільного телефона, щоб правоохоронці могли хоч якось поспілкуватися з озброєними грабіжниками…

Далі незвичайний кортеж рушив у бік м. Рівного. За планом, що був затверджений в МВС, волинські даїшники повинні були супроводжувати машину з терористами та заручницею до Цуманського перехрестя (на перехресті автодоріг сполученням Цумань-Олика і Луцьк-Рівне в Ківерцівському р-ні), але в визначений час рівненських правоохоронців там… не виявилося. Тому волинянам довелося виконувати небезпечну місію аж до самісінького передмістя м. Рівного, доки бензобаки службових автомобілів ДАІ не спорожніли…

"Та героєм дня, а вже за кілька тижнів і Героєм України ( згідно з Указом Президента),  був тодішній головний міліціонер області Анатолій Француз. "Він запропонував злочинцям взяти себе в заручники і відпустити знесилену молоду жінку, – так описує ті події журналіст Тетяна Ляшенко в архівному номері "Вістей Рівненщини" від 6 квітня 2002 р. – Ті посадили генерала  в авто, наставили на нього пістолет, але заручницю не відпустили. Поки їхали в сторону Рівного, Анатолій Француз  переконував у безперспективності їхніх планів, а вони хотіли дістатися до Росії, захопити літак і кудись вилетіти. Спілкувався російською мовою, адже хоч вони були громадянами  Німеччини, проте родом із Росії і Молдови…". Далі ж грабіжники висунули вимогу зупинитися там, де можна поїсти та заправити авто. На шляху опинилося… кафе "Сюрприз".

Епіцентром же затримання грабіжників стало невеличке придорожнє кафе "Сюрприз" на околиці Рівного. Розміщене воно у комплексі із заправкою, тож, як того потребували злочинці, і перекусити вони могли, й авто заправити. А кухарем там працювала вісімнадцятирічна Тамара Максимова

– Цей день був абсолютно звичайний. О восьмій ранку я прийшла на роботу. Відвідувачів, хоч це для нас було рідкістю, практично не було, – пригадувала жінка у розмові з журналістами порталу "Вісті Рівненщини". – Все було напрочуд тихо і спокійно. Я займалася своїми обов’язками кухаря, а бармени дивилися телевізор. Там, напевно, показували ті події, але я не вникала у це, та  й, вочевидь, телевізійні сюжети не встигали за перебігом спецоперації, тож про те, що німецькі грабіжники уже практично у нас під боком, ми навіть не здогадувалися… Аж тут двері кафе рвучко відчинилися, вбіг якийсь чоловік і наказав усім негайно покинути приміщення. Вже потім я дізналася, що то був тодішній перший заступник начальника управління УМВС в Рівненській області, начальник кримінальної міліції Олександр Кміта. "А ви залиштеся. Зробіть бутерброди і каву…", –  мовив він до мене, коли побачив, що йду зачиняти двері після того, як всі працівники прожогом вибігли з приміщення".

Читайте також: Раніше судимий: що відомо про луцького терориста

Тамара Максимова або не знала, або не захотіла сказати, що саме за участі полковника міліції Олександра Кміти в каву для терористів було додано снодійне. Тому, коли генерал-майор Анатолій Француз із примотаним до ноги пістолетом Макарова прибув із госпіталю в кафе, чоловіки вже були майже не агресивними… Саме в такому стані їх і вдалося переконати відпустити заручницю і здатися.

Після проявленого Анатолієм Йосиповичем винахідливості та кмітливості тодішній Президент України Леонід Кучма спочатку присвоїв йому звання Героя України, а в червні 2002 р. призначив замість Бориса Клімчука головою облдержадміністрації на Волині. Вже згадуваний Олександр Кміта став начальником УМВСУ у Волинській області і дослужився до генерал-майора.

Щодо полковника Василя Данилюка, який першим вступив у м. Луцьку біля "Варшавського базару" в прямі переговори з терористами та під дулами пістолетів передав їм для подальшої комунікації мобільного телефона, то нові герої з Рівненщини дуже швидко звільнили Василя Олексійовича зі служби: щоб очі не мозолив…

Утім, обидва – Анатолій Француз і Олександр Кміта – були змушені залишити Волинь внаслідок Помаранчевої революції 2005 р. Анатолій Йосипович, до речі, встиг побувати і в ролі головного консультанта кінострічки про знешкодження неуцьких терористів, зйомки якої профінансували тодішні співвласники групи компаній "WOG", народні депутати України Ігор Єремеєв (нині покійний) та Степан Івахів. Щоправда, у кіно згадки про полковника Василя Данилюка вже не було…

Хто 21 липня 2020 р. зважиться повторити героїчні дії Василя Данилюка і Анатолія Француза, щоб переконати озброєного правопорушника здатися без жодного пострілу?

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook