Численні випадки лікарських помилок в Україні, нажаль, майже ніколи не закінчуються притягненням до відповідальності. І уже вкотре пересвідчуємось у тому, що волинські лікарі не є виключенням.

Читайте також: Халатність лікарів вбиває: як медики Волинської обласної лікарні відправляють пацієнтів на смерть

До редакції "Під Прицілом" звернулася Залевська Алла Михайлівна, яка розповіла про халатність лікарів лікарень Волинської області. Жінка розповіла історію про те, як у Торчинській, Локачинській та Луцькій районних лікарнях лікували її двоюрідного брата та до чого його там довели.

"Сталося так, що на провідну неділю моєму двоюрідному брату, який проживав у селі Гранатів Локачинського району Волинської області стало погано – він втратив свідомість. Йому викликали швидку і забрали до Луцької районної лікарні, де його лікував Лучик Юрій Іванович, провели безліч різних обстежень. Всього він провів у лікарнях 4 місяці, адже стан здоров’я був надто поганий і в горлі набирались мокроти, бо в нього стояла трубка. Після того ще 1 місяць він провів у Торчинській лікарні, звідки його відправили уже додому, оскільки сенсу знаходитись в медичному закладі уже не було.

В лікарні хворого довели до таких пролежнів, що у нього було уже видно кістки, але ніхто навіть не промовив про те, що є протипролежневий матрац, який ми могли купити і такого не було би. Коли тричі звернулися в Облздав, тоді повідомили, що можна купити такий матрац. Навіщо було ж доводити до такого? Чому ніхто із лікарів не сказав про те, що можна купити матрац?" – обурюється жінка.

В Локачинську лікарню його взагалі відмовилися класти і сказали, щоб вдома самі його капали. Звідти навіть ніхто не хотів приїжджати оглядати хворого хоч інколи. Та попри всі благання та вмовляння матері, лікар інколи навідувався.

"І ось в цю суботу, 18 серпня мій брат відійшов з цього світу, переживши страшенні муки. Коли приїхала поліція та швидка, правоохоронці повідомили, що на судово-медичну експертизу його везти не потрібно (у нього була інвалідність), а просто взяти в Локачинській районній лікарні довідку про смерть. Коли мати померлого звернулася до лікарні, то їй повідомили, що нема відповідних документів, на основі чого виписувати довідку. Поки жінка повернулася до Торчинської лікарні за відповідними паперами, у Локачах уже помінялась зміна, медичні працівники, які приступили до роботи, зокрема Франчук Олег Федорович навідріз відмовився видавати довідку, про яку просила жінка. Натомість, він наполіг на судово-медичній експертизі.

Читайте також: Через травнені вихідні лікарів загинула дитина на Прикарпатті

Попри усі вмовляння та пояснювання бідної жінки, медики все-таки наполягли на експертизі, незважаючи на дозвіл поліції та те, що біля покійного уже зібралися небайдужі люди, які прийшли віддати йому останню шану.

Попри все, померлого чоловіка завезли на експертизу, а всі мешканці чекали поки повернуться назад.

Чому наша медицина така бездіянна? Чому в нашій країні все вирішують гроші? Щоб це лікарі довели до таких пролежнів? Знати про те, що можна щось зробити, вони нічого не сказали. Так довести дитину. І в самій Локачинській лікарні навіть при розтині написали брехню – цироз печінки, при зовсім іншому діагнозі. Європа….", – говорить Алла Михайлівна.

На жаль, постає питання – чому нашим медикам настільки байдуже на їхніх пацієнтів? У чому причина?

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter