Під час першого засідання Верховної Ради IX скликання призначили нового генерального прокурора України. Ним став Руслан Рябошапка.
Читайте також: П'яний з купою бл*д*й: депутати Луцькради звернулися до Луценка стосовно волинського прокурора, який скоїв п'яну аварію
Президент України Володимир Зеленський запропонував на посаду генерального прокурора кандидатуру Руслана Рябошапки – політика та юриста.
Верховна Рада підтримала кандидатуру Руслана Рябошапки й обрала його новим Генпрокурором України.
Хто такий Руслан Рябошапка. Це – український політик та юрист. Колишній заступник Міністра юстиції України. Член Національного агентства з питань запобігання корупції. 9 червня 2017 пішов з посади члена НАЗК. Тепер 42-річний Руслан Рябошапка – генеральний прокурор України.
Читайте також: Юрій Луценко написав заяву про відставку (документ, відео)
Біографія нового Генпрокурора
Дата народження: 14 жовтня 1976 (42 роки)
Рідне місто: Любашівка, Одеська область
Освіта: Міжнародний Соломонів університет (МСУ)
По завершення вишу у 1998 році Руслан Рябошапка обіймав різні посади у Державному департаменті з питань виконання покарань, а також влаштувався у Міністерство юстиції. Там, до слова, він працював 12 років. Власне там він і сформувався як фахівець. У відомстві Рябошапка виріс з головного спеціаліста до начальника Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та антикорупційну політику.
У 2010 році Руслан Рябошапка отримав звання Заслуженого юриста України. Того ж року його призначили директором новоствореного Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінетів Міністрів, який тоді очолював Микола Азаров. У лютому наступного року уряд ліквідував структуру. Цікаво, що однією з причин могло бути те, що корупціонерів почали шукати "не там, де треба".
По закриттю Антикорупційного бюро він продовжив відповідати за ті ж питання, але вже у статусі заступника керівника Департаменту юридичного забезпечення апарату Кабміну. Рябошапка став одним із провідних в Україні авторів правових норм із запобігання та недопущення хабарництва у системі органів виконавчої влади. Щоправда, за час роботи він нікого не "ловив", не затримував і не контролював чиюсь діяльність. Восени 2013 року пішов з уряду Азарова напередодні початку Євромайдану.
Протягом половини року Руслан Рябошапка працював у неурядовій організації Transparency International Україна. Там він займався антикорупційними питаннями.
У 2014 році, після перемоги Революції гідності, він повернувся до Міністерства юстиції. У відомстві Рябошапка обіймав посаду заступника міністра Павла Петренка. У жовтні звільнився з цієї установи вдруге.
У березні 2016 року він став членом Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). В агенції Рябошапка займався питанням антикорупційної політики та запобігання конфліктів інтересів. Утім, у червні 2017 року написав заяву про звільнення та покинув НАЗК з гучним скандалом. Причиною цього стало те, що він звинуватив голову органу Наталію Корчак у неефективній роботі, небажанні вирішувати проблеми агентства, а також зволіканні з перевіркою електронних декларації прем'єр-міністра Володимира Гройсмана й інших міністрів.
Співпраця з Володимиром Зеленським почалася тоді, коли чинний президент після своєї перемоги на виборах, призначив Рябошапку заступником глави Офісу Президента. На ній він курує антикорупційні питання та Національну раду у боротьбі з корупцією при президенті.
Зауважимо, що Рябошапка лобіює скасування "поправок Лозового" у кримінальному кодексі. Власне вони вводять низку обмежень для слідства: скорочують термін досудового розслідування, вводять проведення експертиз лише за рішенням суду тощо. Крім того, чиновник Офісу Президента виступає за посилення захисту свідків і викривачів у справах про корупцію, адже в іншому випадку вони бояться свідчити проти хабарників.
Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook
Коментарі
коментарів немає